Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №208/6253/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/6253/25

провадження № 2/208/795/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 березня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Кіблицької М.В.,

Учасники справи

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про призначення додаткового стоку для прийняття спадщини, –

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Конюшенко І.Д. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про призначення додаткового стоку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_3 .

За життя ОСОБА_3 на праві приватної власності володіла земельною ділянкою площею 4,96 га на території Срібненської сільської Ради Донецької області.

Крім позивача, ОСОБА_3 мала ще 2-х дітей – ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 проживала в Покровському районі та померла приблизно 5 років тому.

ОСОБА_2 проживає у с.Горностаївка, Новотроїцького району Херсонської області. Приблизно у 2015-2016 роках ОСОБА_3 переїхала жити до своєї доньки ОСОБА_2 ..

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років ОСОБА_3 померла. На час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Дана територія є тимчасово окупованою, тому Рішенням Вишегородського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року по справі №363/1879/24 за заявою онука ОСОБА_3 - ОСОБА_5 було встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті матері позивач до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину не звертався, оскільки будинок, в якому вона проживала, не представляв для нього будь-якої цінності, іншого майна, як він вважав в неї не було.

У березні 2025 року ОСОБА_2 повідомила, що вона серед речей матері знайшла заповіт на ім`я позивача. Даним заповітом ОСОБА_3 заповіла позивачу земельну ділянку площею 4,96 га, розташовану на території Срібненської сільської Ради Донецької області.

За життя ОСОБА_3 позивачу про складений заповіт не казала, він навіть не знав, що вона є власницею земельної ділянки.

Крім того, ОСОБА_3 окремо склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 та заповіла їй земельну ділянку, площею 4,5046 га.

Оскільки позивач був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, а спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, позивачем пропущено строк прийняття спадщини з поважних причин, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Тому, представник позивача просить суд визначити позивачу, ОСОБА_1 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці.

2. Заяви, клопотання позивача та відповідача.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Конюшенко І.Д. не з`явились, представник позивача надала заяву про розгляд справи без їх участі, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені у позовній заяві, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

3. Процесуальні дії по справі.

28 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.

28 листопада 2025 року ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів, задоволено. Витребувано від Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області інформацію зі спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також наявність в Спадковому реєстрі зареєстрованих заповітів.

09 січня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року по справі № 363/1879/24 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Горностаївка, Новотроїцького району, Херсонської області.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 242.

Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 4,96 га на території Срібненської сільської Ради, кадастровий номер 1422786500:11:000:0298, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серії IV-ДН №023581, виданий 21.01.2002 року.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №23.

Відповідно до довідки №3251-5003510419 від 30.10.2024р. про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №33.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_4 , вбачається, що ОСОБА_7 06 лютого 1982 року уклала шлюб з ОСОБА_8 , актовий запис №1. Після укладення шлюбу ОСОБА_7 змінила прізвище на « ОСОБА_9 ».

В матеріалах справи міститься копія заповіту, відповідно до якого 19 лютого 2002 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: держаний акт на право приватної власності на землю IV-ДН №023581, земельна ділянка, розташована на території Срібненської сільської ради в розмірі 4,96 га заповіла ОСОБА_1 . Даний заповіт складено в двох примірниках, з яких перший зберігається в справах Срібненської сільської ради Красноармійського району Донецької області, а другий, що має силу оригіналу, видається заповідачу.

Також, в матеріалах справи міститься копія заповіту, відповідно до якого 26 лютого 2016 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належне їй, на підставі державного акту на право власності ЯГ №364406, земельну ділянку розміром 4,5065 га заповіла ОСОБА_2 . Даний заповіт складено в двох примірниках, один з яких зберігається у справах виконавчого комітету Горностаївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, а другий видано на руки заповідачу ОСОБА_3 . Заповіт засвідчений ОСОБА_10 , секретарем виконавчого комітету Горностаївської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області. Зареєстровано в реєстрі за №266.

Відповідно до витягу №83705370 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 22.12.2025 року вбачається, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 не заводилась.

Причинами пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає наступне.

Позивач був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 не заводилась, відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.

5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Крім того, на даний час воєнний стан в Україні не закінчено та продовжено.

Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

У пункті 24 (абз.6) Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 565/1145/17 зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1)тривала хвороба спадкоємців; 2)велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3)складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4)перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5)необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно. Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах. Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними, оскільки встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через свою необізнаність про наявність заповіту та через збройну агресію і військові дії російської федерації на території України.

6. Висновки суду.

На підставі викладеного, виходячи із завдань цивільного судочинства, принципів верховенства права, пропорційності, суд вважає, що позивач своєчасно не прийняв спадщину з поважних причин, у зв`язку з цим наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст.1272 ЦК України, тобто можливо визначення додаткового строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, тому суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення сплаченого судового збору не звертався, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 16, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 19, 77, 175, 206, 247, 268, 272, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про призначення додаткового стоку для прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , додатковий строк тривалістю в три місяці, з часу набрання законної сили рішенням суду, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлої матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.