Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №135/499/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/499/26

Провадження № 2/135/421/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2026 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

з участю секретаря судових засідань Кузьміних О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів. В позові зазначила, що вона починаючи з 27 жовтня 2007 року перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 10.11.2022 року розірвано. Під час перебування в шлюбі в них народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також під час перебування в шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач сплачує аліменти згідно судового наказу виданого Ладижинським міським судом Вінницької області від 6 липня 2022 року у справі №135/548/22 на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини (1/3) всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Старша дитина досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду із позовом про зміну розміру стягуваних аліментів шляхом їх збільшення, визначивши у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) платника щомісячно, з огляду на наступне. Аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 за вирахуванням частки, що припадала на сина ОСОБА_6 , який досяг повноліття, на сьогодні складає 1/6 частку доходів платника аліментів. Аліменти у розмірі 1/6 частки є недостатньо для задоволення потреб дитини. Відповідач має можливість допомагати дочці, адже є здоровою працездатною особою, офіційно працевлаштований та працює, інших осіб на утримання немає, на повнолітнього сина аліменти не стягуються, позов з цього приводу не подавався. Позивачу важко самостійно утримувати меншу дитину, оскільки ще утримує старшого сина, який є студентом Відокремленого структурного підрозділу «Ладижинський фаховий коледж ВНАУ» III курс, спеціальність 208 «Агроінженерія».

Підтвердженням зміни матеріального стану платника аліментів є те, що син ОСОБА_6 , на утримання якого відповідач сплачував аліменти, досяг повноліття, що в свою чергу зумовило припинення стягнення аліментів, безумовно свідчить про покращення матеріального стану платника аліментів та є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Відтак, змінилися обставини, які існували на час ухвалення судом рішення від 06.07.2022.Тому в інтересах неповнолітньої дитини позивачка вимушена звертатись із позовною заявою про збільшення розміру аліментів на утримання меншої дитини.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 не з`явились, у поданому до суду клопотанні представник позивача просила розгляд справи провести за їх відсутності, позов підтримують. Не заперечують проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання, однак в судове засідання не з`явився. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направив. Відзиву на позов до суду не подав.

За таких обставин судом, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, було ухвалено розглядати справу заочно на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Це підтверджується свідоцтвами про народження дітей Серії НОМЕР_1 від 28.03.2008 та Серії НОМЕР_2 від 23.08.2017.

Згідно судового наказу Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.07.2022 по цивільній справі №135/548/22 наказано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 29.06.2022 щомісячно і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Сторони перебували в шлюбі, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб. Згідно рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 10.11.2022 по цивільній справі №135/546/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.10.2007 Ладижинським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницької області, за актовим записом №215, було розірвано.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Суд вважає, що виходячи із вимог частини 1 статті 192 СК України, у системному зв`язку з положенням ч. 2 статті 182 СК України, розмір аліментів, які стягуються із відповідача підлягає зміні, оскільки утримання неповнолітньої дитини у її віці потребує від батьків додаткових зусиль та матеріальних витрат.

Суд встановив, що старша дитина сторін ОСОБА_3 досяг повноліття, та на нього припинились стягуватися аліменти з ОСОБА_2 згідно судового наказу від 06.07.2022. Відтак, аліменти у розмірі 1/6 частки за вирахуванням частки, що припадала на старшого сина ОСОБА_3 , на даний час є недостатнім розміром для задоволення розумних потреб меншої дитини ОСОБА_4 , зокрема, для її належного лікування, забезпечення повноцінного харчування, одягу, навчання та розвитку.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що аліменти – кошти на утримання дитини. Розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо – прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.

Згідно з положеннями ст.183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 СК України, враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, наявні відомості про матеріальне становище платника аліментів, стан здоров?я та матеріальне становище матері дитини, і приходить до висновку, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, має можливість працювати, зобов`язаний утримувати власну дитину і спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу). Тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Суд враховує, що на даний час майновий стан відповідача змінився, як платника аліментів з часу їх присудження за попереднім рішенням суду, оскільки стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 припинено у зв`язку з досягненням останнім повноліття.

За таких обставин, на переконання суду та з урахуванням конкретних обставин справи, необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку меншої дитини ОСОБА_4 буде визначення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи викладене, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання меншої дитини ОСОБА_4 слід змінити шляхом визначення їх розміру в частці від доходу відповідача, та стягувати з відповідача ОСОБА_2 щомісячно 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 не сплачено судовий збір, оскільки позивач звільнена від його сплати.

Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1331,20 грн в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 180 – 184, 185, 192 СК України, ст. ст. 12, 81, 89, 258-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначених судовим наказом Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.07.2022 по справі № 135/548/22, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на неповнолітню дитину ОСОБА_4 .

Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на неповнолітню дитину ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 грн 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя