Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №638/24911/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/24911/25

Провадження № 2/638/4324/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Смирнова В.А.

за участю секретаря судового засідання Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через представника – адвоката Турутя Захара Олеговича звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якій остання просить стягнути з відповідача майнову шкоду, завдану залиттям квартири в розмірі 241 605 гривень; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень. Також просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 516,05 гривень, зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 гривень, а також витрати на проведення оцінювання розміру збитків завданих залиттям, надавши п`ятиденний строк з дати ухвалення рішення за результатами розгляду даного позову для надання доказів понесення таких витрат.

Позовна заява мотивована тим, що квартира позивачки була залита гарячою водою, внаслідок чого у житловій кімнаті загальною площею 16,7 кв.м. через скупчення води було деформовано (розтягнуто) натяжну стелю, внаслідок взаємодії з гарячою водою деформовано ламінат, пошкоджено стіни та міжкімнатні двері, виведено зі строю освітлювальні пристрої. Причиною залиття було витікання гарячої води з труби вводу центрального опалення в квартирі, власницею якої на час залиття була відповідач. Крім того, бездіяльністю відповідача позивачу було завдано моральна шкода, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження квартири, що порушило її звичайний спосіб життя та членів її родини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про судове засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Представник просив провести розгляд справи без його участі та позивача. Не заперечував проти винесення заочного рішення.

У судове засідання відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності не подала.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 29 квітня 2026 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідачів про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує справу за відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_2 з 15.10.2020 по 24.04.2025 включно була власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту №26 про залиття приміщення (квартири) АДРЕСА_2 , затвердженого директором ДП ЖКК АТ «Трест Житлобуд-1» комісія у складі Головного інженера виконавця послуг ДП ЖКК АТ «Трест Житлобуд-1» Федорової Алли Миколаївни - голови комісії, інженера ОСОБА_3 , коменданта ОСОБА_4 склали цей акт про те, що 05 листопада 2022 року в квартирі АДРЕСА_2 трапилось залиття. Квартира АДРЕСА_3 перебуває у власності ОСОБА_1 . В результаті обстеження на місці встановлено наступне: Квартира АДРЕСА_3 знаходиться на 15 поверсі 16 поверхового будинку. В квартирі здійснений ремонт, загальна площа квартири складає 70. 1 кв.м. Житлова кімната - 16,7 кв.м - підлога - ламінат; стеля- натяжна; на стелі у центрі один світильник, по периметру точкові світильники; стіни поштукатурені, пофарбовані; встановлено міжкімнатні двері. Комісія зафіксувала сліди залиття гарячою водою: на стінах мокрі плями від води, натяжну стелю, від тиску води, деформовано, освітлювальні пристрої не працюють. Підлога мокра ламінат деформовано. Міжкімнатні двері вологі. Житлова кімната - 15,5 кв.м стеля - натяжна; підлога - ламінат; стіни поштукатурені, пофарбовані. Комісія зафіксувала сліди залиття на стінах мокрі плями від води. Лоджія - 4.4 кв.м - стіни облаштовані деревом «вагонка»; стеля - натяжна, електросвітильники на стелі; підлога - ламінат. Комісія зафіксувала сліди залиття: стелю обірвало від тиску води, електросвітильники не працюють, стіни дерево «вагонка» мокрі від води: підлога — мокра ламінат, деформовано. Комісія з?ясувала: Причиною залиття, що відбулось 05 листопада 2022 року біля 11-00 години в буд. АДРЕСА_4 , була квартира АДРЕСА_5 власник ОСОБА_2 . Квартира знаходиться на 16 поверсі над квартирами АДРЕСА_3 , Власниця квартири АДРЕСА_5 була відсутня. Комендант і слюсар-сантехнік перекрили на загальній рамці водопостачання і ЦО в цю квартиру і залиття зупинилось. Доступу в квартиру АДРЕСА_5 , на момент роботи комісії, надано не було. Причиною залиття, що трапилось на системі ЦО, ГВС (або ХВ) (необхідне підкреслити), є: залиття квартири АДРЕСА_3 , що розташована на 15 поверсі, відбулось з вини власника квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_2 , квартира якої розташована на АДРЕСА_6 поверсі над квартирою АДРЕСА_3 , внаслідок витікання гарячої води з труби вводу опалення саме у квартирі АДРЕСА_5 , у зв`язку з незабезпеченням власником квартири перекриття вводу труб опалення в середині своєї квартири. Квартира була залишена без нагляду і знаючи, що почався опалювальний сезон, власниця квартири АДРЕСА_5 не здійснила своєчасну підготовку квартири, що перебуває в її власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період. Власники забов?язані утримувати в належному технічному стані елементи будинку, де розташовані внутрішньобудинкові системи теплопостачання, надавати допуск до примішення, де розташовані внутрішньобудникові системи теплопостачання представникам відповідних організацій для огляду таких систем.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку ринкової вартості прямих збитків, спричинених квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 , з метою визначення шкоди відшкодування від 07.11.2022 СОД ФОП ОСОБА_5 , ринкова вартість прямих збитків, спричинених в результаті залиття квартири складає 241 605 гривень.

За змістом положень ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Приписами статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що факт залиття квартири АДРЕСА_2 з вини відповідача, яка на момент залиття (05.11.2022) була власницею квартири АДРЕСА_8 підтверджується актом залиття від 07.11.2022 року, затвердженого затвердженого директором ДП ЖКК АТ «Трест Житлобуд-1». Розмір завданої шкоди внаслідок залиття квартири підтверджується звітом про незалежну оцінку ринкової вартості прямих збитків, спричинених квартирі від 07.11.2022 і такий розмір складає 241 605 гривень.

Зазначений акт та звіт у силу ст.ст. 77, 78 ЦПК України є належними і допустимими доказами. Разом з цим доказів відсутності вини у завданні відповідачем шкоди позивачеві суду не надано, твердження ОСОБА_1 про завдання їй шкоди діями, бездіяльністю відповідача не спростовано, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.ч. 4 - 5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Отже, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Таким чином, встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 241 605 гривень.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

У відповідності з роз`ясненнями, викладеними у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної діями відповідача, суд виходить з того, що залиття квартири позивача завдало їй негативних емоцій та переживань щодо пошкодження майна та неможливості нормального користування ним і в свою чергу призвело до душевних страждань позивача, порушення її звичного способу життя. Враховуючи конкретні обставини справи, розмір, тривалість та характер заподіяних моральних страждань й виходячи із засад розумності й справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.

Щодо судових витрат

Позивач просить стягнути наступні судові витрати: зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 516,05 гривень, водночас останньою сплачений судовий збір у розмірі 2 012,84 грн підтверджується квитанцією № 73М3-ЕР86-9М99-ВВАЕ від 11.12.2025; зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 гривень, водночас останньою сплачений судовий збір у розмірі 484,48 грн підтверджується квитанцією № 2ТРН-НВА1-0ХХН-А28Х від 11.12.2025 та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 гривень, а також витрати на проведення оцінювання розміру збитків завданих залиттям, надавши п`ятиденний строк з дати ухвалення рішення за результатами розгляду даного позову для надання доказів понесення таких витрат.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1 948,83 грн. (2 012,84 грн. Х 96,82%). При цьому судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 484,48 грн. суд залишає за позивачем, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.12.2025 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.4,6,7,12,13,19,80,81,141,223,247,258,259,263-265,274-279,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 ) відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи у розмірі 241 605 (двісті сорок одна тисяча шістсот п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 ) моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 948 (одна тисяча дев`ятсот сорок вісім) гривень 83 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 .

Суддя В.А. Смирнов