Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №130/878/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/258/2026

130/878/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши матеріали, що надійшла з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , РОКПП НОМЕР_1 , працюючого ПП «Агро-Вілам» трактористом - за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 616816 від 16 березня 2026 року, складеного поліцейським Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Якубовичем І.І., 16 квітня 2026 року о 22:30, в с-ще Браїлів Жмеринського району Вінницької області, по вул. Чайковського, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, в саме запах алкоголю з порожнини рота, зміна шкіряного покриву обличчя. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Відповідно до протоколу своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 Смірнов С.М., просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з підстав того, що матеріали справи не містять доказів які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Саме по даній причині ОСОБА_1 не визнає себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Окрім того, як доказ фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в матеріалах справи міститься Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який жодним чином не відноситься до справи, оскільки його склав та заповнив працівник поліції з не зрозумілих причин, адже в медичному закладі Акт складається лікарем, в даному випадку КНП «Жмеринська ЦРЛ». На підтвердження своїх доводів надав в судовому засіданні письмові заперечення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, вказав, що 16.03.2026 в с–щі Браїлів Жмеринського району, він не керував транспортним засобом натомість його автомобіль стояв на узбіччі дороги, в той день його автомобілем керував його товариш ОСОБА_2 , який може підтвердити дані обставини. Він пересів на водійське сидіння лиш для того, щоб увімкнути музику в авто, поки чекав свого товариша. А 16.04.2026 його не зупиняли працівники поліції і на посвідчування не направляли.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що 16.03.2026 він перебував в автомобілі марки «Форд» разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який того дня і керував автомобілем, сам же ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні. Пізніше він вийшов з автомобіля, а хлопці залишились.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що 16.03.2026 він керував автомобілем марки «Форд», який належить ОСОБА_1 , адже в с. Біликівці Жмеринського району проживає його бабуся, куди він і прямував. По дорозі вони підібрали ще одного хлопця в якості пасажира ( ОСОБА_3 ). В подальшому він зупинив автомобіль поблизу школи, по вул. Чайковського в с-щі Браїлів Жмеринського району, ОСОБА_1 в цей час сидів поруч із ним, на місці пасажира. На час приїзду працівників поліції він в автомобілі не знаходився, адже залишивши ОСОБА_1 та пішов по своїм справам (за дівчиною), а коли повернувся до вказаного автомобіля, він був закритий, ОСОБА_1 не було. Дочекавшись ОСОБА_1 біля автомобіля, він дізнався що поліцейські возили його на освідування до лікарні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника та свідків, оглянувши матеріали справи та відеозапис з нагрудних камер працівників поліції суд приходить до наступного висновку.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

У відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні норми передбачені вищевказаними Інструкцією та Порядком.

Згідно з п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Так, Пунктом 12 Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, зазначеними у пункті 4 розділі 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пунктом 8 затверджено форму такого направлення.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку встановлення ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці. У разі незгоди водія на проведення такого огляду на місці, або відмови від його проходження на місці, поліцейський складає про це акт, з яким ознайомлює водія. Для проходження огляду водія в медичному закладі, поліцейський повинен запропонувати та вручити водієві письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення, тощо.

У випадку відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, поліцейським складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За порушення даного пункту, передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Тобто, за ст. 130 КУпАП несе відповідальність лише особа, яка керує ТЗ, а саме водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 Правил дорожнього руху України).

Керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Коли ж особа перебуває поруч з транспортним засобом або ж у ньому і навіть із ввімкненим двигуном - склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами показаннями технічних приладів та технічних засобів та іншим.

Орган (посадова особа) відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 280 КпАП України, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №616816 від 16.03.2026 щодо ОСОБА_1 , який містить виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення, сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є беззаперечним доказом вини особи. Направлення та Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений поліцейським, не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з лікарем «КНП «Жмеринська ЦРЛ» де, як вбачається з відео, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляд на стан сп`яніння, у справі відсутній.

А на досліджених відеозаписах з бодікамер поліцейських, доданих до протоколу, не зафіксовано момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

При цьому Суд зауважує, що відповідно до змісту протоколу, наявного в матеріалах справи, в графі «опис установлених даних» містяться суперечливі відомості про те, що правопорушення було вчинено 16.04.2026 о 22:30, за умови, що даний протокол був складений 16.03.2026, а надійшов до суду 19.03.2026, тобто, протокол був скла за місяць до подій, які в ньому описані.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ураховуючи викладене, оскільки у справі відсутні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 16.03.2026 виконував функції водія, відповідно підстави для проходження ним огляду на стан сп`яніння були відсутні. Також з доданого поліцейськими відео, суд не вбачає у ОСОБА_1 будь-яких ознак сп`яніння, а також враховуючи суперечливі дані щодо часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що провадження по справі слід закрити у зв`язку із відсутністю події і складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд враховує практику Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. А також у Рішенні від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини вказав, що збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 274, 280, 283, 284 КУпАП, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ