Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №137/1629/25 — Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1629/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

сторін у справі: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача-адвоката Гаврилюка О.В.,

свідків: Андрікевича А.І.,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на поховання,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Представник позивача-адвокат Гаврилюк О.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із зазначеним позовом про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача 49500,00 грн у відшкодування витрат на поховання. Також, просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн та 7000,00 грн на оплату правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог представник посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина. Право на спадкування одержав його син - ОСОБА_3 . Водночас, весь тягар організації поховання ліг виключно на позивача. Він за власні кошти купував все необхідне для поховання брата: купував ритуальні товари, замовляв автотранспорт та поминальний обід. Пояснює, що ним замовлено організацію та проведення поховання померлого ОСОБА_4 вартістю 29500,00 грн. Вартість замовленого ним поминального обіду становила 20000,00 грн. Відтак, загальна сума витрат понесених ним на поховання брата ОСОБА_4 складає 49500,00 грн. В той же час ОСОБА_3 , який є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 , витрати понесені ним не компенсував. Вважає, що спадкоємець зобов`язаний відшкодувати розумні витрати, які були зроблені ним на поховання спадкодавця.

Позиція відповідача

Представником відповідача-адвокатом Зайцем Б.В. подано заяву, у якій останнім висловлено позицію сторони відповідача щодо спору. Заява мотивована тим, що відповідач визнає той факт, що похованням його батька займався позивач та ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_3 ніхто не повідомляв про смерть батька, про це він дізнався у день поховання і від сторонніх людей. Разом із своєю матір`ю він був присутній на похованні, намагався поспілкуватись із позивачем і його братом (своїм дядьком) ОСОБА_5 , але останні відвернулись і, не бажаючи спілкуватись, відійшли. При розгляді даної справи просив суд врахувати, що позивач надає до суду сфальсифіковані докази, які не можуть бути сприйняті судом як належні, допустимі і достатні. Звертає увагу суду, що позивачем наданий договір-замовлення на організацію поховання та проведення поховання від 02.03.2024 у якому зазначено, що предметом є організація та проведення поховання померлого ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть НОМЕР_1 а/з від 06.03.2024. Проте, такий договір не міг бути укладений 02.03.2024, оскільки свідоцтво про смерть і актовий запис датовані після спливу чотирьох днів, а саме: 06 березня. Відповідно інші докази такі як, рахунок №0203-0403 від 02.03.2024 та квитанція від 02.03.2024, видані на підставі договору-замовлення на організацію поховання та проведення поховання від 02.03.2024, є недопустимими і не належними доказами у справі. На час смерті ОСОБА_4 був живим інший брат ОСОБА_5 який також приймав участь у організації та проведенні поховання, адже звернувся до нотаріальної контори із заяво про прийняття спадщини. Також позивач не повідомляє суд про те чи отримував він або ОСОБА_5 (який згодом також помер) від держави допомогу на поховання та у якому розмірі. У разі ж неотримання такої допомоги, позивач не позбавлений права звернутись до компетентних органів для отримання такої допомоги. Також відповідач заперечує щодо стягнення з нього правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн, вважає, що доцільним було б зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області 25.11.2025 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 08.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд справи

Позивач ОСОБА_1 та його представник-адвокат Гаврилюк О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, його представник-адвокат Заєць Б.В. подав заяву, у якій просив розглянути справу без участі відповідача та його представника. При ухваленні судового рішення просив врахувати пояснення, викладені у заяві, та задовольнити позовні вимоги частково.

Встановлені судом обставини

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.03.2024 Літинською селищною радою Вінницького району Вінницької області (а.с.14).

02.03.2024 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 укладено договір-замовлення на організацію та проведення 04.03.2024 поховання померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , узгоджена сторонами вартість послуги становила 29500,00 грн (а.с.15).

Згідно розрахунку №0203-0403 від 02.03.2024, здійсненого ФОП ОСОБА_6 (а.с.16), ОСОБА_1 придбано: послугу авто катафалку на суму 5300,00 грн; труну, вартістю 4500,00 грн, подушку, вартістю 150,00 грн, полотенце на хрест, вартістю 140,00 грн, покривало на тіло, вартістю 350,00 грн; підготовку, бальзамацію 3500,00 грн; табличку на хрест з написом 150,00 грн; копання могили ручним способом 2600,00 грн; винос тіла до дому та кладовища 5500,00 грн; 6 вінків, вартістю 550,00 грн, на суму 3300,00 грн; 6 стрічок на вінки, вартістю 60,00 грн, на суму 360,00 грн; хрест на могилу, вартістю 600,00 грн; 3 дні збереження тіла у моргу, вартістю 150,00 грн, на суму 450,00 грн; костюм чоловічий, вартістю 1500,00 грн; 20 хустинок, вартістю 20 грн, на суму 400,00 грн; 10 полотенець, вартістю 60 грн, на суму 600,00 грн; 20 хустинок носових вартістю 5,00 грн, на суму 100,00 грн. Загальна сума склала 29500,00 грн.

ОСОБА_1 здійснено оплату за послуги поховання ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 29500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру до рахунку №0203-0403к від 02.03.2024 (а.с.17).

ФОП ОСОБА_7 , яка за видами економічної діяльності (КВЕД) здійснює виробництво готової їжі та страв, роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність ресторанів, надання плуг мобільного харчування, видано розрахункову квитанцію серії ВТАЧ №811703 від 04.03.2025 про оплату послуг поминального обіду на загальну суму 20000,00 грн (а.с.21,22).

Згідно довідки №523, виданої 23.06.2025 Селищенським старостинським округом Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с.25), ОСОБА_1 дійсно поховав свого брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26.03.2024 Літинською державною нотаріальною конторою Вінницької області заведено спадкову справу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с.44-52). До нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися брати померлого: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також син померлого ОСОБА_3 . Нотаріусом роз`яснено ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом, а тому саме він прийняв спадщину.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка є односельчанкою позивача, підтвердила, що близько двох років тому ОСОБА_1 поховав свого рідного брата ОСОБА_4 , здійснював організацію поховання, купив усе необхідне для обряду, організував перевезення та поминальний обід у «Ліни», на якому вона також була. Після того він, за традицією, організував 9 днів, 40 днів та 1 рік по смерті брата, замовляв службу в церкві, роздавав людям пакетики із калачами та замовляв виїзні обіди до себе додому. ОСОБА_3 вона бачила на похороні ОСОБА_4 , а після того жодного разу.

Свідок ОСОБА_8 , який є односельчанином позивача, в судовому засіданні повідомив, що у березні 2024 року ОСОБА_1 поховав свого рідного брата ОСОБА_4 . Усі фінансові витрати на поховання поніс ОСОБА_9 , який купив усі необхідні обрядові атрибути, оплатив транспортні та інші послуги. ОСОБА_3 , сина померлого, він побачив вперше на похороні та більше не бачив.

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) , до інших осіб (спадкоємців) .

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Встановлено, що заповіту ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не залишив, а тому, відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, має місце спадкування за законом.

Відтак, згідно ст.1261 ЦК України, спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син - відповідач по справі.

Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а відповідно до ч.3 цієї ж статті, відсутність свідоцтва на право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1232 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним з них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Такі витрати можуть бути стягнені не більше як за три роки до його смерті.

Судом встановлено, що відповідач як спадкоємець ОСОБА_4 не здійснював поховання останнього та не відшкодував позивачу, який не є спадкоємцем, понесені ним витрати на поховання, що є підставою для їх стягнення в судовому порядку на підставі ст. 1232 ЦК України.

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати.

Слід зазначити, що обов`язковою умовою покладення на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця є те, що ці витрати повинні бути розумними з точки зору їхнього розміру і необхідності здійснення

Згідно ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Ритуальні послуги послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Згідно ст.12 Закону України «Про поховання та похоронну справу» вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах оплати тільки тих послуг, що відповідають державним стандартам та нормативним документам.

Верховний Суд України у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №409/656/19 звернув увагу на те, що при покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця необхідно враховувати, що такі витрати повинні бути розумними, в тому числі щодо їх розміру та необхідності здійснення.

Верховний Суд зазначив, що під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідач у заяві по суті справи від 17.03.2026 не заперечував проти витрат на поминальний обід, а тому суд приймає це як визнання факту понесення цих витрат.

Відтак, з огляду на відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо витрат на поминальний обід, враховуючи те, що вказані витрати є розумними за розміром та пов`язані з проведенням обряду, керуючись ч.1 ст. 82 ЦПК України, вони визнаються судом необхідними витратами на поховання.

Щодо доводів сторони відповідача про те, що позивач надає до суду сфальсифікований договір-замовлення на організацію поховання та проведення поховання від 02.03.2024 у якому зазначено, що предметом є організація та проведення поховання померлого ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть НОМЕР_1 а/з від 06.03.2024, яке видане пізніше дати укладення договору, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи слідує, що між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договір-замовлення на організацію та проведення 04.03.2024 поховання померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний договір датований 02.03.2024, тобто у день смерті ОСОБА_4 .

В матеріалах справи відсутні докази оспорювання чи визнання вказаного правочину недійсним.

Крім того, факт понесених витрат на поховання також підтверджено розрахунком, квитанцією до прибуткового касового ордеру до рахунку та показаннями свідків, даними в судовому засіданні, що у своїй сукупності дає змогу дійти висновку про підтвердження даних обставин справи.

Вказані витрати в розмірі 29500 грн були необхідними, не є завищеними і відповідають критерію розумності, а тому суд дійшов висновку стягнути їх з відповідача на користь позивача.

Відтак, судом встановлено, що позивачем понесено витрати на загальну суму 49500,00 грн на поховання брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на викладене, на переконання суду, понесені позивачем витрати є розумними та обґрунтованими, з огляду на те, що відповідач є спадкоємцем померлого, тому, на підставі ст.1232 ЦК України, вищевказані витрати на поховання слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позову у розмірі 1211,20 грн, який підлягав сплаті, оскільки позов задоволений у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Частиною 4 цієї статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи позивачу ОСОБА_1 надавалась правнича допомога адвокатом Гаврилюком Олександром Васильовичем.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано до суду: договір №33-П/12/09/25 про надання правової допомоги від 12.09.2025 (а.с.27); копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №33-П/12/09/25 від 12.09.2025 (а.с.28); Акт про надання прийняття-передачі наданих послуг від 06.11.2025 (а.с.29); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом від 06.11.2025 (а.с.30); ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1249738 від 18.11.2025 (а.с.31); квитанцію на оплату правової допомоги від 21.09.2025 (а.с.26).

До розрахунку наданих послуг з їх детальним описом від 06.11.2025 включено: складання та направлення адвокатського запиту до Старостинського округу с. Бруслинів Літинської ОТГ, 1 адвокатський запит, 1 година вартістю 1000,00 грн; підготовка, написання та подання позовної заяви до Літинського районного суду Вінницької області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на поховання, 1 позовна заява, 6 годин вартістю 6000,00 грн.

Згідно ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем порушено питання розміру заявлених витрат на оплату правничої допомоги, які він не визнає та просить зменшити суму витрат на оплату правничої допомоги, оскільки вважає її завищеною та неспівмірною зі справою, а складання та відправлення адвокатського запиту від 21.09.2025 не було необхідним.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене, положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, враховуючи предмет позову, конкретні обставини справи, обґрунтованість та реальність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумність їхнього розміру, принцип співмірності судових витрат, розмір наданої правничої допомоги, складність справи та виконані адвокатом послуги, час, витрачений вказаним адвокатом для надання послуг, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, оскільки представником позивача не підтверджено необхідність у даній справі складення та направлення адвокатського запиту до Старостинського округу, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 6000,00 грн.

Керуючись ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) 49500,00 грн (сорок дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) у відшкодування витрат на поховання.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на оплату правової допомоги.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.04.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя : Верещинська Я. С.