Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №946/9413/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9413/25

Провадження № 2/946/1951/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, яким просили визнати дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 02.03.1999 рокуміж ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідченого Одеською товарною біржею, реєстраційний номер – 4130. Крім цього, просили визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . А також, просили визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок не зареєстрований у встановленому законом порядку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Згідно до вимог статті 47 ЦК УРСР (1963 року), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

В судовому засіданні встановлено, що 02.03.1999 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі – продажу житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений Одеською товарною біржею, реєстраційний номер – 4130.

Згідно умов зазначеного договору купівлі – продажу, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купила житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Всі істотні умови договору до його реєстрації на товарній біржі сторонами виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений позивачем, про що свідчить п. 5 договору, на виконання умов укладеного договору ОСОБА_4 проведено реєстрацію договору в комунальному підприємстві «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Протягом всього часу з моменту укладення договору ОСОБА_4 відкрито володіла та користувалась придбаним майном, однак на підставі укладеного договору позбавлена можливості розпоряджатися придбаним майном.

Згідно ст.224 ЦК України (в редакції 1963 року), що діяв на час укладення угоди, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу ч.1 ст.227 ЦК України (в редакції 1963 року), Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. вбачається, що договори про відчуження нерухомого майна підлягали нотаріальному посвідченню. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України(в редакції 1963 року), якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Згідно із ч. 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Станом на 2026 рік договір нотаріально не посвідчено.

Згідно ст.71 ЦК України(в редакції 1963 року) загальний строк позовної давності для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Відповідно до ст.80 ЦК України(в редакції 1963 року) закінчення строку давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові.

Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Оскільки вищевказаним договором передбачалось, що останній нотаріальному посвідченню не підлягає, і позивач не знав про порушення свого права, суд приходить до висновку про можливість визнання причини пропуску строку позовної давності поважною.

Таким чином, оскільки при укладенні договору всі умови договору сторонами виконані належним чином, про що свідчить сам договір, однак договір не відповідає вимогам ст.657 ЦК України, суд вважає за необхідне визнати дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 02.03.1999 рокуміж ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений Одеською товарною біржею біржею реєстраційний номер – 4130.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.01.2006 року, виданого виконавчим комітетом Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить вищезазначене спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідковою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 84241764 від 20.02.2026 року згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:

- донька ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.05.1976 року, виданого Ізмаїльським міським відділом РАЦСу УРСР;

- донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 23.08.1977 року, виданого Ізмаїльським міським відділом РАЦСу УРСР та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 05.03.2000 року, згідно якого після укладення шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Так, як було з`ясовано судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , що підтверджено довідкою наданою старостою Ларжанського стростинського округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 04.07.2025 року за № 7/18-05/246, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачами вимог про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності і право позивачів такими, що підлягають захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (паспортний документ № НОМЕР_5 , орган, що видав № 5119 від 18.05.2021 року, РНОКПП – НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 15.06.2001 року, РНОКПП – НОМЕР_8 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85, код ЄДРПОУ - 04379433), ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 02.03.1999 року, посвідчений Одеською товарною біржею біржею реєстраційний номер – 4130.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.

Суддя: О.О.Бурнусус