Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №501/794/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №501/794/25

Суддя: Пушкарський Д. В.

Дата документу 27.04.2026

Справа № 501/794/25

2/501/565/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пушкарського Д.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карпової Ю.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача – адвокат Тараненко А.І., через систему «Електронний суд», звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №618726096 від 09.11.2021 у розмірі 52865,56 грн. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_1 укладений кредитний договір №618726096 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору відповідачу наданий кредит у розмірі 13700,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01 на підставі якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 09.11.2021 №618726096.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладений договір факторингу №23/0224-01 на підставі якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 09.11.2021 №618726096.

26.12.2024 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладений договір факторингу №26/12-Е на підставі якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 09.11.2021 №618726096.

Всупереч умов Договору №618726096 від 09.11.2021 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 52865,56 грн., яку представник позивача керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 350, 610, 611, 624. 1050, 1054 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.

На підставі ст. 190 ЦПК України копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів надсилалася відповідачу в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем знаходження відповідача.

Судова повістка у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою Чорноморський міський суд Одеської області тричі направляв копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами та судові повістки, однак поштові повідомлення повертались до суду без повідомлення причин такого повернення.

Окрім того, суд здійснив виклик відповідача через повідомлення у додаток «Viber».

Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд дослідивши та перевіривши докази встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

09.11.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , у формі електронного документу з використанням електронного підпису, укладений договір кредитної лінії №618726096.

П. 1.3 договору визначено, що Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 13700,00 грн. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 09.12.2021.

В заявці на отримання грошових коштів від 09.11.2021, ОСОБА_1 зазначила номер банківської картки НОМЕР_1 .

АТ КБ «Приват Банк» на запит суду надав інформацію, що на ім`я ОСОБА_2 у банку емітована картка №4731219616425306 та 09.11.2021 на вказану картку зараховані грошові кошти у розмірі 13700,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу №28/1118-01 на підставі якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 09.11.2021 №618726096.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс укладений договір факто рингу №23/0224-01 на підставі якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 09.11.2021 №618726096.

26.12.2024 між ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладений договір факторингу №26/12-Е на підставі якого до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором від 09.11.2021 №618726096.

Всупереч умовам Кредитного договору Відповідачка не виконує свого зобов`язання внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 52865,56 грн. та складається з: заборгованості по кредиту 13700,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 39165,56 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Із досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої обов`язки за кредитним договором № 618726096 від 09.11.2021, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС", яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 52865,56 грн.

Враховуючи, що відповідач своєчасно грошове зобов`язання не виконала, що підтверджується наданими позивачем доказами, то суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Представник позивача в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч.2 ст.141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Судом встановлено, що за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Ч.1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

27.12.2024 між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладений договір про надання правничої допомоги №27/12/24-01 та додаткова угода №5 договору про надання правничої допомоги.

Позовна заява підписана та подана від імені позивача його представником адвокатом Тараненко А.І. Згідно акту прийому-передачі наданих послуг (вартість послуг адвоката складає 7000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, аналізуючи докази, надані стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, об`єм та складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їхньої вартості, суд дійшов висновку про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись ст.ст.263-269, 280-289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №618726096 від 09.11.2021 у розмірі 52865,56 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду з дня отримання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua