Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №303/1872/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1872/26

Провадження № 1-кп/303/187/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Мукачево угоду про примирення від 29.04.2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026071120000007 від 29.04.2026 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Обенижі Турійського району Волинської області, українця, громадянина України, освіта - середня, одруженого, пенсіонера, вдівця, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026 близько 15.30 години, перебуваючи за місцем свого проживання, де також проживала малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на відстані близько 50 метрів від території домогосподарства по АДРЕСА_1 , обрізав гілки з ростучого неподалік господарства дерева породи «верба». Під час цього, він бачив, як малолітня ОСОБА_7 періодично підходила до вказаного дерева, однак незважаючи на це ОСОБА_6 , маючи можливість передбачити настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень або смерті іншої особи, яка перебуває неподалік біля дерева, внаслідок падіння зверху та удару великих гілок, які ним обрізались, легковажно розраховував на відвернення таких наслідків та продовжував обрізати гілки з дерева. Так ОСОБА_6 , знаходячись на дереві та виконуючи за допомогою бензопили марки «SHTILL», роботи по обрізанню гілки з дерева, повинен був усвідомлювати, що гілки падають на землю і можуть комусь спричинити тілесні ушкодження або смерть, однак не вжив усіх необхідних заходів щодо забезпечення безпеки інших осіб, шляхом обгородження території біля дерева, а також, не пересвідчився у тому, що біля дерева нікого зі сторонніх осіб немає. При цьому він продовжив виконувати зазначені роботи, внаслідок чого одна із обрізаних гілок впала зверху на малолітню ОСОБА_7 , яка у цей час перебувала під деревом, вдаривши її у грудну клітку, у результаті чого їй було спричинено небезпечні для життя в момент заподіяння тяжкі тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми грудної клітки та хребта, закритої травми грудної клітки, множинних переломів ребер зліва та справа, по кількох анатомічних лініях, забою обох легень, перелому лівої ключиці, закритої хребта, поперечного перелому 2-го шийного хребця з розривом спинного мозку, «шокових» змін нирок, явищ набряку головного мозку, яка ускладнилась травматичним шоком. Від отриманих внаслідок падіння зверху і удару гілки в грудну клітку потерпілої тяжких тілесних ушкоджень малолітня ОСОБА_7 померла на місці події.

Таким чином, своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.119КК України.

29.04.2026 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч.1 ст.119 КК України, в якій вказано, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, з потерпілою примирилися, претензії матеріального чи морального характеру з боку останньої відсутні. Сторонами угоди узгоджене покарання за вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.119 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_5 просили затвердити угоду від 29.04.2026 року та вказали, що така укладена добровільно, наслідки укладення угоди та її невиконання їм зрозумілі. Потерпіла зазначила, що претензій до обвинуваченого не має.

Заслухавши сторони угоди, думку прокурора, захисника, які не заперечували проти затвердження угоди, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства, роз`яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд приходить до переконання, що угода про примирення може бути затверджена, а обвинуваченому може бути призначена узгоджена вид та міра покарання за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків.

Як вбачається з пояснень в судовому засіданні потерпілої та обвинуваченого, змісту угоди про їх примирення, вона укладена ними на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, в угоді вказані вірне формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального правопорушення зач.1 ст.119 КК України.

Судом також встановлено, що потерпіла і обвинувачений в угоді від 29.04.2026 узгодили, яке покарання за вчинене повинен нести обвинувачений ОСОБА_6 та в суді надали згоду на призначення саме такого покарання, яке відповідає санкції ч.1 ст.119 КК України, та засадам призначення покарання, визначеним у загальній частині КК України.

Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілою і обвинуваченим та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись статтями 374, 376, 468, 469, 471-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 29 квітня 2026 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120260 71120000007 від 05.01.2026 року за ч.1 ст.119 КК України.

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.119 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає у один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки: повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини 3 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1