Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №450/1091/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №450/1091/26

Суддя: Добош Н. Б.

Справа № 450/1091/26 Провадження № 3/450/967/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1

ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

01.03.2026 о 14 год. 20 хв. в с.Сокільники, дорога Львів-Меденичі 9км +500м водій автомобіля марки Renault д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, що підтверджується висновком лікаря нарколога № 000223 від 01.03.2026. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення заперечив. Вказав, що сидів на водійському сидінні в автомобілі Renault, двигун не був заведений та чекав власника. Автомобілем не керував. В автомобілі також перебували друзі, які вживали алкогольні напої, тому в автомобілі був запах алкоголю. Проходив огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, йому заміряли тиск, ходив по лінії, хотів здавати кров для аналізу. Коли погодився на здачу сечі, лікар сказав, що це вже пізно.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – Федчишин А.Є. заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з підстав, зазначених у письмовому клопотанні. Зокрема, у клопотанні вказав, що у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, однак одночасно матеріали справи містять, висновок лікаря № 000223 від 01.03.2026 року. Фактичне направлення особи до медичного закладу суперечить твердженню про відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та свідчить про істотні порушення процедури оформлення матеріалів справи.

Згідно з висновком лікаря №000223 від 01.03.2026 року зафіксовано відмову від проходження огляду, однак відсутні будь-які результати лабораторних досліджень, числові показники, метод дослідження, дані про біоматеріал та похибку вимірювання. Такий документ не підтверджує перебування особи у стані алкогольного сп`яніння та не може вважатися належним доказом у справі.

У протоколі зазначено, що свідки не залучались. Відповідно до вимог законодавства відмова від проходження огляду повинна підтверджуватись двома свідками або безперервною відеофіксацією. Належні докази відмови у матеріалах справи відсутні. У протоколі зазначені ознаки сп`яніння мають шаблонний характер та не можуть вважатися належними доказами перебування особи у стані сп`яніння без підтвердження медичними дослідженнями.

Матеріали справи не містять належних доказів факту керування транспортним засобом, зокрема відеофіксації руху автомобіля або показань свідків керування. Сам факт перебування у транспортному засобі не є доказом керування ним. Матеріали справи містять суперечливі відомості щодо відмови від проходження огляду та одночасного направлення до медичного закладу, що свідчить про істотні порушення процедури оформлення матеріалів справи. Просив закрити провадження стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, приходжу до наступного висновку.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стосовно покликань представника про те, що до матеріалів справи не надано доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, суд зазначає наступне:

З долученого відеозапису вбачається, що працівник поліції підходить до автомобіля за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , запитує «куди прямуєте, тільки що виїзджали звідси, побачили нас та дали назад?». ОСОБА_1 запитує: «яка причина зупинки?» Після цього ОСОБА_1 вказує: «ми не їхали, ми тут стоїмо».

У постанові серії ЕНА № 6746716 зазначено суть і обставини правопорушення: 01.03.2026 о 14 год. 20 хв. в с.Сокільники, дорога Львів-Меденичі 9км +500м водій автомобіля марки Renault д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом не будучи пристебнутим паском пасивної безпеки, чим порушив п.2.3в, а також не маючи права керування транспортним засобом відповідно категорії, чим порушив п.2.1 а ПДР.

Відтак долученими доказами спротовуються доводи ОСОБА_1 та його представника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

З приводу покликань представника ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду суд зауважує наступне.

У розділі ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв траснпортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів. Зокрема, передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря — фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Як вбачається із відеозапису при огляді в медичному закладі ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Драгер, або здати сечу. Після консультації в телефонному режимі ОСОБА_1 вказує тільки кров та зазначає, що вживав вночі, тому не знає чи покаже чи не покаже. Лікар роз`яснює можливість пройти огляд за допомогою приладу Драгер, або здати сечу. ОСОБА_1 знову вказує, що він готовий здати кров. Після цього лікар втретє запитує про те чи буде продувати Драгер чи здавати сечу та ОСОБА_1 знову вказує – тільки кров (15 год 25хв відеозапису). Після цього лікарем здійснюється оформлення документів та після завершення оформлення висновку пропонує ознайомитись з висновком (10год 30хв) та розписатись про отримання копії висновку. Після телефонної розмови ОСОБА_1 вказує, що підписувати висновок не буде, та якщо потрібно може здати сечу (15год 38хв).

Таким чином наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що під час процедури медичного огляду ОСОБА_1 було тричі запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, та лікарем правильно оцінено поведінку ОСОБА_1 як відмову від проведення такого, що було зафіксовано лікарем у висновку №000223 від 01.03.2026 року, а також роз`яснено, що після завершення огляду відібрання зразків не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи працівниками поліції було застосовано технічні записи відеозапису у відповідності до ч.2 ст.266 КУпАП, відтак покликання представника з цього приводу відхиляються.

Розглядаючи матеріали справи в межах наявних доказів, незважаючи на заперечення вини ОСОБА_1 приходжу до висновку, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603582 від 01.03.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння х використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.03.2026р., висновком № 000223 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.03.2026, постановою серії ЕНА № 6745716 від 01.03.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписами, які містять фіксацію обставин події та підтверджують вину водія ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 , достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доводи представника ОСОБА_1 наведенні в клопотанні про закриття адміністративного правопорушення є формальними і жодним чином не свідчать про його невинуватість, а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665, 60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

СуддяН. Б. Добош

Оригінал: reyestr.court.gov.ua