Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №498/853/24 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/853/24

Провадження по справі №2/498/6/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року сел. Велика Михайлівка Одеська область

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Чернецької Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Коммунішиної С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України в сел. Велика Михайлівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів,

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2024 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів. Обґрунтовуючи позовну заяву тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом працювали в ТОВ «АТБ-Маркет», свого часу між ними маои місце дружні та довірливі відносини. У липні-серпні 2023 року позивачка перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_3 зі своїх рахунків загалом 350 000,00 грн., хоча жодних договорів між ними не укладалось,позивач не мала перед ним будь-яких майнових зобов`язань чи наміру подарувати свої кошти відповідачу. Перерахування коштів відбулось без достатньої правової підстави, тобто помилково. На озвучену позивачем в телефонному режимі вимогу щодо повернення безпідставно отриманих коштів відповідач не відреагував, сав уникати будь-якого спілкування з нею, посилаючись на те, що він мобілізований та йому незручно розмовляти чи вести переписку. Усі грошові кошти були перераховані на ім`я ОСОБА_3 , на номери карток « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », « НОМЕР_3 », « НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 ». Просить суд стягнути безпідставно набуті кошти у розмірі 350 000,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3 500,00 грн.

Позивач в судове засідання не з`явилась, від через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача, позов підтримує.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань не надав

Відповідач в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань не надав.

Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В матеріалах справи наявна копія історії по картці рахунку з 01.07.2023 по 16.01.2024 ОСОБА_1 , з якої вбачається рух коштів останньої.

Як вбачається, з квитанцій: №222773546 від 13.08.2023 переказ в сумі 2 200,00 грн.; №220303218 від 30.07.2023 переказ в сумі 17 000,00 грн.; №220693518 від 01.08.2023 переказ в сумі 7 000,00 грн.; №220360218 від 30.07.2023 переказ в сумі 8 000,00 грн.; №220150272 від 29.07.2023 переказ в сумі 14 800,00 грн.; №220005313 від 28.07.2023 переказ в сумі 17 300,00 грн.;№ 220058731 від 28.07.2023 переказ в розмірі 17 500,00 грн.; №220103777 від 28.07.2023 переказ в розмірі 14 000,00 грн.; №219812991 від 27.07.2023 переказ в розмірі 15 000,00 грн.;№219852387 від 27.07.2023 переказ в розмірі 16 000,00 грн.;№ 219802937 від 26.07.2023 переказ в розмірі 16 200,00 грн.; №219763129 від 26.07.2023 переказ в розмірі 13 600,00 грн.; № 219728601 від 26.07.2023 переказ в розмірі 14 300,00 грн.; №219460486 від 24.07.2023 переказ в розмірі 8 000,00 грн.; №219471668 від 24.07.2023 переказ в розмірі 2 000,00 грн.; №217870504 від 25.07.2023 переказ в розмірі 500,00 грн., здійснився на картку № НОМЕР_4 .

Відповідно до відповіді від 24-07-2025р. №20.1.0.0.0/7-250721/46141-БТ АТ КБ «ПриватБанк» власником рахунку № НОМЕР_4 являється ОСОБА_3 .

Також в матеріалах справи наявні квитанції № 219475035 від 24.07.2023 переказ в сумі 2 000,00 грн. на картку № НОМЕР_3 ; №219202756 від 23.07.2023 переказ в сумі 4 500,00 грн. на картку № НОМЕР_2 ; №219833063 від 27.07.2023 переказ в сумі 2 500,00 грн. на картку № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 від 28.07.2023 переказ в сумі 17 300,00 на картку № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 від 30.07.2023 переказ на суму 7 700,00 грн. на карту № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_9 від 30.07.2023 переказ в сумі 15 500,00 на картку № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_10 від 02.08.2023 переказ в сумі 900,00 грн. на картку НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 від 20.07.2023 переказ в сумі 4 300,00 грн. на картку № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_13 від 16.07.2023 переказ в сумі 1 000,00 грн. на картку НОМЕР_1 ; № НОМЕР_14 від 23.07.2023 переказ в сумі 1 088,00 грн. на картку № НОМЕР_7 – платник ОСОБА_1 .

Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідь від 24-07-2025р. №20.1.0.0.0/7-250721/46141-БТ, що по рахункам « НОМЕР_1 », « НОМЕР_2 », « НОМЕР_3 », відсутня можливість надати запиту вальну інформацію, оскільки не вказано повний номер карток.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Подібний висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19, від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 643/8385/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21, від 20 вересня 2024 №628/1203/19.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями п. 2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті`встановлено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначеній строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.08.2018 року по справі № 334/2517/16-ц, згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що кошти помилково без наявності правових підстав були перераховані позивачем на банківську картку, що належить відповідачу без зазначення призначення платежу, що свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами, а також про те, що перераховані кошти являються безпідставно отриманими відповідачем.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та частково доведеними, в зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі, а саме: стягненню з відповідача підлягає сума сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно набутих коштів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_15 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_16 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 183 400,00 гривень(сто вісімдесят три тисячі чотириста гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_15 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_16 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 3 500,00 (три тисячі п`ятсот гривень) гривень.

В іншій частині позову –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст складено 29 квітня 2026 року.

Суддя Н.С. Чернецька