Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №522/1607/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1607/26

Провадження по справі № 3/522/1389/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Урум Т.В., за участю адвоката Яківця М.В., діючого в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , прокурора – Семенюк А.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, заступника начальника відділу супроводження судових спорів з позапланових перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Одеській області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону, не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у зв`язку із отриманням доходу 05.07.2024 від продажу автомобіля Audi A4, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 відповідно до договору купівлі-продажу № 3245/2024/4734198 від 05.07.2024 у сумі 1 200 000,00 гривень, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2024 року, що є порушенням ч. 4 ст. 52 ЗУ «Про запобігання корупції», чим вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, просила провадження у справі закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

У судовому засіданні адвокат Яківець М.В., діючий в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , звернувся до суду із клопотанням про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.п. 1, 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування позиції щодо закриття провадження на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП зазначив, що ККС ВС у постанові від 28.02.2019 у справі №149/2498/17 вказав, що «початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення».

З протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/21/26 від 28.01.2026 та доданих до нього матеріалів адміністративної справи вбачається, що днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 172-6 КУПАП, є 15.09.2025, коли директор Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби ОСОБА_2 листом № 13979/5/99-00-14-04-05 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ОСОБА_1 вимог ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням 05.07.2024 доходу від продажу транспортного засобу Audi A4, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 відповідно до договору купівлі-продажу № 3245/2024/4734198 від 05.07.2024 у сумі 1 200 000,00 гривень.

Сторона захисту наголосила на тому, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення у Приморському районному суді м. Одеси сплив строк притягнення до адміністративної відповідальності (накладення адміністративного стягнення) на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУПАП.

Також адвокат зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення, який був направлений ОСОБА_1 не підписаний особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення.

Щодо місця вчинення адміністративного правопорушення зазначив, що оскільки ОСОБА_3 перебувала у декретній відпустці, то місцем вчинення є не місце роботи, а місце перебування вказаної особи.

У судовому засіданні прокурор зазначила про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. Щодо клопотання захисника про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, прокурор зазначила, що строки накладення адміністративного стягнення у даній справі слід рахувати з дня складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Також прокурор наголосила на тому, що на час відпустки ОСОБА_1 могла перебувати в будь-якому місці, а тому місцем вчинення адміністративного правопорушення є місце роботи, а саме: ГУ ДПС в Одеській області. ОСОБА_1 неодноразово викликалась до НАКЗ для ознайомлення з протоколом і наданням пояснень, однак ОСОБА_1 не з`являлась, у зв`язку із чим уповноваженою особою НАЗК направлено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 поштою.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 47-01/21/26 від 28.01.2026 та додані до нього матеріали адміністративної справи, заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 Закону, притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Законом України від 20.09.2023 р. № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023 року, відновлено декларування та подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані у порядку та строки, що визначені Законом.

Частиною 4 ст. 52 Закону встановлено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов`язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Реєстру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення ч.4 ст.52 Закону застосовується до суб`єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до ст.51-3 Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становив 3028 гривень, отже 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, становило 151400 гривень.

Відповідно до Наказу ГУ ДПС в Одеській області від 07.10.2022 № 906-о ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника відділу супроводження судових спорів з позапланових перевірок управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Одеській області з 07.10.2022.

Відповідно до Наказу ГУ ДПС в Одеській області № 239-вб від 16.05.2024 ОСОБА_1 надано відпустку відповідно для догляду за дитиною до досягнення нею віку з 29.05.2024 по 31.03.2027.

ОСОБА_1 присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

Таким чином, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на яку поширюється дія Закону.

Згідно з примітками до ст.ст.51-3 та ст. 56 ЗУ «Про запобігання корупції» посада державної служби категорії «Б» відноситься до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/21/26 від 28.01.2026 матеріалами адміністративної справи, а саме: роздруківкою з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з загальними відомостями та інформацією щодо подання документів до реєстру; листом ДПС України № 13979/5/99-00-14-01-05 від 15.09.2025; копією Наказу ГУ ДПС в Одеській області № 906-о від 07.10.2022; копією Наказу № 239-вб від 16.05.2024; листами ТСЦ ВМС № 5141, № 3245, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , іншими матеріалами адміністративної справи.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, оскільки вони отримані без відповідності до вимог закону, узгоджуються між собою, є належними, допустимими і достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону, не повідомила Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв`язку із отриманням доходу 05.07.2024 від продажу автомобіля Audi A4, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 відповідно до договору купівлі-продажу № 3245/2024/4734198 від 05.07.2024 у сумі 1 200 000,00 гривень, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2024 року. Такими діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Доводи адвоката Яківця М.В., діючого в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , щодо закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із спливом строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст.ст.212-15,212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Сторона захисту вважає, що моментом виявлення правопорушення є 15.09.2025, коли директор Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Державної податкової служби ОСОБА_2 листом № 13979/5/99-00-14-04-05 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про порушення ОСОБА_1 вимог ч. 4 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_1 у зв`язку з отриманням 05.07.2024 доходу від продажу транспортного засобу Audi A4, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 відповідно до договору купівлі-продажу № 3245/2024/4734198 від 05.07.2024 у сумі 1 200 000,00 гривень.

Суд наголошує на тому, що відповідно до положень чинного законодавства та з урахуванням правової природи адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, передбачених ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, повноваження щодо встановлення факту вчинення такого правопорушення, збору доказів та складання протоколу покладені саме на Національне агентство з питань запобігання корупції.

Лист Державної податкової служби України від 15.09.2025, на який посилається сторона захисту, є лише повідомленням про можливе порушення вимог антикорупційного законодавства, отриманим НАЗК у межах інформаційної взаємодії між державними органами. Такий лист не містить встановленого у процесуальному порядку факту вчинення адміністративного правопорушення та не є результатом реалізації повноважень органу, уповноваженого на складання протоколу.

Суд звертає увагу на те, що після надходження відповідної інформації НАЗК здійснює перевірку викладених у ній відомостей.

Лише за результатами такої перевірки, у разі підтвердження факту правопорушення, уповноважена посадова особа НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення, що є початковою процесуальною дією у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, днем виявлення адміністративного правопорушення у розумінні статті 38 КУпАП у даному випадку слід вважати не дату надходження до НАЗК інформаційного повідомлення від іншого органу, а дату встановлення уповноваженим органом факту вчинення правопорушення за результатами проведеної перевірки, яка уможливлює складання відповідного протоколу.

Відповідно до роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.04.2021 за №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення – це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень, тощо). Висновок про те, що виявлене правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 824/1164/18-а, від 22.02.2022 у справі № 260/511/19, від 18.05.2022 у справі № 813/4354/17, від 01.06.2022 у справі № 440/698/20, від 27.07.2022 у справі № 1340/5822/18 та від 18.01.2024 у справі № 522/12566/18.

Також відповідні роз`яснення надані 26.04.2021 НАЗК, за якими початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, проте факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складенні протоколу.

Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України в листі від 11.09.2018 за №04-18/10-1584 зазначено, що визначений ст.254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій. Моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (притягується до адміністративної відповідальності) здійснити дії, визначені частинами 2-4 ст.256 КУпАП.

Отже, певна інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення можуть бути відомі будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не може вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновок про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо, що підтверджує помилковість доводів захисника, що днем виявлення правопорушення є 15.09.2025.

За таких обставин суд дійшов висновку, що перебіг строку накладення адміністративного стягнення розпочався з моменту встановлення НАЗК факту вчинення адміністративного правопорушення, а не з дати направлення інформаційного листа ДПС.

Відтак, датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, є момент з`ясування всіх необхідних даних, який в даному випадку збігається з моментом складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення (28.01.2026), оскільки лише після отримання таких даних можливо встановити всі необхідні ознаки складу адміністративного правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту, що ОСОБА_1 направлено копію протоколу про адміністративне правопорушення, яка не підписана особою, яка склала протокол, суд вважає, що вказана обставина не може бути підставою для закриття адміністративного провадження, так як копія протоколу направляється особі для того, щоб ОСОБА_1 могла ознайомитись з виявленим порушенням і могла ефективно захищатись у суді. Вказана копія відповідає примірнику оригіналу, містить всі необхідні елементи протоколу.

Також суд звертає увагу на те, що протокол, який знаходиться в метеріалах адміністративної справи, підписаний уповноваженою особою НАЗК.

Таким чином, з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Судом також не встановлено обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене нею адміністративне правопорушення.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у його мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст.172-6 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Яківця М.В., діючого в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ