Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №128/1166/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1166/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу адміністративної практики УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 614940 від 14.03.2026, складеного поліцейським управління патрульної поліції у Вінницькій області апралом поліції Пшеничко В.І., 14.03.2026 о 18:20 год на автомобільній дорозі АД М30 396+500 м, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , буксирував напівпричіп ВОDEX, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив ввимоги п.п. 2.3 б, 13.1 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву, відповідно до якої вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, подав клопотання про закриття провадження, відповідно до якого зазначив, що 14.03.2026 рухався автомобільною дорогою М30 396+500м у правій смузі в межах дозволеної швидкості (до 90 км/год). Учасник дорожнього руху ОСОБА_2 , водій автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_4 , рухався у лівій смузі, здійснивши випередження, виконав різкий перехід (перестроювання) у праву смугу руху, внаслідок чого відбулося ДТП. Після зіткнення ОСОБА_1 вжив усіх необхідних заходів до повної зупинки транспортного засобу. Вже після зупинки він помітив рух автомобіля іншого учасника ДТП заднім ходом в сторону його ТЗ, чим фактично він змінив початкове положення свого автомобіля. Зазначив, що положення автомобілів на схемі не відповідає фактичним обставинам, про що можуть свідчити пошкодження на обох транспортних засобах. Стосовно ОСОБА_1 та стосовно ОСОБА_2 складено два протоколи та щодо ОСОБА_2 винесено постанову у справі № 128/1167/26, якою встановлено, що ОСОБА_2 визнав свою вину в повному обсязі, а саме, що він як водій порушив п. п. 2.3 «б», п. 10.1. Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України. Враховуючи вище зазначене, ОСОБА_1 просить суд закрити справу відносно нього. Справу просить розглянути за його відсутності.

Оглянувши надані суду матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до протоколу долучено схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від 14.03.2026 по даному факту.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 13.03.2026, вбачається, що він рухався в напрямку м. Житомир по Вінницькій об`їзній в правій смузі, а в лівій рухався Пасат В6, який різко включив правий поворот, не впевневшись у безпеці маневру руху, повернув в правий бік.

У своїх письмових поясненнях по даному факту від 14.03.2026 ОСОБА_2 зазначив, що при спробі перейти на іншу полосу, праву, з включеним поворотом, не побачив у правому дзеркалі фуру. Потім відчув сильний удар.

За вищевказаних обставин, оцінивши зібрані докази з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд не може прийняти як достатній доказ вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , зокрема, не може вважати встановленими вказані в ньому працівником поліції обставини, які не відповідають іншим наданим суду доказам.

Враховуючи вищевикладені обставини, судом не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, які настали від зіткнення з автомобілем, яким керував ОСОБА_2 та який, здійснюючи маневр перестроюванню в праву смугу руху, мав слідкувати за безпечністю такого маневру та здійснювати даний маневр без порушень правил дорожнього руху. Тобто за встановлених обставин водій ОСОБА_1 , не міг і не повинен був передбачати те, що автомобіль, під керуванням ОСОБА_2 , змінюючи напрямок руху, не побачить автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в смузі руху, куди перестроювався водій ОСОБА_2 .

При цьому, діям водія ОСОБА_2 у справі № 128/1167/26 було надано правову оцінку та постановою від 20.04.2026 встановлено, що він порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України під час перестроювання.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що наданими суду доказами в їх сукупності не доведено «поза розумним сумнівом» вчинення ОСОБА_1 порушення ПДР, які стоять в причинному зв`язку з наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди, провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 247, 124, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: