Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №522/1787/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1787/26

Провадження по справі № 3/522/1439/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Урум Т.В., за участю адвоката Ломей Д.В., діючого в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , потерпілої – ОСОБА_2 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, пенсіонерку, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

21.01.2026 о 20 год. 47 хв., громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, принижувала, цькувала, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

21.01.2026 о 20 год. 47 хв., громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: принижувала, ображала, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП не визнала, просила провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Свої доводи мотивувала тим, що між нею, її донькою та онукою тривалий час існують напружені сімейно-побутові відносини, які супроводжуються регулярними конфліктами, що мають взаємний характер. За словами ОСОБА_1 , такі конфлікти виникають на ґрунті побутових непорозумінь та різного бачення співжиття в одному житловому приміщенні.

Також зазначила, що її донька систематично викликає працівників поліції, які складають протоколи адміністративні правопорушення як щодо неї, так і щодо самої доньки, при цьому, на її думку, працівники поліції не здійснюють належного та всебічного з`ясування обставин конфліктів.

Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2026 заяву ОСОБА_1 та зустрічну заяву ОСОБА_2 задоволено. Видано обмежувальний припис, яким вжито заходи обмеження прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме заборонено вести листування, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв`язку, особисто або через третіх осіб.

Щодо події, яка трапилась 21.01.2026 о 20 год. 47 хв., ОСОБА_1 повідомила, що знаходилась вдома за адресою: АДРЕСА_1 , та чистила ножем яблуко. Через те, що в квартирі відсутнє опалення, вона дуже змерзла та не змогла розжати руку, в якій був ніж. Вона є інвалідом 2 групи та ніяким чином не могла нашкодити своїй доньці та онуці. Однак після того як поліція поїхала, її донька побила її, на підтвердження чого надала суду фотоматеріали.

Окрім цього, вона стверджувала, що після від`їзду працівників поліції її донька застосувала до неї фізичне насильство, у зв`язку з чим вона зазнала тілесних ушкоджень. На підтвердження зазначених обставин ОСОБА_1 надала суду фотоматеріали.

У судовому засіданні адвокат Ломей Д.В. просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Свою позицію обґрунтувала тим, що її мати – ОСОБА_1 – систематично вчиняє конфлікти у сім`ї, створює напружену психологічну атмосферу квартирі, в якій вони усі разом проживають, та допускає образливу поведінку щодо неї та її дитини, що виражається в систематичних образах, приниженнях, цькуваннях.

Потерпіла також зазначила, що поведінка її матері має системний характер, неодноразово ставала підставою для виклику працівників поліції та складення відповідних адміністративних матеріалів.

Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали адміністративних справ, заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників провадження, суд приходить до висновку про таке.

Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, вчиненого повторно протягом року, за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Санкція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В ході судового розгляду були досліджені докази, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАД ГП № 314903 від 21.01.2026, серії ГП № 314904 від 21.01.2026 а саме:

-заява від 21.01.2026;

-письмові пояснення ОСОБА_2 ;

-письмові пояснення ОСОБА_3 ;

-письмові пояснення ОСОБА_1 ;

-копія постанови Приморського районного суду м. Одеси від 15.10.2025;

-терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ № 102718 від 21.01.2026.

Як було вище зазначено, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення, 21.01.2026 о 20 год. 47 хв., громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, принижувала, цькувала, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_2 склалися тривалі конфліктні відносини, які мають систематичний характер та супроводжуються вчиненням дій, що містять ознаки домашнього насильства психологічного характеру.

Доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 щодо відсутності в її діях адміністративного правопорушення та посилання на взаємний характер конфліктів, суд розцінює критично, з огляду на те, що сам по собі факт наявності побутових непорозумінь між членами сім`ї не виключає відповідальності за вчинення домашнього насильства, у тому числі психологічного, яке проявляється у словесних образах, приниженні, залякуванні чи інших діях, що можуть завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи.

Згідно ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Посилання ОСОБА_1 на наявність інвалідності ІІ групи не виключають можливості вчинення нею психологічного насильства, оскільки останнє не потребує застосування фізичної сили та може виражатися виключно у вербальній формі та відповідній поведінці.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 виразилися у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру, що полягало у систематичному приниженні честі та гідності потерпілих, словесних образах, використанні нецензурної лайки та створенні психологічно несприятливих умов проживання, чим завдано шкоди психічному здоров`ю потерпілим.

Таким чином, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила насильство в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру та його вина повністю підтверджена доказами, дослідженими судом.

Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення та наданими поясненнями у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, з урахуванням, що справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП одночасно розглядаються Приморським районним судом м. Одеси, суд вважає за необхідне об`єднати їх в одне провадження та накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєних правопорушень, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34,35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, - судом не встановлено.

Окрім цього, згідно з вимогами ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд враховує характер дій, вчинених ОСОБА_1 , які не потягнули за собою тяжких наслідків для потерпілої особи, відтак, суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження такої програми.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.40-1 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються особи з інвалідністю I та II групп.

В матеріалах адміністративної справи наявна копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.02.2017, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому суд вважає за необхідне ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору у провадженні по даній справі.

Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 124, 283 – 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали провадження № 3/522/1439/26, 3/522/1440/26, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ч. 3 ст. 173-2 КУпАПоб`єднати в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер справи 522/1787/26, провадження №3/522/1439/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 1020,00 гривень гривень в дохід держави.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ