Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №521/3598/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 521/3598/26

провадження № 3/521/1720/26

23 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси

Михайлюк О.А., розглянувши матеріали справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602320 від 27.02.2026 року, водій ОСОБА_1 23.02.2026 року о 11 годині 25 хвилин керував транспортним засобом Hyundai Sonata номерний знак НОМЕР_1 у м. Одеса, Адміральський проспект 18, будучи учасником ДТП, мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме порушення мови, неприродна блідність обличчя, що підтвердилось висновком 000359 від 26.02.2026, чим порушив вимоги п.2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у скоєнні правопорушення не визнав, пояснив суду, що ознаки наркотичного сп`яніння, які описані в протоколі були спричинені хвилюванням внаслідок ДТП, вказав, що за декілька днів до ДТП він дійсно вживав корвалол ввечері перед сном та не знав, що деякі компоненти корвалолу залишаються в організмі тривалий час.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку поясненням особи, відносно якої розглядається протокол, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі необхідно закрити з огляду на наступне.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, звернуто увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд першої інстанції при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ООМЦПЗ» ООР від 26.02.2026 року №000359, складеному о 12 годин 20 хвилин 23.02.2026 року, ОСОБА_1 перебуває під впливом лікарських препаратів (барбітуратів), що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував, що за декілька днів до 23.02.2026 року він дійсно вживав лікарський препарат - корвалол ввечері перед сном та вказав, що не знав, що деякі компоненти корвалолу залишаються в організмі тривалий час.

Судом встановлено, що барбітурат (фенобарбітал), що входить до складу корвалолу, — це речовина з тривалим періодом напіввиведення, яка може затримуватися в організмі на тривалий час, особливо при регулярному вживанні. Зазвичай фенобарбітал повністю виводиться з організму протягом 1–2 тижнів (іноді до 3-х) після останнього прийому. Фенобарбітал має властивість накопичуватися в тканинах і органах (ефект кумуляції), тому навіть невелика, але регулярна доза корвалолу може призвести до тривалого перебування барбітурату в організмі.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602320 від 27.02.2026 року, зазначено, що ОСОБА_1 23.02.2026 року о 11 годині 25 хвилин керував транспортним засобом, будучи учасником ДТП, мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме порушення мови, неприродна блідність обличчя, а не під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції як вказано у висновку №000359 від 26.02.2026 року та визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП та в п. 2.9а ПДР.

Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 2.9а ПДР, а тому його відповідальність за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП виключається.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за діяння, яке на момент його вчинення не є правопорушенням.

Виходячи з викладеного, оскільки склад зазначеного в протоколі та, відповідно, інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не відповідає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто правопорушенням не являється, дана особа не може бути піддана адміністративному стягненню на підставі зазначеної норми.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602320 від 27.02.2026 року та передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно абзацу 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 130, 221, 247, 251, 252, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, відповідно до ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Одеського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя О.Михайлюк