Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №185/7029/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7029/25

1-кп/185/364/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в умовах дії воєнного стану у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 травня 2025 року за №12025046370000163 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не маючого на утримані малолітніх дітей, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

18.05.2025 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом в непередбачений законом спосіб, у період нерестової заборони на вилов риби, маючи при собі заборонене знаряддя лову -сітки жилкові, прибув на берег річки Вовча (водойм загального користування), поблизу садового товариства «Пролісок» Троїцької громади Павлоградського району Дніпропетровській області. Перебуваючи на березі річки, ОСОБА_3 , маючи єдиний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом забороненими засобами лову в період нересту, в порушених чинного законодавства України, не маючи на те законного дозволу і відповідних квот з талонами встановленого зразка виданих державними органами рибоохорони та лімітів на вилов риби, також порушуючи норм наказу № 700 від 19.09.2022 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства», яким передбачено заборону на лов риби сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «ханка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів, на нерестовишах у період нересту: в тому числі з човна, закинув у воду заздалегідь заготовлене та принесене з собою заборонене знаряддя лову - сітки жилкові, після чого почав ловити рибу у вказаний спосіб.

В ході здійсненого незаконного рибного промислу, що відбувався у період заборони промислового рибальства під час руху риби на нерест, діючого в період з 01 квітня по 20 травня 2025 року, який встановлений наказом «Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області» від 25.03.2023 №29 «Про встановлення весняно-літньої заборони лову риби у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню державного агентства рибного господарства з Дніпропетровській області», ОСОБА_3 , 19.05.2025 приблизно о 04 гол. 00 хв, поблизу садового товариства «Пролісок» Троїцької громади Павлоградського району Дніпропетровській області, здійснив незаконне зайняття рибним добувним промислом. Перебуваючи на березі річки Вовча, ОСОБА_3 : забороненим знаряддям лову - сітками жилковими, здійснив незаконний вилов риби: - карась сріблястий - 78 штуки: лин - 4 штуки; окунь - 2 штуки, вартість яких з урахуванням такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», чим згідно додатка № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 складає 136 036 грн

Таким чином своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 спричинив державі, матеріальну шкоду на загальну суму 136 034,00 гривень.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 , передбачена ч. 1 ст. 249 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення. Пояснив, що у травні місяці 2025 року вночі поставили з друзями сітки для лову риби, зранку їх знімали. Рибу ловили для себе, був обізнаний, що рибу в цей час ловити неможна. Свої дії обвинувачений оцінив критично, щиро розкаявся у вчиненому та висловив жаль з приводу скоєного. Цивільний позов визнав у повному обсязі. Оскільки йому повністю зрозуміла суть обвинувачення, яке була детально роз`яснена в судовому засіданні, він підтвердив повне визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у зв`язку з цим обвинувачений не наполягав на їх дослідженні та просив здійснити розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судові засідання не з`являлася, надала клопотання про розгляд справи без її участі, у вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання покладалася на розсуд суду, підтримала заявлений цивільний позов у повному обсязі.

З`ясувавши думку учасників процесу, які не заперечували проти застосування в даному провадженні положень частини третьої статті 349 КПК України, а також роз`яснивши обвинуваченому правові наслідки спрощеного розгляду справи, з якими останній погодився, суд дійшов висновку про доцільність застосування зазначеної правової норми. У зв`язку з цим, суд визнав недоцільним дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, та застосував положення ч. 3 ст. 349 КПК України при розгляді даної справи.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 надані ним у судовому засіданні, та співставляючи їх зі змістом пред`явленого йому обвинувачення, суд доходить обґрунтованого висновку, що показання обвинуваченого є логічними, послідовними, узгодженими із фактичними обставинами справи та підтверджують викладену в обвинувальному акті версію подій. З урахуванням того, що при розгляді справи судом застосовано положення частини третьої статті 349 КПК України, тобто справу розглянуто у спрощеному порядку на підставі беззаперечного визнання обвинуваченим своєї вини, та за відсутності заперечень з боку інших учасників процесу, суд визнає вину обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною поза розумним сумнівом.

Суд при цьому керується критерієм, що використовується під час оцінки доказів у кримінальному провадженні, а саме: вина особи вважається доведеною поза розумним сумнівом, коли факти, які обґрунтовують обвинувачення, випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи неспростовних презумпцій факту, що не залишають сумніву у доведеності обставин злочину.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за частиною першою статті 249 Кримінального кодексу України – як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що він завдає шкоди рибним запасам та іншим водним тваринам в Україні шляхом їх хижацького знищення.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - незаконне зайняття рибним, звіриними або іншим водним добувним промислом; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди; 3) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Про істотність шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 249 КК України, свідчить добування великої кількості риби. Вирішуючи питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним водним добувним промислом істотною, належить керуватися спеціальними таксами, визначеними Кабінетом Міністрів України, для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України. Незаконне вилучення цінних видів риб (84 одиниці) у районі дії Правил рибальства, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 р. № 1209, свідчить про заподіяння істотної шкоди на загальну суму 136 034 грн та наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення ч. 1 ст. 249 КК України.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.

Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше не судимий, пенсіонер, інфалід ІІІ групи, неодружений, уродженець м. Павлоград Дніпропетровської області, із середньою освітою, не має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується посередньо, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає покаранню за вчинення кримінального проступку, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який є пенсіонером, наявність обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення ОСОБА_3 до скоєного, впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості і цілей правосуддя, щирого каяття, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу, яке буде необхідним і достатнім.

На переконання суду, саме, це покарання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання у суду немає.

Вирішуючи по суті позовну заяву Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управляння державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування матеріального збитку у розмірі 134 036 гривень 00 копійок, суд враховує такі обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд встановив, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, а саме здійснив незаконний вилов живих водних біоресурсів кількістю 84 одиниці, а саме: карась сріблястий – 78 шт., вартістю 1581 гривні за 1 шт., на загальну суму 123 318 гривень, лин – 4 шт., вартістю 1598 гривні за 1 шт., на загальну суму 6 392 гривень, та окунь – 2 шт., вартістю 3 162 гривень за 1 шт., на загальну суму 6 324 гривень, заподіявши таким чином згідно Такс для обчислення розміру збитків від завданих громадянином за незаконне вилучення цінних видів риб у районі дії Правил рибальства, затверджених постановою КМУ від 21.11.2011 р. № 1209 істотну шкоду рибним запасам України на загальну суму 136 034 гривень.

При цьому, є очевидним причинний зв`язок між учиненими ОСОБА_3 протиправним діянням та наслідками у виді шкоди.

Правилом ч. 3 ст. 22 ЦК установлено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тому, суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов в повному обсязі та стягнути з обвинуваченого 136 034 гривень на користь держави в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України та ст.ст. 96-1, 96-2 КК України та у справі необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, що полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави певного майна, що було предметом кримінального правопорушення та знаряддям вчинення злочину, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 у справі № 185/5415/25 (провадження №1-кс/185/397/25) на майно, вилучене в ході огляду місця події 19.05.2025, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Витрати на проведення судової експертизи – відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 гривень (сімнадцять тисяч грн. 00кп.).

Цивільний позов Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Дніпропетровської області в рахунок відшкодування матеріальних збитків 136 034,00 грн. (сто тридцять шість тисяч тридцять шість грн. 00коп).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2025 року шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на надувний човен зеленого кольору, який поміщено до поліетиленового мішку з биркою В719161; 2 риболовні сітки, які поміщено до спец-пакету WAR1711583; 1 риболовну сітку, яку поміщено до поліетиленового пакету з биркою В719168; 2 риболовні сітки, які поміщено до мішку з биркою В719167; 1 риболовну сітку, яку поміщено до мішку з биркою А 676418; 2 риболовні сітки, які поміщено до мішку з биркою А 676417; два весла до човна, які поміщено в мішок з биркою В 719169, які було виявлено та вилучено 19.05.2025 в ході проведення огляду місця події - скасувати.

Речові докази:

застосувати спеціальну конфіскацію відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, передавши у власність держави: надувний човен зеленого кольору, який поміщено до поліетиленового мішку з біркою В719161; 2 риболовні сітки, які поміщено до спец-пакетук WAR1711583; 1 риболовну сітку, яку поміщено до поліетиленового пкету з біркою В719168; 2 риболовні сітки, які поміщено до мішку з біркою В719167; 1 риболовну сітку, яку поміщено до мішку з біркою А 676418; 2 риболовні сітки, які поміщено до мішку з биркою А 676417; два весла до човна, які поміщено в мішок з біркою В 719169, які було виявлено та вилучено 19.05.2025 в ході проведення огляду місця події (передати для потреб Збройних Сил України);

- автомобіль марки ГАЗ, модель 33021, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , шассі НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_7 , який зберігається на території Павлоградського РВП за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Шевченка, 51 – повернути за належністю власнику ОСОБА_7 .

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 - не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Суддя ОСОБА_1