Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №498/418/26 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/418/26

Провадження по справі №1-кп/498/82/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року с-ще. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162390000682 від 13 жовтня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоолександрівка Великомихайлівського району Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця проходячого службу на посаді механіка військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», учасника бойових дій, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації, на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України запроваджено воєнний стан. Відповідно до постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 та від 03.03.2022 №194 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді механіка військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 02.10.2025 близько 14:00 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , на його мобільний телефон НОМЕР_2 зателефонувала невстановлена досудовим розслідуванням особа (далі - ОСОБА 1) та запропонувала останньому прийняти участь в незаконному переправленні кількох осіб через державний кордон України за грошову винагороду, на що останній погодився.

Так, в невстановлену дату та час, але не пізніше 13.10.2025, ОСОБА-1, за допомогою месенджеру «Телеграм» підшукала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску та надав ОСОБІ-1 свою згоду на таке переміщення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне переправлення однієї особи через державний кордон України, 12.10.2025 близько 16:00 години, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що ОСОБА_6 будучи громадянином України призовного віку, не має можливості у законному порядку перетнути державний кордон України, але мав намір потрапити на територію Республіки Молдова в обхід встановлених пунктів пропуску дорогою до кордону, діючи за попередньою змовою з ОСОБОЮ-1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виконуючи вказівки ОСОБИ-1, на автомобілі марки «Toyota Camry», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 та перебував в його користуванні, напроти будинку АДРЕСА_3 , зустрів та забрав ОСОБА_6 і перевіз останнього до с. Великокомарівка Роздільнянського району Одеської області.

Проте, 13.10.2025 близько 02:40, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було зупинено неподалік державного кордону України на околиці с. Великокомарівка Роздільнянського району Одеської області працівниками Державної прикордонної служби України при спробі незаконного перетину кордону України.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 332 КК України а саме: сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано вірно.

Згідно угоди про визнання винуватості від 24.03.2026, укладеної між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36,37 КПК України надані повноваження прокурорів у кримінальному провадженні за №12025162390000682 від 13.10.2025, з одного боку та між обвинуваченим ОСОБА_5 з іншого боку, за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

При укладанні угоди враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем несення військової служби, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді механіка військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат» та й на теперішній час проходить військову службу, має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 24.10.2018 року, тобто здійснював захист України до початку повномасштабної навали російської федерації, має військові нагороди, одна з яких відзнака Президента України «За оборону України» від 05.08.2022 року, серія НОМЕР_17, є єдиним годувальником у сім`ї, вчинив кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, не ухилявся від органу досудового розслідування, беззастережно визнав свою винуватість. Враховуючи наведене, сторони узгодили, що при визначенні покарання ОСОБА_5 за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкцією якої передбачено мінімальне позбавлення волі у виді 7 років позбавлення волі, можливо застосувати положення ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, без призначення додаткового обов`язкового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки. Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно погоджується на призначення йому обумовленого сторонами угоди вищевказаного покарання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на її затвердженні.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 24.03.2026, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 24.03.2026 року.

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості. Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, внаслідок якого шкоду нікому не завдано.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. п. 1 - 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлені.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання.

Таким чином, враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення злочинних дій, зокрема, визнання своєї винуватості, щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 24.10.2018 року, тобто здійснював захист України до початку повномасштабної навали російської федерації, має військові нагороди, одна з яких відзнака Президента України «За оборону України» від 05.08.2022 року, серія НОМЕР_17,наявність пом`якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч.3 ст. 332 КК України.

За таких обставин суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_5 , при усіх зазначених обставинах, можливо призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим у ст. 65 КК та базується на положеннях ст. 69 КК України, остаточно у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням з іспитовим строком на строк 3(три) роки.

Беручи до уваги, що сторони угоди погодили не призначати на підставі ст.69 КК України обвинуваченого додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та конфіскації майна, що підтвердили у судовому засіданні, суд, враховуючи вказані вище обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, вважає можливим відповідно до ч.2 ст.69 КК України не застосовувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 визначені санкцією ч.3 ст.332 КК України додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскації майна.

Виходячи із вищевикладеного, дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості від 24.03.2026, укладена між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36,37 КПК України надані повноваження прокурорів у кримінальному провадженні за №12025162390000682 від 13.10.2025, з одного боку та між обвинуваченим ОСОБА_5 з іншого боку, за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , відповідають вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 15.10.2025 ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.12.2025, включно. 16.10.2025 року ОСОБА_5 звільнений з під варти під заставу.

Суд, вважає, за необхідне з урахування призначеного покарання, запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін.

Арешт, накладений на речові докази на стадії досудового розслідування, у відповідності до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Потерпілі, цивільний позов та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 визначено механізм внесення, підтвердження зарахування, повернення та звернення у дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, який обраний з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов`язків, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 8 Порядку застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.

Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, Верховний Суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжну інструкцію про повернення коштів.

Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження платіжних інструкцій територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства.

Як вбачається з копії квитанції № 5 від 16.10.2025 на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області ОСОБА_7 внесена застава в розмірі 242 240,00 грн.

Так, суд виходить з того, що підстави для звернення застави в дохід держави або на виконання вироку в частині майнових стягнень відсутні, а тому сума, внесеної застави, підлягає поверненню після набрання вироком законної сили

У зв`язку з проведенням комп`ютерно-технічної експерти № СЕ-19/116-25/30248-КТ від 13.01.2026 року; № СЕ -19/116-25/30254-КТ від 15.01.2026 року; № СЕ-19/116-25/30250-КТ від 05.01.2026 року; № СЕ-19/116-25/31439-ДД від 26.12.2025 року у даній справі понесені витрати в сумі 27 633,40 грн., які належить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 373, 374, 394, 468, 473, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 24.03.2026, укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст.ст.36,37 КПК України надані повноваження прокурорів у кримінальному провадженні за №12025162390000682 від 13.10.2025, з одного боку та між обвинуваченим ОСОБА_5 з іншого боку, за участю захисника - адвоката ОСОБА_4 - затвердити.

ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та беззастосування конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід у вигляді застави, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Заставу у розмірі 242 240,00 грн. внесену заставодавцем ОСОБА_7 на рахунок ТУ ДСА в Одеській області згідно з квитанцією №5 від 16.10.2025 призначення платежу «застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , справа 511/3462/25, провадження 1кс/511/1144/25, ухвала від 15.10.2025 р., ОСОБА_7 , Новоолександрівка» повернути заставодавцю ОСОБА_7 відповідно до ст.182 КПК України, після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судових експертиз № СЕ-19/116-25/30248-КТ від 13.01.2026 року; № СЕ -19/116-25/30254-КТ від 15.01.2026 року; № СЕ-19/116-25/30250-КТ від 05.01.2026 року; № СЕ-19/116-25/31439-ДД від 26.12.2025 в сумі 27 633,40 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 20.10.2025. (а.с.69-72).

Речові докази: 3740 (три тисячі сімсот сорок) доларів США та 2200 (дві тисячі двісті) грн., а саме: 36 купюр номіналом 100 (сто) доларів США, (купюра номіналом 100 доларів США серії QL 97118641 B, купюра номіналом 100 доларів США серії QL 97118640 В, купюра номіналом 100 доларів США серії PB 71946719 H, купюра номіналом 100 доларів США серії PB 71946737 H, купюра номіналом 100 доларів США серії QL 97118646 B, купюра номіналом 100 доларів США серії QL 97118645 B, купюра номіналом 100 доларів США серії PJ 01845935 B, купюра номіналом 100 доларів США серії MH 98923592 A, купюра номіналом 100 доларів США серії PJ 01845943 B, купюра номіналом 100 доларів США серії QL 97118647 B, купюра номіналом 100 доларів США серії PJ 01845942 B, купюра номіналом 100 доларів США серії QC 23118048 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QC 98983751 A, купюра номіналом 100 доларів США серії РА 87157619 В, купюра номіналом 100 доларів США серії LB 71937215 R, купюра номіналом 100 доларів США серії QG 98983749 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QG 98983750, купюра номіналом 100 доларів США серії QG 98983748 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QG 98983752 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QG 98983753 A, купюра номіналом 100 доларів США серії MK 61361723 C, купюра номіналом 100 доларів США серії PB 60908169 F, купюра номіналом 100 доларів США серії FL 25428457 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QG 98983756 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QG 98983754 A, купюра номіналом 100 доларів США серії FF 72498789 C, купюра номіналом 100 доларів США серії HD 53550337 B, купюра номіналом 100 доларів США серії QC 98983757 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QC 98983755 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QJ 13138288 A, купюра номіналом 100 доларів США серії QJ 13138297 A, купюра номіналом 100 доларів США серії KF 32682691 C, купюра номіналом 100 доларів США серії KB 47903333 C, купюра номіналом 100 доларів США серії FI 02606147 A, купюра номіналом 100 доларів США серії KB 68566853 D, купюра номіналом 100 доларів США серії FF 35464909 C), 2 купюри номіналом 50 (п`ятдесят) доларів США (купюра номіналом 50 доларів США серії MB 49039637 B, купюра номіналом 50 доларів США серії PA 35302205 A), 2 купюри номіналом 20 (двадцять) доларів США, (купюра номіналом 20 доларів США серії ЕА 31315642 Е, купюра номіналом 20 доларів США серії РВ 26264757 Е), 2 купюри номіналом 1000 (тисяча) гривень, (купюра номіналом 1000 грн. серії АМ 0949288, купюра номіналом 1000 грн. серії КА 9870924), 1 купюра номіналом 200 (двісті) гривень, серії АП 1285984, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S25 Ultra» з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» моб.тел.: НОМЕР_5 та «ВФ Україна» моб. тел.: НОМЕР_6 imei1: НОМЕР_7 ; imei2: НОМЕР_8 , який належить та яким користується ОСОБА_5 , мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Max», з сім-карткою «Київстар», моб.тел. : НОМЕР_9 ; imei1: НОМЕР_10 ; imei2: НОМЕР_11 , який належить та користується ОСОБА_8 , мобільний телефон марки DOOGEE-V10 з сім-картками «Лайфсел» моб.тел.: НОМЕР_12 , та «Водафон» моб.тел.: НОМЕР_13 , imei1: НОМЕР_14 ; imei2: НОМЕР_15 , який належить та користується ОСОБА_6 , автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_16 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , але перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 - повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги через Великомихайлівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Суддя ОСОБА_1