Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №136/1395/25 — Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 136/1395/25

ВИРОК

Іменем України

29.04.2026р. м.Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребище Вінницької області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025020060000157, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2025 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кожанка, Оратівського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-

встановив:

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 на посаді водія взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки 1 батальйону морської піхоти в порушення вимог ст.ст. 11,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постаново Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-ХІІ, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, та Положенням про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, матрос ОСОБА_4 маючи намір на незаконне зберігання, носіння бойових припасів та вибухових пристроїв, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, в період часу з 01 червня 2025 року по 09 червня2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, виконуючи бойове завдання, яке заключалося в доставлені на бойові позиції особового складу підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , перебуваючи безпосередньо на бойових позиціях, Покровського напрямку, більш точного місця органом досудового розслідування н встановлено в лісозахисній смузі знайшов 120 патронів до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,56х45мм, а також дві гранати іноземного виробництва, (трофейні) якими незаконно заволодів, забравши їх собі.

В подальшому, матрос ОСОБА_4 , повернувшись з завдання переніс вказані вказані набої та дві гранати до свого місця тимчасового проживання та поклав їх в польовий рюкзак, ти самим їх зберігав всупереч порядку обліку зброї визначеного

Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 440 від 17.08.2017 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони №373від 10.07.2019, №327 від 14.09.2020, тим самим не вжив заходів до здачі знайдених ним набоїв та вибухових пристроїв, чим незаконно придбав, оскільки відповідно до п.3 Розділу Х Інструкції, трофейне майно в службах забезпечення органів військового управління обліковується за окремими обліковими регістрами.

Відповідно до п.21 Розділу Х Інструкції, приймання трофейного майна, зібраного в районах бойових дій, здійснюється комісією військової частини з оформленням акта приймання-передачі військового майна, який складається по кожному виду майна у (двох) трьох примірниках. Перший примірник залишається у відповідній службі забезпечення військової частини, другий- передається до фінансово-економічного органу військової частини, третій – надається до служби забезпечення органу військового управління. У разі якщо забезпечення військової частини військовим майном організовано через ПТЗВ центру забезпечення, третій примірник цього акта направляється до центру забезпечення, що в свою чергу матрос ОСОБА_4 , проігнорував чим порушив встановлені правила обліку трофейного майна.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №173 від 11.06.2025 року, матрос ОСОБА_4 , вибув у щорічну відпустку в термін з 12 червня 2025 по 22 червня 2025 року .

Прямуючи до свого місця проживання, яке розташоване в АДРЕСА_1 , матрос ОСОБА_4 , достеменно знаючи про те, що в належному йому польовому рюкзаку зберігаються вищезазначені бойові припаси та вибухові пристрої, незаконно, без передбаченого законом дозволу перевіз її до свого місця проживання.

15.06.2025 року, матрос ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, яке виразилося в образах та суперечках, після чого залишив своє місце проживання.

На наступний день, тобто 16.06.2025 року, дружина ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ринві, яка знаходилася на підсобному приміщені (курнику), виявила предмет схожий на гранату та повідомила на спецлінію «102», про те, що її чоловік ОСОБА_4 , вчиняє відносно неї домашнє насильство, а також про те, що виявила предмет схожий на гранату яку залишив її чоловік.

В подальшому цього ж дня,тобто 16.06.2025 року, о 21:05год., під час проведення огляду місця події працівниками відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, який проводився за адресою АДРЕСА_1 , в підсобному приміщені (курнику) було виявлено предмет еліпсоподібної форми зеленого кольору з гладкою поверхнею із маркувальним позначеннями: «GMO-І», «12-95-459», «Т», який є корпусом наступальної осколкової ручної гранати GMO-І, іноземного виробництва (Румунія), промислового виготовлення військового призначення з металевим предметом складної форми з вигнутою пластиною із маркувальним позначеннями «FGM-I», «21-95-459», який є підривачем FGM-1, іноземного виробництва(Румунія), промислового виготовлення військового призначення.

При проведенні подальшого огляду , неподалік підсобного приміщення на дровах було виявлено паперову коробку з бойовими припасами в кількості 120шт., до нарізної вогнепальної зброї - проміжними патронами калібру 5,56х45мм (5,56NATO)призначеним для стрільби з Armalite AR-15, М-16 та іншої зброї під даний патрон , а також металевий предмет еліпсоподібної форми зеленого кольору з ребристою поверхнею із маркувальними позначеннями «ТНТ 406-88-28» який є корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГ-42 промислового виготовлення військового призначення з металевим предметом складної форми з вигнутою пластиною із маркувальним позначеннями «F GM-I» та «14-95-459», який є підривачем «F GM-І» промислового виготовлення військового призначення.

24.04.2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 , його захисником – адвокатом ОСОБА_5 , з однієї сторони, та прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , з іншої сторони, було укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 під час судового провадження повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

ОСОБА_4 роз`яснено та він розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди для сторін є: а) для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України; б) для підозрюваного – відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів.

ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

ОСОБА_4 також роз`яснено та йому зрозуміло, що умисне не виконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просять суд затвердити дану угоду на тих умовах, які узгоджені між сторонами. При цьому всі сторони кримінального провадження підтвердили, що їм відомі та зрозумілі правові наслідки її затвердження.

Крім того, суд відповідно до приписів ч. 4 ст. 474 КПК України з`ясував в обвинуваченого ОСОБА_4 , чи цілком він розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд згідно із положеннями ч. 6 ст. 474 КПК України переконався в тому, що укладення означеної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Вивчивши умови даної угоди про визнання винуватості, суд вважає, що її умови не суперечать вимогам КПК України та/або закону; відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Так, діяння ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, тобто як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні узгодженої сторонами угоди міри покарання ОСОБА_4 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують його покарання.

Суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 263 КК України, згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання та служби характеризується посередньо, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими особами.

Частиною 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 263 КК України, покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки є необхідним та достатнім для його виправлення, ресоціалізації та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом із цим, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та обставини його вчинення, зокрема відсутність тяжких наслідків та незначну кількість бойових припасів, які без передбаченого законом дозволу зберігав обвинувачений, що істотно знижує ступінь суспільної небезпеки інкримінованого злочину, особу винного, на утриманні якого перебуває малолітня дитина, ураховуючи повне визнання вини щодо часу, місця та способу вчинення ним кримінально караного діяння, суд на підставі ч.1 ст.75 КК України дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням йому іспитового строку.

При цьому суд вважає, що на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні складають 23176 грн. 40 коп., які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не заподіяно, цивільний позов не заявлявся.

Розмір пропонованої винагороди викривачу не визначався.

За правилами ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до п.3 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Відтак, речові докази по кримінальному провадженню, а саме предмет циліндричної форми, який ззовні схожий на ручну гранату іноземного виробництва (корпус), на якому наявне маркування «GMO – 1 12-95-459 T»; предмет, який схожий на запал до ручної гранати із маркуванням «FGM – 1 12-95-459», предмет циліндричної форми, який ззовні схожий на ручну гранату іноземного виробництва РГ – 42 (корпус), на якому наявне маркування «TNT 406-88 28»; предмет, який схожий на запал до ручної гранати із маркуванням «FGН – 1 14-95-459»; металеві предмети циліндричної форми в кількості 120 штук, які упаковані в 12 пластикових утримувачі по 10 штук в кожному, ззовні схожі на набої калібру 5,56, що знаходяться в УВТС ГУНП у Вінницькій області, - необхідно знищити.

Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 394, 472, 474, 475, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-

ухвалив :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24.04.2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 , його захисником – адвокатом ОСОБА_5 , з однієї сторони, та прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , з іншої сторони.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.263 КК України, і призначити йому покаранняу виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, пункту 2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 23176 (двадцять три тисячі сто сімдесят шість) грн. 40 коп.

Речові докази: предмет циліндричної форми, який ззовні схожий на ручну гранату іноземного виробництва (корпус), на якому наявне маркування «GMO – 1 12-95-459 T»; предмет, який ззовні схожий на запал до ручної гранати із маркуванням «FGM – 1 12-95-459»; предмет циліндричної форми, який ззовні схожий на ручну гранату іноземного виробництва РГ – 42 (корпус), на якому наявне маркування «TNT 406-88 28»; предмет, який ззовні схожий на запал до ручної гранати із маркуванням «FGН – 1 14-95-459»; металеві предмети циліндричної форми в кількості 120 штук, які упаковані в 12 пластикових утримувачі по 10 штук в кожному, ззовні схожі на набої калібру 5,56, - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію повного тексту вироку негайно після проголошення його резолютивної частини вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя