Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №331/6764/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/6764/25

Провадження № 2/331/1039/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29.04.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що від сумісного життя сторони по справі мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

10 жовтня 2019 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив судовий наказ по справі № 310/8041/19 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 09.10.2019 р. до досягнення дитиною повноліття.

У позивача відбулись зміни у матеріальному стані та стані його здоров`я (в бік погіршення), внаслідок тяжкої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини є інвалідом 3 групи, що відповідно до положень ст. 192 СК України , є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки.

У зв`язку з тим, що він отримав інвалідність та втратив працездатність, витрачає значні грошові кошти на лікування, що безумовно впливає на його майнове становище, отже, вимога про зменшення розміру аліментів є законною та обґрунтованою.

З часу призначення аліментів його матеріальний стан значно погіршився. Позивач перебував у лавах Збройних Сил України, однак був звільнений зі служби. На теперішній час практично не має доходу, оскільки не працює. Основна частина його доходу - це пенсія по інвалідності, розмір якої за серпень 2025 року – 10 478 грн., за вересень 2025 року - 9 478 грн. 00 коп.

Крім того, у позивача змінився сімейний стан, оскільки відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , 26 квітня 2025 року позивач та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 467.

Таким чином, просить врахувати ту обставину, що позивач є інвалідом 3 групи, отримує пенсію по інвалідності; суттєва зміна стану здоров`я та матеріального стану платника аліментів відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів

Тому позивач просить зменшити розмір аліментів, що стягуються судовим наказом Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 310/8041/19 від 10 жовтня 2019 року, яким ухвалено стягувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 09.10.2019 р. до досягнення дитиною повноліття, визначивши подальше їх стягнення у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

24.11.2025 року ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитинузалишено без руху.

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя 01.12.2025 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, у якій роз`яснено відповідачу право подати відзив.

До суду від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено цивільну справу до розгляду.

Позивач, ОСОБА_1 та його представник адвокат Светашова І.В., у судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають.

Відповідач, ОСОБА_2 , у судові засідання повторно не з`явилася, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://gt.zp.court.gov.ua/sud0808/ . Крім того відповідачу направлялася судова повістка з повідомленням, до суду повернувся конверт не врученим.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією актового запису про народження №1146 із за стосунку «Дія».

10 жовтня 2019 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив судовий наказ по справі № 310/8041/19 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 09.10.2019 р. до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з відповідачкою ОСОБА_2 .

Згідно з вимогами статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», статті 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», статті 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просить зменшити розмір аліментів з 1/4 частини на 1/6 частку від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом, надав докази погіршення свого матеріального становища.

Згідно витягу з наказу від 25.09.2025 року позивач звільнений зі служби у лавах Збройних Сил України.

ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за серпень 2025 року – 10 478 грн., за вересень 2025 року - 9 478 грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про доходи №8259945044224205.

ОСОБА_1 отримав доход за 2025 рік за 577686,45 грн., що підтверджується довідкою Пенсійного фонду України.

04.07.2025 року ОСОБА_1 встановлено статус особи з інвалідністю війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням особи з інвалідністю № НОМЕР_4 , термін дії до 01 серпня 2026 року.

Відповідно до довідки № 758/С медичної (військово-лікарської) комісії, молодший сержант (по мобілізації), ОСОБА_1 , 1978 р.н., санітарний інструктор роти розвідки спеціального призначення віч 3029 НГУ, пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській комісії) ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області», рішення медичної (військово-лікарської) комісії: наслідки мінно-вибухової травми (03.11.2024): акубаротравми з травматичним розривом барабанної перетинки праворуч (природне загоєння), хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості з середньо-тяжким порушенням слуху на праве вухо та середнім порушенням слуху на ліве вухо, тінітусу; вогнепального уламкового сліпого поранення м?яких тканин лівої кисті, правого стегна, обох гомілок, правої стопи, перелом основної фаланги 1 пальця лівої кисті (операції: 03.11.2024- ПХО ран,04.11.2024 - ВХО ран, 08.11.2024 - ревізія, ХО ран), у вигляді артрозу променево-зап?ясного суглоба, травматичного артрозу 1 п? ясно-фалангового суглоба лівої кисті, артрозу проксимальних суглобів 2-4 пальців лівої кисті, у вигляді зміцнілих рубців, консолідованого перелому основної фаланги лівої кисті, сторонніх тіл лівої кисті, обох гомілок, післяравматичної невропатії серединного нерву з помірним парезом лівої кисті до 2,5-3,06, нейротрофічним синдромом кисті, чутливих розладів, нейропатичним больовим синдромом з помірним порушенням функції.

Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ступінь 2, концентрична гіпертрофія лівого шлуночка,високий додатковий ризик. СН стадія А ХСН І ст. Порушення глікемії натще. Вертеборогенна цервікалгія, торакалгія, люмбалгія, хронічний рецидивуючий перебіг, стадія ремісії. Остеохондроз розповсюдженого характеру:спондилоартроз, спондильо3, протрузії C3-C7,Th6-Th7,L4-LS, без порушення статико-динамічної функції хребта. Хронічний вазомоторний риніт нейровегетативної форми, ремісія. Стороннє тіло носового решітчастої кістки праворуч).

Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (Міопічний астигматизм (1,25Д/0,75Д) обох очей. Гострота зору 0,5/1,0 з корекцією суl-1.25D аx25=1.0. ВМД (суха форма) з високим ризиком прогресування обох очей. Викривлення носової перегородки ліворуч без порушення носового дихання).

Відповідно 17.1.10. Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, причина інвалідності: поранення (контузії, травми, каліцтва), захворювання або інші ушкодження здоров`я, одержанні під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди. Позивач знаходиться на спостереженні та лікуванні, що підтверджуються довідками № 10262526 (лікаря-ортопеда-травматолога), 10246609 (лікаря кардіолога), 10235436 (лікаря-офтальмолога), 10238292 (лікаря-хірурга); 10244452 (лікаря-отоларинголога), 12237302 (лікаря-невропатолога).

Згідно 17.1.7 Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, зазначено основний діагноз:– Т 92.4 Наслідки травми нерва верхньої кінцівки. Супутні діагнози: • H52.2 - Астигматизм; • H35.3 - Дегенерація макули та заднього полюса; •111.9 - Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності; • S62.60 - Перелом фаланги, ділянка неуточнена; • H93.1 - Шум у вухах (суб?єктивний); • J34.2 - Зміщена носова перегородка; • T17.0 - Стороннє тіло у придатковій пазусі носа; • J30.0 - Вазомоторний риніт; • H90.3 - Нейросенсорна втрата слуху, двостороння; • S09.2 - Травматичний розрив барабанної перетинки; • M42.10 - Остеохондроз хребта у дорослих, множинні відділи хребта; • Y36.2 - Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків.

Судом встановлено, що позивач, як військовослужбовець, в ході бойових дій отримав важке поранення, у зв`язку з чим потребує значних матеріальних затрат, отримав інвалідність 3 групи. Будучи звільненим з військової служби за станом здоров`я позбавлений стабільного заробітку для підтримки елементарних життєвих потреб.

Отже, суд вважає доведеними обставини, щодо погіршення стану здоров`я позивача, на які він посилається, як на підставу зменшення розміру аліментів та які підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, суд вважає, що під час розгляду справи є доведеними обставини, що позивач зазнав зміни стану здоров`я з моменту видачі 10.10.2019 року судового наказу про стягнення з нього на користь відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідно до положень ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.

Крім того, як на підставу для зменшення розміру аліментів позивач посилається на реєстрацію шлюбу з ОСОБА_4 , що підтверджуєтьсясвідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 . Між тим, такі посилання позивача не звільняють його від обов`язку сплачувати аліменти, оскільки матеріали справи, не містять доказів, що дружина перебуває на утриманні позивача.

Отже, з урахуванням розміру доходів позивача, суд приходить до висновку, що наявні підстави для зменшення розміру аліментів до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає, що визначення аліментів у такому розмірі не буде порушувати основні соціальні гарантії, закріплені Конституцією України та законами України (зокрема, Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 N 2017-III, Законом України «Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 N 966-XIV), що включають право позивача на достатній життєвий рівень для себе не нижчий прожиткового мінімуму.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину необхідно задовольнити.

Крім того, суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану однієї з сторін, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них, а позивачка також не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача і додаткових витрат на дитину, якщо на те будуть наявні законні підстави.

Статтею 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначається розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач сплатив при зверненні до суду судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 988, 00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81,82, 141, 245, 265,274-279 ЦПК, ст. ст. 84, 180-185, 191 СК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на неповнолітню дитину – задовольнити повністю.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються судовим наказом Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 310/8041/19 від 10 жовтня 2019 року, яким ухвалено стягувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 09.10.2019 р. до досягнення дитиною повноліття, визначивши подальше їх стягнення у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,) судовий збір у дохід держави в сумі 988,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2026 року.

Суддя: Н.В.Фісун