Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №514/477/26 — Тарутинський районний суд Одеської області

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

Справа№ 514/477/26 Провадження по справі № 1-кп/514/155/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Бессарабське кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026160000000155 від 03 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярск рф, громадянина Республіки Молдова, на території України не зареєстрований, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , проживаючого в будинку АДРЕСА_2

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 будучи особою, якій на підставі постанови Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2025 року заборонено в`їзд на територію України до 09 квітня 2028 року, 26 лютого 2026 року приблизно о 12 годині перебував на території Республіки Молдова за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , що знаходиться у безпосередній близькості до лінії державного кордону між Республікою Молдовою і Україною, і якому було достовірно відомо про заборону йому в`їзду на територію України до 09 квітня 2028 року, у останнього виник злочинний умисел на незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску в порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і переміщення з м. Бессарабка Республіки Молдова на територію України - до с. Надрічне Болградського району Одеської області.

Цього ж дня, після 12 години 00 хвилин, з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 зі своїм знайомим громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прослідував пішки вздовж залізничних колій від місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , у напрямну державного кордону України до Болградського району, біля якого проходить лінія державного кордону між Республікою Молдова і Україною, де, усвідомлюючи незаконність своїх дій, підшукали місце для незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску.

Завершуючи свої злочинні дії, 26 лютого 2026 року, приблизно о 14 годині 40 хвилин, ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, маючи умисел на незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України, в порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України, ОСОБА_4 будучи особою, якій заборонено в`їзд на територію України до 09 квітня 2028 року на підставі постанови Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2025 року, слідуючи пішки з Республіки Молдова до України поза пунктами пропуску, без відповідного дозволу компетентних органів України та за наявності їх заборони на в`їзд в Україну, на порушення ст. 9 Закону України "Про державний кордон України", незаконно перетнув лінію державного кордону України на напрямку Бессарабка (Республіка Молдова) – Надрічне (Україна, Одеська область, Болградський район) в районі прикордонного знаку № 0721 на лінії державного кордону України, внаслідок чого незаконно потрапив на територію України де був затриманий співробітниками НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України на відстані 700 метрів від прикордонного знаку № 0721.

Тим самим, ОСОБА_4 , ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив незаконне перетинання державного кордону України, будучи особою, якій заборонено в`їзд на територію України.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно він є громадянином Республіки Молдова та проживає в будинку АДРЕСА_1 (залізнична станція). А його мати мешкає у будинку АДРЕСА_2 , хворіє, має обмеження щодо пересування. 26 лютого 2026 року мати зателефонувала і повідомила, що погано почувається та попросила допомогти по господарству. Враховуючи ці обставини та знаючи, що в нього заборона на перетин, він вирішив допомогти матері, однак був зупинений прикордонниками.

В скоєному він розкаюється.

Захисник ОСОБА_5 просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання не пов`язане з позбавленням волі, посилаючись на те, що від скоєння обвинуваченим даного злочину не настало тяжких наслідків.

Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині повністю доведена і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 332-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками: перетинання державного кордону України особою, якій заборонено в`їзд на територію України у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, всі обставини по справі, особи винного.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, який згідно ст. 12 КК України віднесений до категорії нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаюється, посередньо характеризується, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває, його бажання проживати разом зі своєю сім`єю, яка мешкає на території України, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, думку прокурора, який вважав за можливе призначити покарання, не пов`язане з умовами ізоляції, і вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, оскільки таке покарання відповідатиме тяжкості злочину і буде сприяти виправленню обвинуваченого.

Відповідно діючого законодавства суд надає значення щодо покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 1 ст.76 КК України у повному об`ємі, оскільки це є основними обов`язковими заходами при звільненні від відбування покарання з випробуванням і покладення обов`язків є однією із головних умов застосування ст.75 КК України, невиконання яких, незалежно від причин, веде до негативних наслідків для засудженої особи.

За висновком суб`єктивної оцінки обставин, що ґрунтується на законі, заборона в`їзду не звільняє від виконання обов`язків при звільненні з випробуванням та не зупиняє роботу органу пробації, який контролює поведінку засудженого. Обвинувачений ОСОБА_4 знаходиться на території України, на теперішній час питання щодо його депортації не ставиться, тому фізично останній може забезпечити виконання вироку.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332-2 КК України і призначити покарання за ч. 1 ст. 332-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком терміном на 1(один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 28 квітня 2026 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ) до набрання вироком законної сили, не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копію вироку обвинуваченому та прокурору вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1