Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №127/8385/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/8385/26

Провадження № 2-а/127/83/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Березовської О. А.,

за участю секретаря судового засідання Схабовської І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

13.03.2026 через систему «Електронний суд» до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій позивач просить суд поновити строк на оскарження постанови № 845 від 24.02.2026, визнати протиправною та скасувати постанову № 845 від 24.02.2026 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №845 від 24.02.2026 в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ч. 9 ст. 38 КУпАП, судові витрати стягнути з відповідача.

Позов мотивовано тим, що позивач 07.03.2026 засобами поштового зв`язку отримав рекомендований лист ШКІ №2100100429561 від ІНФОРМАЦІЯ_3 з вище вказаною постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 , яку він вважає безпідставною та такою, що суперечить вимогам закону, відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до постанови № 845 від 24.02.2026 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст.210-1 КУпАП, а саме громадянин ОСОБА_1 не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІX від 21.03.2024 (в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025) в частині обов`язку з дня набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів громадянин ОСОБА_1 11.10.2012 пройшов медичний огляд та був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. В період з 04.05.2024 по 05.06.2025 року ОСОБА_1 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

На думку позивача, розділ «II. Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року не містить будь-яких зобов`язань.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації та встановлено, що на особливий період строк дії довідки з висновком ВЛК складає: в мирний час - 5 років; під час мобілізації та/або воєнного стану - 1 рік.

Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ТЦК та СП.

Доказів того, що ОСОБА_1 були направлені виклики з метою проходження ВЛК матеріали справи не містять та їх фактично не існує.

Позивач зазначає, що ініціатором проходження ВЛК є не сам військовозобов`язаний, а має бути ІНФОРМАЦІЯ_2 . Саме, коли ТЦК та СП направить військовозобов`язаного на ВЛК - тільки тоді виникне обов`язок у особи цей ВЛК пройти. Якщо ТЦК та СП не намагалось направити військовозобов`язаного на ВЛК, відсутній склад правопорушення з боку військовозобов`язаного щодо несвоєчасного проходження ВЛК.

В оскаржуваній постанові відсутні докази того, що позивачу були направлені повістки (виклики) або вручено направлення на проходження ВЛК, а з власної ініціативи він його пройти не міг, оскільки ВЛК проходиться лише за направленням ТЦК та СП.

Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов`язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Окрім цього, звертає увагу суду, що на його думку, строк притягнення до відповідальності закінчився 06.09.2025. Закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.

Позивач зазначає, що розгляд адміністративної справи відповідачем було проведено у його відсутність, про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 07.03.2026 після її отримання засобами поштового зв`язку, що підтверджується роздруківкою з порталу ДП Укрпошта «відстеження поштового відправлення», у постанові відсутній підпис позивача, вказана постанова належним чином вручена позивачу не була, тому позивач вважає, що строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить розгляд справи проводити без його участі, позовну заяву підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 13.03.2026 головуючим суддею визначено суддю Березовську О. А. Справа передана судді канцелярією суду 16.03.2025.

Ухвалою суду від 20.03.2026 позивачу поновлено процесуальний строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; витребувано від відповідача копію справи про адміністративне правопорушення.

07.04.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Скопчака Я. В., в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що 12.02.2026 старшим стрільцем 3 відділення охорони Центрального ОР у ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_2 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення, було складено протокол №423 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_1 будучи у встановленому порядку визнаний обмежено придатним до військової служби, не виконав вимоги пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 ( в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025) в частині обов`язку до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. ОСОБА_1 до протоколу письмових пояснень не надав. Зауважень до протоколу не надійшло.

24.02.2026 постановою №845, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн. На момент розгляду справи від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходило, про дату та місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується підписом в протоколі.

У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 на розгляд справи, постанова №845 від 24.02.2026 направлена позивачу в порядку та в строки передбачені ст. 285 КУпАП поштовим оператором Укрпошта 26.02.2026 на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що підтверджується чеком поштового оператора.

Відповідно до облікової карки, 23.05.2016 ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій наявна відмітка про те, що він згідно ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.10.2012 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр. І, 64 в.

Наказ Міністерства оборони від 20.12.2017 №684, яким було затверджено Перелік випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов`язаних, втратив чинність від 29.08.2024 на підставі Наказу Міністерства оборони №509 від 25.07.2024.

Оскільки ОСОБА_1 , є громадянином України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час до 04.05.2024 та який не виключений з військового обліку, відповідно до пункту 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3621-ІХ від 21.03.2024 (в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025), він був зобов`язаний до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Доказів того, що позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в період з 04.05.2024 до 05.06.2025 і пройшов медичний огляд до 05.06.2025, позивачем не надано та ця обставина останнім не заперечується.

При цьому не можуть братись до уваги доводи позивача про те, що він не зобов`язаний був проходити медичний огляд, оскільки в нього була діюча відстрочка (бронь) від призову на військову служби, виходячи з п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Твердження позивача про те, що у нього не виник обов`язок проходити ВЛК, оскільки йому не було вручено відповідну повістку, є безпідставними, бо після внесення змін до законодавства саме на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності законом, було покладено обов`язок самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Щодо твердження позивача, що строк накладення стягнення закінчився 06.09.2025, то такі висновки є безпідставними та спростовуються тим, що відповідно до частина 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, правопорушення є триваючим.

Як слідує із матеріалів справи, 12.02.2026 було виявлено порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №5910. А як зазначено вище, вчинення ОСОБА_1 правопорушення розпочалося із 05.06.2025.

Отже, відповідно до ст. 38 КУпАП перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності розпочинається не з моменту коли орган міг довідатись про наявність порушення, а саме з моменту виявлення правопорушення. Представник позивача наголошує, що жодним нормативно-правовим документом не визначено обов`язок ТЦК та СП з 06.06.2025 здійснити перевірку виконання всіма військовозобов`язаними дотримання виконання свого обов`язку, більше того такі дії фізично виконати неможливо.

Посилання позивача на те, що трьох місячний строк протягом якого відповідач мав повноваження виносити постанови про накладення адміністративного стягнення закінчився 06.09.2025 є безпідставними виходячи також з таких мотивів та передбачених законом підстав: правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого, оскільки ним не було виконано вимоги «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04.02.2025) пройти повторний медичний огляду з метою визначення придатності до військової служби та в подальшому вимоги Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 р. (далі за текстом Закон №4235- ІХ) яким були внесені зміни до Закону №3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні та яким продовжено строк до 05.06.2025. Ці вимоги Закону не було виконано ні протягом наданого строку (до 05.06.2025), ні після спливу цього строку. З огляду на те, що правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в межах строків, визначених у ст. 38 КУпАП.

Представник відповідача просить продовжити строк на подачу відзиву у справі №127/8385/26, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судове засідання, призначене на 17.04.2026, провести без представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До відзиву представником відповідача долучено: копію постанови № 845 про накладення адміністративного стягнення від 24.02.2026, докази направлення копії постанови ОСОБА_1 , копію протоколу № 423 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12.02.2025, копію ідентифікаційного номера та паспорта ОСОБА_1 , копію облікової картки ОСОБА_1 .

В судове засідання сторони не з`явились. Суд ухвалює рішення у відсутність сторін відповідно до поданих сторонами заяв.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

По справі судом встановлені нижче зазначені факти та відповідні їм правовідносини.

Судом оглянуто і досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо позивача (а. с. 5 – 11, 38 - 48) та письмові докази, надані позивачем, з яких вбачається таке:

12.02.2026 старшим стрільцем 3 відділення охорони Центрального ОР у ІНФОРМАЦІЯ_4 – ст. солдатом ОСОБА_2 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №49 від 16.01.2026, було складено протокол №423 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а. с. 39-40). Суть адміністративного правопорушення в такому: «під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_3 , порушуючи вимоги пункту 2 Перехідних положень Закону України № 3621-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 21.03.2024 року (із змінами, внесеними згідно із Законом №4235- IX від 12.02.2025 року), згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзаців 2-6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пунктів 21, 22, 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з мстою визначення придатності до військової служби.

Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, то ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення».

В протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудиться о 10-00 24.02.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що є підпис ОСОБА_1

ОСОБА_1 під підпис був вручений другий примірник протоколу.

До протоколу додається копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 та картка платника податків на його ім`я.

З постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (а. с. 5-6 зворот, 44-47), вбачається, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_4 24.02.2026 було винесено постанову №845 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000, 00 грн.

В постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 , з 04.05.2024 по 05.06.2025 самостійно не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово - лікарську комісію для проходження медичного огляду та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, а відтак громадянин ОСОБА_1 , не виконав свій юридичний обов`язок, чим порушив перехідні положення Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024.

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність згідно з ст. 210-1 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період, то громадянин ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постанова була винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також судом були досліджені такі письмові докази та встановлені фактичні обставини:

Електронний військово-обліковий документ «Резерв+» на ім`я ОСОБА_1 , сформований 07.03.2026, в якому зазначено: дата уточнення даних – 12.02.2026, дата проходження ВЛК – 12.02.2026, тип відстрочки – бронювання, відстрочка дійсна до 08.12.2026 (а. с. 7).

Копія постанови була направлена позивачу за місцем проживання, що підтверджується копією конверта, трекінгом АТ «Укрпошта», фіскальним чеком (а.с.8, 9, 48).

Згідно з відомостями облікової картки ОСОБА_1 , він з 23.05.2016 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнаний придатним позаштатною постійно-діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 12.02.2026, підлягає переогляду 12.02.2027, згідно з висновком ВЛК від 11.10.2012 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр. І, ст.64 в (а.с.43).

Ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , досліджених в ході розгляду справи вбачається, що позивач був повідомлений належним чином про місце, дату і час розгляду справи о 10-00 24.02.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить підпис позивача у протоколі про адміністративне правопорушення №423 від 12.02.2026 у відповідній графі.

Суд, ознайомившись з вимогами позивача, відзивом відповідача, дослідивши письмові докази, доходить висновку, що у задоволенні позову має бути відмовлено з таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», КУпАП та нижче зазначеними нормами законодавства.

Ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена стаття КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Закону України «Про оборону України» визначено права та обов`язки громадян України у сфері оборони.

Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначенні ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, частиною першою цієї статті, зокрема, передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у такій редакції:

«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Позивачу, як вбачається з вище зазначеної постанови інкримінується непроходження до 05.06.2025 повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Як вбачається з П. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024, суб`єкт цього адміністративного правопорушення спеціальний - це громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до 04.05.2024.

В наданих суду відповідачем матеріалах справи про адміністративне правопорушення є належні та допустимі докази, що ОСОБА_1 згідно з висновком ВЛК від 11.10.2012 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр. І, ст.64 в, був визнаний придатними до військової служби та пройшов медичний огляд 12.02.2026. Ці факти не оспорюються позивачем.

Суд критично оцінює твердження позивача, що він не одержував повістку для проходження ВЛК та не зобов`язаний був проходити медичний огляд у зв`язку з бронюванням.

Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX (Закону №4235-IXвід 12.02.2025) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024, зобов`язані були до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, вище зазначена норма закону не передбачає виклику військовозобов`язаного повісткою для проходження медичного огляду. Закон покладає на військовозобов`язаного обов`язок самостійно звернутися за направленням, вказуючи альтернативні шляхи виконання цього обов`язку.

Суд звертає увагу, що вказаним законом не встановлено виключення у виконанні цього обов`язку для осіб, які мають відстрочку (бронь) від військової служби, єдине обмеження, яке встановлено - для осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю. Суду сторонами не надано доказів, що позивач є особою, визнаною в установленому порядку особою з інвалідністю.

Отже, у ОСОБА_1 , який був визнаний обмежено придатними до військової служби у воєнний час до 04.05.2024, та не виключений з військового обліку, виник обов`язок до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювавши проходження ВЛК шляхом особистого звернення до ТЦК та СП або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Позивач не надав суду доказів звернення для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду та проходження такого огляду до 05.06.2025. Позивач пройшов медичний огляд 12.02.2026, визнаний придатним до військової служби.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, виходячи із положень ч. 2 ст. 77 КАС України та закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

В ході розгляду справи судом встановлена наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Щодо додержання стоків накладення адміністративного стягнення суд зазначає таке.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17.

Суд погоджується із відповідачем, що правопорушення, яке скоїв позивач є триваючим.

При триваючому правопорушенні слід встановити коли воно було виявлено відповідачем, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено лише протягом трьох місяців з дня його виявлення, відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Відповідач стверджує, що виявив правопорушення 12.02.2026 в день складання протоколу про адміністративне правопорушення, позивачем цей факт не спростований. На думку суду, ця дата узгоджується і з датою проходження позивачем медичного огляду - 12.02.2026.

Саме 12.02.2026 слід вважати днем виявлення відповідачем правопорушення, скоєного позивачем. Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності 24.02.2026, тобто в межами трьох місячного строку передбаченого ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного та керуючись статями 1, 6, 7, 9, 210-1, 235, 245-249, 251, 252, 254-256, 279, 280, 283, 288 КУпАП, статями 2, 3-9, 44, 72-79, 90, 94, 132, 139, 143, 211, 217, 241-246, 257-258, 262-263, 268-272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення №845 від 24.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 29.04.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , ЄРДПОУ: НОМЕР_2 , місце знаходження за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА