Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №454/1122/25 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа №454/1122/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2026 р. Сокальський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – с. Пісочне, Миколаївського району, Львівської області, місце проживання – АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, за ч.1 ст. 126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 02.03.2025р. о 18.44год. перебуваючи поблизу магазину «НАДІЯ», що знаходиться по вул. Сагайдачного, 15, в с. Переспа Шептицького району, Львівської області, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, направлені на спричинення фізичного болю, на грунті раптово виниклих неприязних відносин раптово завдав удар правою рукою в область обличчя ОСОБА_5 , після чого завдав ще один удар лівою рукою в область обличчя потерпілого, такими своїми діями завдавши останньому фізичного болю, і не спричинивши потерпілому тілесних ушкоджень.

Таким діями ОСОБА_4 вчинив умисне спричинення фізичного болю, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КК України.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.126 КК України. Повідомив, що в ввечері 02.03.2025р. перебував біля магазину в с. Переспа Шептицького району де між ним та ОСОБА_5 раптово виник конфлікт. Під час словесного конфлікту він два рази вдарив рукою ОСОБА_5 в обличчя. У скоєному розкаюється.

Цивільний позов потерпілого не визнає, вважає такий цілковито надуманим.

Потерпілий ОСОБА_5 в ході розгляду справи цивільний позов підтримав, щодо обставин справи та обрання підсудному покарання своєї позиції суду не висловив.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого у межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КК України доведена повністю, його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття у вчиненні злочину.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання передбачений санкцією ч.1 ст. 126 КК України, на думку суду, зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів.

Щодо вирішення заявленого потерпілим цивільного позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У наданому цивільному позові ОСОБА_5 зазначив, що злочином йому завдано майнову шкоду в розмірі 20000грн. та вказав, що разом з ударом в обличчя обвинувачений зламав йому окуляри вартістю із рецептом 1200грн., екран телефону вартістю 10000грн., ліхтар, що був у нього на голові вартістю 480грн. та продукти харчування, що впали вартістю 2000грн.

Також відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних страждання, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В ході розгляду справи цивільним позивачем не надано суду жодного доказу щодо пошкодження чи знищення його майна, що спричинило б майнові збитки у вказаному ним розмірі.

В свою чергу в обґрунтування вимог щодо спричинення моральної шкоди цивільний позивач зазначав, що 28.05.2025р. отримав направлення на оперативне втручання і на даний час не може дихати та приймати їжу, йому вибито зуби.

Разом з тим, ні до цивільного позову, ні до матеріалів кримінального провадження цивільним позивачем не долучено жодного доказу на підтвердження вищевказаним доводам та спричинення йому моральної шкоди.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Закріплення принципу змагальності сторін гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості з метою захисту їхніх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів, зокрема й щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд сприяє особі в їх витребуванні, тим самим сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході розгляду справи стороною цивільного позивача не реалізовано свого права щодо доведення спричинення йому матеріальних збитків та зазначених обставин спричинення моральних страждань, відтак у задоволенні цивільного позову суд відмовляє.

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 за ч.1 ст. 126 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Речові докази: диск із відеозаписом, що зберігається при матеріалах кримінального провадження – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_1