Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №302/554/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/554/26

Провадження № 1-кп/302/113/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2026 року за № 12026078110000044, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Завадинці Городоцького району Хмельницької області, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 року близько 19 години ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час сварки зі своєю тещею ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, схопив останню обома руками за руки та почав тягнути її по підлозі і сходах.

У результаті вказаних дій ОСОБА_3 , згідно з висновком судово-медичного експерта від 24.04.2026 року, спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді обширного синця на шкірних покривах поперекової ділянки з переходом на ліву бічну поверхню живота.

Зазначені тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею за ударним механізмом дії або внаслідок ударяння об такі предмети після надання тілу прискорення сторонньою особою, та могли утворитися за обставин, на які вказує потерпіла. Розладу здоров`я вони не спричинили і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я, відповідно до пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995. За давністю їх виникнення вони відповідають часу події, що мала місце 16.04.2026 року.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до частин 2, 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового засідання за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден із розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється за загальними правилами судового провадження з урахуванням особливостей, передбачених цим параграфом.

До обвинувального акта прокурором додано заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до якої він беззастережно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та надає згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового засідання, відповідно до положень статті 302 КПК України, будучи ознайомленим з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Потерпіла ОСОБА_4 , згідно з письмовою заявою, також не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку.

Відповідно до частин 2, 3 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється у порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У такому вироку замість дослідження доказів зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Водночас суд має право призначити розгляд обвинувального акта у судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження, якщо визнає це необхідним.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подану ним заяву, за змістом якої він не оспорює встановлені під час дізнання обставини та погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, а також заяву потерпілої ОСОБА_4 , якою вона надала згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, за відсутності сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381–382 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України у разі, якщо судове провадження здійснюється за відсутності учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які не оспорюються обвинуваченим та відповідають фактичним обставинам, встановленим судом.

ОСОБА_3 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що вони встановлені органом досудового розслідування у повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає повністю та беззастережно, а його позиція є добровільною і не є наслідком будь-якого примусу.

Оцінивши встановлені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, у зв`язку з чим його дії правильно кваліфіковано за частиною 1 статті 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до частин першої та другої статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Згідно з вимогами статті 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Санкцією частини 1 статті 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку та його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також обставини, що впливають на призначення покарання.

Пом`якшуючими покарання обставинами відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття, що підтверджується повним визнанням вини, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , усіх обставин кримінального провадження, ступеня тяжкості вчиненого кримінального проступку та його наслідків, а також обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 125 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.

Керуючись статтями 368, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 45 (сорок п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765 (сімсот шістдесят п`ять) гривень.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1