Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №596/453/26 — Гусятинський районний суд Тернопільської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. Справа № 596/453/26

Провадження № 1-кп/596/215/2026

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Гусятин кримінальне провадження №12026211110000119, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2026 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Теклівка Гусятинського району Тернопільської області, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня, працює продавцем в ТМ «Мясний майстер», одруженої, на утриманні неповнолітня дитина, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України,,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» останній продовжено з 05 години 30 хвилин 03.02.2026 строком на 90 діб до 04.05.2026.

ОСОБА_4 02 березня 2026 року біля 08 годин 55 хвилин, перебуваючи на вулиці біля вхідних дверей у приміщення відділення ТОВ «Нова Пошта», що розташоване в м. Копичинці по вул. Січових Стрільців, 4 Чортківського району Тернопільської області, побачила коричневий шкіряний гаманець, який лежав на землі. В цей момент, у неї виник злочинний умисел на заволодіння даним гаманцем.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, під час дії воєнного стану в Україні, з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії носять таємний характер, скоїла крадіжку гаманця, в якому, окрім документів знаходилися наступні грошові кошти: одна купюра номіналом 500 гривень, одна купюра номіналом 200 гривень, дві купюри номіналом 20 євро кожна, одна купюра номіналом 5 євро, дві купюри номіналом 50 канадських доларів кожна, одна купюра номіналом 100 польських злотих, дві купюри номіналом 1 долар США кожна, які належать ОСОБА_6 , жительці м. Копичинці Чортківського району.

В результаті цих протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 були заподіяні матеріальні збитки на загальну суму 7431 (сім тисяч чотириста тридцять однієї) гривні 27 (двадцять сім) копійок.

Окрім цього, у ОСОБА_4 , яка близько 08 години 55 хвилин 02 березня 2026 року перебувала в приміщенні відділення ТОВ «Нова Пошта», що розташоване в м. Копичинці по вул. Січових Стрільців, 4 Чортківського району, виник злочинний умисел на викрадення двох банківських карток АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_1 та АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , виданих на ім`я ОСОБА_6 , які ОСОБА_4 , які вона виявила у коричневому шкіряному гаманці, що лежав на землі біля вхідних дверей у приміщення вказаного відділення ТОВ «Нова Пошта», яким вона заволоділа.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на привласнення даних карток, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії носять таємний характер, в повній мірі розуміючи, що викрадені банківські картки, які містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу, заволоділа двома банківськими картками із № НОМЕР_1 , видану АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_6 та № НОМЕР_2 видану АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_6 , які відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.51, ст. 1 п. 15.2, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також згідно з приміткою до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, підтверджує та посвідчує певні факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, виданим повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.

З викраденим майном ОСОБА_4 покинула місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилася ним на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину в пред`явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України визнала повністю, погодившись із усіма обставинами скоєних кримінальних правопорушень, підтвердивши час, місце, спосіб, обсяг спричиненої шкоди.

Суду надала показання, що вона дійсно за обставин, встановлених на досудовому розслідуванні, 02 березня 2026 року біля 09 години йшла за посилкою і на вулиці біля вхідних дверей приміщення відділення ТОВ «Нова Пошта», що розташоване в м. Копичинці по вул. Січових Стрільців, 4 побачила коричневий шкіряний гаманець, який лежав на землі. Вона підняла його, відкрила, витягнула з нього купюру номіналом 500 грн та поклала її разом з знайденим гаманцем в свою сумку. На пошті вона отримала посилку і повернулась додому. Близько 15 години того ж дня до неї зателефонувала потерпіла і запитала адресу, щоб забрати гаманець. Вона повідомила адресу і через деякий час приїхали працівники поліції та вилучили в неї гаманець, грошові кошти, банківські карточки на імя ОСОБА_6 .

До приїзду поліції вона не вчиняла жодних дій, щоб знайти власника гаманця, грошей і банківських карток, хоча на картках було зазначено імя та прізвище потерпілої. Також вона не залишила знайдений гаманець в відділенні «Нової пошти», хоча усвідомлювала, що власник гаманця могла б повернутись за ним.

На даний час вона розкаялась у вчиненому, зазначила про відсутність намірів в подальшому вчиняти подібне та повідомила про повне відшкодування завданої нею матеріальної шкоди, шляхом повернення майна. Просила суворо її не карати.

Даючи оцінку показанням обвинуваченої ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими та достовірними, оскільки вони є послідовні, об`єктивно та детально відображають обстановку та обставини скоєних обвинуваченою кримінальних правопорушень.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, 20.04.2026 через канцелярію суду подала заяву в якій просила розглянути кримінальне провадження без її особистої участі. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, матеріальна шкода потерпілій відшкодована. Просила суворо не карати обвинувачену.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, вислухавши думку обвинуваченої та інших учасників судового провадження, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а тому судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, та за ч.1 ст.357 КК України, тобто у викраденні офіційного документа, а саме: двох платіжних банківських карток.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 згідно з вимогами ст.ст.65-67КК України, суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України є тяжким злочином та кримінальним проступком, відповідно, обставини кримінальних правопорушень, за якими обвинувачена визнає себе винуватою, їх наслідки та відношення обвинуваченої до них, відсутність матеріальних та моральних вимог з боку потерпілої сторони, дані про особу винуватої, яка є особою раніше не судимою, має місце мешкання та місце реєстрації; за сімейним станом заміжня, на утриманні неповнолітня дитина, яка часто хворіє, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на диспансерних обліках в закладах охорони здоров`я не перебуває; офіційно працевлаштована.

Обставинами, які пом`якшують покарання суд визнає: щире каяття, відшкодування завданої шкоди. Судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, а саме за: ч.1 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду, за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.

Остаточне покарання обвинуваченій слід визначити відповідно до приписів ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

З урахуванням встановлених обставин та особи обвинуваченої, суд приходить до висновку, що можливість соціальної реабілітації не втрачена і виправлення обвинуваченої можливе без реального відбування покарання, а тому є підстави для застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 положень ст.75 КК України, звільнивши останню від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком з покладенням на неї обов`язків, передбачених у ст.76 КК України, оскільки вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбування покарання, а застосування вказаних вище положень призведе до позитивних змін в її особистості і створить у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

На думку суду іспитовий строк тривалістю один рік належним чином забезпечить здійснення контролю та виконання покладених на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язків та інші умови випробування.

Дане покарання обвинуваченій відповідає передбаченій ст.50 КК України меті покарання, зокрема, виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, який застосований ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 27.03.2026 на 60 діб (справа №608/953/26), слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання:

- за ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.357 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду із покладенням обов`язків, передбачених п.1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_4 в період дії іспитового строку покласти на уповноважений орган пробації за місцем її проживання.

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до набрання вироком законної сили, але не пізніше 29.06.2026.

Речові докази:

-комп`ютерний диск DVD-R з відеозаписами систем відеоспостереження відділення №1 ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: м. Копичинці, вул. С. Стрільців, 4, Чортківського району, Тернопільської області, за період часу наближений 08:55 по 09:00 02.03.2026 року, упакований в паперовий конверт - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-дві картки «Health-Sante» видані на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; кошти, а саме одна купюра номіналом 500 гривень (№КГЗ 196585), одна купюра номіналом 200 гривень (№БМ2721642), дві купюри номіналом 20 євро кожна (№SW8007158854, №МС3411768429), одна купюра номіналом 5 євро (№VB7857960346), дві купюри номіналом 50 канадських доларів кожна (№GHV3 68921, №GMF9917261), одна купюра номіналом 100 польських злотих (№ВХ7175160), дві купюри номіналом 1 долар США кожна (№A23546164G, №L93633146A); шкіряний гаманець коричневого кольору, в якому знаходились фіскальні чеки, картки знижок, що перебувають на відповідальному зберіганні потерпілої ОСОБА_6 – повернути потерпілій.

-дві банківські картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , власником яких являється ОСОБА_6 , що запаковані в сейф-пакет НПУ №NPU5011281, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області - повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Обвинуваченій, прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_9