Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №243/1493/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1330/26 Справа № 243/1493/26 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Сербіній І.В. за участю захисника Прокопцева С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника Прокопцева С.В. на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

ВСТАНОВИВ:

Обставини встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 04.02.2026 о 07 годині 40 хвилин в м. Слов`янськ, вул. Святогірська, 45, водій ОСОБА_1 (військовослужбовець НОМЕР_2 бригада, в/ч НОМЕР_3 , головний сержант, командир відділення) керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drаger 6820, результат 0,66‰, тест №822. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

З таким судовим рішенням не погодився захисник Прокопцев С.В. та оскаржив в апеляційному порядку .

В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про відсутність доказів законності зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , порушення працівниками патрульної поліції вимог Інструкції та не відсторонено водія від керування транспортним засобом.

Вказує, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан сп`яніння та правила користування газоаналізатором.

Зазначає про відсутність доказів, які беззаперечно доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Стверджує, що відеозапис, долучений до протоколу, та рапорт поліцейського не є належними та допустимими доказами.

Також звертає увагу суду, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, відтак щодо нього діє спеціальний порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Позиції учасників:

В судовому засіданні захисник Прокопцев С.В. підтримав апеляційну скаргу та просив їх задовольнити.

Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги до зали судового засідання не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. З`ясувавши думку захисника, який не заперечував проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності, суд апеляційної інстанції, керуючись вимогами ст. 268 КУпАП прийшов до висновку проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 ..

Висновки суду:

Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку учасників, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані алкогольного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд із дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував всі обставин справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, а також повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 582541 від 04.02.2026, складеним уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку;

роздруківкою чека тестування № 822 від 04.02.2026 о 07:49 год. на алкоголь за допомогою газоаналізатора Alcotest Drаger 6820, результат тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 склав 0,66 ‰;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 склав 0,66‰;

свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатора «Alcotest 6820» чинного до 01.07.2026;

рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 3 БПП в м. Краматорськ та м. Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП капрала поліції Кутейка О. від 04.02.2026, згідно з яким 04.02.2026 близько 07:40 год у м. Слов`янськ у складі екіпажу «Циклон 111» за адресою вул. Святогірська, буд. 45, відповідно до п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», було зупинено т. з. Chevrolet Aveo з державним номерним знаком НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з працівниками патрульної поліції у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 (тест № 822), результат — позитивний, 0,66 ‰.;

відеозаписом, долученим до протоколу, що містить відомості щодо подій від 04.02.2026 та фіксує обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами.

Обставини, викладені у протоколі, узгоджуються з обставинами, зафіксованими на відеозапису, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з працівниками патрульної поліції у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 висловив згоду на проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу — газоаналізатора Alcotest Drager 6820, за результатом якого зафіксовано показник 0,66 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, про що власноруч зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписав без жодних зауважень.

Враховуючи вищезазначене, підстави для визнання протоколу недопустимим доказом у суду відсутні.

Доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на увагу не заслуговують, оскільки підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу може бути не тільки безпосереднє порушення водієм ПДР, а й наявність у поліцейського достатніх підстав вважати, що водій вчинив або має намір вчинити правопорушення.

З оглянутого судом відеозапису встановлено, що процедура проведення огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відбулася відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Огляд проводився за згодою ОСОБА_1 . Порядок проведення огляду на стан сп`яніння працівниками поліції було повністю дотримано. Також зафіксовано, що водій намагався уникнути відповідальності, декілька разів імітуючи видих, чим перешкоджав роботі газоаналізатора.

Суд критично оцінює твердження захисника про порушення процедур огляду та незаконність зупинки транспортного засобу, оскільки вони повністю спростовуються доказами наявними в матеріалах провадження. Поведінка водія, який неодноразово намагався ухилитися від належного продуття газоаналізатора, також свідчить про намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

На долученому до протоколу відеозапису відображено факт зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння, здійснення огляду на стан сп`яніння за допомогою Alcotest Drager, зафіксовано результат 0,66 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився.

Отже, вказаний відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Підстав для визнання відеозапису недопустимим доказом апеляційний суд не вбачає.

Щодо доводу апеляційної скарги, що рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд наголошує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, якими поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.

При цьому, рапорт поліцейського не є самостійним беззаперечним доказом вини особи, у вчиненні адміністративного правопорушення, однак рапорт оцінений судом першої інстанції у сукупності з іншими належними та допустимими доказами у справі, які узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративний правопорушень передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому огляд на стан сп`яніння повинен проводитись посадовою особою Військової служби порядку у Збройних Силах України або в присутності такої посадової особи, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.

Тому твердження, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння повинен був здійснюватися в порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм ст. 266-1 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначені ним порушення не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Прокопцева С.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: