Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №733/117/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Ічнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 квітня 2026 р.

Справа: №733/117/26

Суддя: Овчарик В. М.

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/215/26

Єдиний унікальний №733/117/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено договір № 524739-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 03 лютого 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 524739-КС-001 про надання кредиту. 03 лютого 2025 року ОСОБА_3 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_3 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8641, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий було введено/відправлено. Таким чином, 03 лютого 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_4 було укладено договір № 524739-КС-001 про надання кредиту, який підписаний одноразовим ідентифікатором UA-8641. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 26 000 грн строком на 24 тижні шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_4 належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, в останньої станом на 07 січня 2026 року утворилась заборгованість за договором у розмірі 76 980 грн, з яких: 26 000 грн - заборгованість за кредитом, 35 900 грн - заборгованість по відсотках, 2 080 грн -заборгованість по комісії (за видачу кредиту) та 13 000 грн - заборгованість по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України. У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді від 04 лютого 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с. 92-93), якою також витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» та Ічнянського відділу ДРАЦС у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України письмові докази; 10 лютого 2026 року на виконання ухвали про витребування доказів на адресу суду від Ічнянського відділу ДРАЦС у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та АТ КБ «ПриватБанк» надійшли зазначені докази (а.с. 99-100, 101-107).

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, який письмово у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка у судове засідання також не з`явилася, яка згідно поштового повідомлення відсутня за вказаною адресою, а тому вважається такою, що належним чином повідомленою про дату, час, та місце судового засідання, яка заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не надала, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, тобто про заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши все в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Судом установлено, що відповідно до актового запису про шлюб № 10 від 14 лютого 2025 року позивачка після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 змінила дошлюбне прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с. 100).

03 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_8 укладено договір № 524739-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового ідентифікатора UA-8641. За умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 26 000,00 грн на засадах строковості, платності, а позивальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правил надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % процент за кожен день користування кредитом. Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, тобто до 21.07.2025 року. Комісія за видачу кредиту - 5 200 грн (а.с. 16-18, 19-28, 51).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 03 лютого 2025 року ОСОБА_9 була направлена пропозиція (оферта) укласти Договір № 524739-КС-001 про надання кредиту (а.с. 29-30).

03 лютого 2025 року ОСОБА_3 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 524739-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених такою офертою, шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатора UA-8641.

Отже, договір про надання кредиту був укладений в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту № 524739-КС-001 від 03 лютого 2025 року, що акцептована відповідачкою шляхом підписання електронним підписом.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору комісія за надання кредиту становить - 5 200 грн.

Згідно п. 2.8 орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 63 888,48 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6669,25 %. Денна процентна ставка: 0,86 % (п. 2.10, 2.11 Договору).

Згідно паспорта споживчого кредиту позичальник ознайомилась з умови кредитування, загальними витратами, орієнтовною вартість кредиту, та порядком повернення кредиту, штрафними санкціями у разі прострочення платежів та підписала його одноразовим індентифікатором UA-6601 (а.с. 16-18).

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 26 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 згідно наданого ТОВ «ПрофітГід» підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів та Анкетою клієнта від 07.01.2026 року (а.с. 52).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним Договором № 524739-КС-001 про надання кредиту у ОСОБА_10 станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 76 980 грн, з яких: 26 000 грн - заборгованість за кредитом, 35 900 грн - заборгованість по відсотках, 2 080 грн -заборгованість по комісії та 13 000 грн - заборгованість по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України (а.с. 12-14, 15).

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 даного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином встановлено, що кредитний договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою укладений не був би, тобто кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. 625 ЦК України виступає у даному випадку як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання».

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд зауважив, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

При цьому стороною відповідача не додано до матеріалів справи доказів виконання рішення суду у повному обсязі.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 03 лютого 2025 року на картковий рахунок позичальника кошти кредиту в сумі 26 000,00 грн.

Також інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 06.02.2026 року, що надана на виконання ухвали суду про витребування доказів, підтверджено належність ОСОБА_11 карткового рахунку № НОМЕР_2 та підтверджено інформацію про рух коштів за період 03.02.2025 року по 21.07.2025 року згідно Виписки за договором (а.с. 101-107).

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами у контексті вище перелічених норм законодавства щодо виникнення між позивачем та відповідачкою зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених позивачем, надано докази щодо відсоткової ставки за користування кредитними коштами, строків їх повернення.

У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідачка ОСОБА_12 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї станом на 07.01.2026 року утворилася заборгованість за договором на загальну суму 76 980 грн, з яких: 26 000 грн - заборгованість за кредитом, 35 900 грн - заборгованість по відсотках, 2 080 грн -заборгованість по комісії (за видачу кредиту) та 13 000 грн - заборгованість по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України.

Розрахунок загальної суми заборгованості відповідачки по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону. Відповідачка не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала.

Враховуючи викладене вище та всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення з вини відповідачки прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим позовні вимоги останнього підлягають задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3 028 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 3 028 грн.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» при подачі позову до суду через систему «Електронний суд» було сплачено суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», що підтверджується платіжною інструкцією № 1634 від 21 січня 2026 року (а.с. 11).

У зв`язку із задоволенням позовних вимог на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 11, 512, 514, 525, 526, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263?264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 524739-КС-001 про надання кредиту від 03 лютого 2025 року в розмірі 76 980 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 коп, з яких: 26 000 грн - заборгованість за кредитом, 35 900 грн - заборгованість по відсотках, 2 080 грн -заборгованість по комісії (за видачу кредиту) та 13 000 грн - заборгованість по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місце розташування: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_13 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 29 квітня 2026 року.

Головуючий суддя В. М. Овчарик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua