Суд: Липовецький районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами
Дата: 28 квітня 2026 р.
Справа: №136/571/26
Суддя: Шпортун С. В.
Справа № 136/571/26
провадження № 3/136/169/26
ПОСТАНОВА
іменем України
29.04.2026 м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягуваного до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАп постановою від 19.07.2025,
за ч. 4 ст. 121 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
18.03.2026 о 10 год. 50 хв. в селищі Турбів, по вул. Миру, 147, Вінницького району, Вінницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 413 GDI» д.н.з. НОМЕР_2 , який підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов. Також зазначений транспортний засіб переобладнаний з порушенням чинних норм та станджартів, а саме в свідоцтві про реєстрацію НОМЕР_3 зазначеног тип "фургон малотоннажний", а в наявності встановлено кузов для перевезення тварин. При цьому буксирував причіп «ПГ BBRD» д.н.з. НОМЕР_4 з технічними несправностями зовнішніх світлових приладів, зокрема не працювали покажчики поворотів, задні габаритні ліхтарі, стоп сигнали та причіп не пройшов ОТК. Дане правопорушення вчинено протягом року після того як особу було піддано стягненню 19.07.2025 за ч.1 ст.121 КУпАП (постанова ЕНА №5299223 від 19.07.2025).
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п.31.1., 31.3 "а". "б", п.31.4.3 "а", за що передбачена відповідальність ч.4 ст.121 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не осорював фактичних обставин справи та правової кваліфікації, просив призначити йому стягнення не пов`язане із сплатою штрафу, оскільки він не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків, тому таке стягнення буде для нього надмірним тягарем.
У подальшому ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, доведена його поясненнями та даними, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, долученими до протоколу доказами, які в силу ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на мінімальний строк.
Правових підстав, передбачених ч.2 ст.32 КУпАП за яких не може бути призначено даний вид стягнення судом не встановлено, а доказів протилежного суду не надано.
Суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відтак у даному випадку за відсутності доходу в особи, яка притягується до відповідальності, саме таке стягнення буде достатнім.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ч.2 п.5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 23, 32, 33-35, 121 ч.4, 221, 251, 276, 284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5(п`ять) діб.
Строк адміністративного арешту обчислювати з моменту затримання особи.
Стягнути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665, 60 (шістсот шістдесят п`ять) гривні 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду протягом 10-ти днів із дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.
Суддя С. В. Шпортун
Оригінал: reyestr.court.gov.ua