Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №751/5722/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/5722/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/4823/278/26

Категорія - – ч. 4 ст. 186 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

за участі учасників кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченої - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові об`єднане кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12025275440000640 від 11.06.2025 року та № 12025270340002263 від 02.08.2025 року за апеляційними скаргами прокурора Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2025 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Чернігова, громадянки України, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судима: 31.12.2024 року вироком Новозоводського районного суду міста Чернігова за ч. 1 ст. 190 КК України до одного року пробаційного нагляду; 30.06.2025 року вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова за ч. 4 ст. 185, 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці,

обвинувачуваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 389 КК України,

У С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 389 КК України та призначено покарання:

- за ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 389 КК України у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 30.06.2025 року та за сукупністю вироків, визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_8 визначено рахувати з моменту затримання, з 02.08.2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, з 02.08.2025 року до 15.10.2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішено у порядку ст. 100 КПК України.

Судом першої інстанції установлено, що вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31.12.2024 року ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначено їй покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

11.02.2025 року ОСОБА_8 поставлено на облік до Новозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області.

Цього ж дня, ОСОБА_8 письмово ознайомлено з умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, та з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду, роботу, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Також, ОСОБА_8 попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 389 КК України, за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, про що в останньої відібрано підписку.

Постановою провідного інспектора Новозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області від 11.02.2025 року ОСОБА_8 встановлено дні явки для реєстрації - 2-й, 3-й та 4-й вівторок кожного місяця, з якою ОСОБА_8 була ознайомлена, та засвідчила підписом.

11.02.2025 року засудженій ОСОБА_8 , під підпис, видано направлення до Чернігівського міського центру зайнятості для реєстрації як безробітного і працевлаштування, та роз`яснено, що їй надається 10 календарних днів для звернення з направленням уповноваженого органу з питань пробації до центру зайнятості, для реєстрації як безробітного.

У подальшому, ОСОБА_8 , будучи належно, письмово, ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, не з`явилась до центру зайнятості упродовж визначеного терміну за направленням органу пробації для реєстрації як безробітного без поважних причин, а також не з`явилась на реєстрацію 18.02.2025 року до уповноваженого органу з питань пробації, теж без поважних причин.

21.02.2025 ОСОБА_8 , за вказані вище порушення порядку та умов виконання покарання, винесено письмове попередження про те, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання матеріали стосовно неї будуть надіслані правоохоронним органам для відповідного реагування, для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України.

09.04.2025 року засудженій ОСОБА_8 повторно під підпис видано направлення до Чернігівського міського центру зайнятості для реєстрації як безробітного і працевлаштування, та роз`яснено, що їй надається 10 календарних днів для звернення за направленням уповноваженого органу з питань пробації до центру зайнятості для реєстрації як безробітного.

Однак, ОСОБА_8 проігнорувала покладені на неї вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31.12.2024 року обов`язки, не з`явилася протягом 10 календарних днів до центру зайнятості для реєстрації як безробітного та подальшого працевлаштування.

Лише 29.04.2025 засуджена ОСОБА_8 , з порушенням наданого їй терміну, що свідчить про умисне невиконання обов`язків, покладених на неї судом та законом, звернулась до Чернігівського міського центру зайнятості, де відмовилась від оформлення статусу безробітного за відсутності для цього причин.

У подальшому, у центрі зайнятості їй було надано два направлення: до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України та ПРАТ «ЧВФ Берегиня» та запропоновано посади прибиральника службових приміщень.

Також, спеціалістом центру зайнятості ОСОБА_8 наданий талон прийому до центру зайнятості на 05.05.2025 року для повідомлення результатів працевлаштування, однак засуджена без поважних причин не прибула, та згідно даних роботодавців не працевлаштувалась протягом 7 календарних днів.

За таких обставин засуджена ОСОБА_8 , умисно, після застосування до неї попереджень про притягнення до кримінальної відповідальності, з метою ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, починаючи з 05.05.2025 і дотепер, ігноруючи обов`язки, передбачені ст. 49-1 КВК України, та покладені на неї судом, жодного разу не з`явилась до Чернігівського міського центру зайнятості для реєстрації як безробітного та подальшого працевлаштування.

06.05.2025 засудженій ОСОБА_8 , за вказане вище порушення порядку та умов виконання покарання повторно винесено письмове попередження, та роз`яснено умови відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду.

Крім того, ОСОБА_8 , продовжуючи ухилятися від відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, будучи належним чином письмово ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, без поважних причин, не з`явилась на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації 20.05.2025, 27.05.2025, 10.06.2025,

17.06:2025 та 24.06.2025 року, чим порушила покладені на неї судом обов`язки, передбачені ст. 59-1 КК України.

Отже, ОСОБА_8 за період відбування покарання у виді пробаційного нагляду умисно, без поважних причин, допустила систематичне невиконання обов`язків, а саме: невиконання без поважних причин три і більше разів обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, покладених на засудженого до пробаційного нагляду судовим рішенням, що свідчить про ухилення від відбування призначеного покарання.

Крім того, 02.08.2025 року, близько 17 год 54 хв, ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні магазину «Червоний маркет», розташованому за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, 18, усвідомлюючи, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, умисно, повторно, та з метою особистого збагачення, підійшла до торгової полиці, з якої взяла до рук чотири упаковки капсул для прання торгової марки «Solar universal Vanilla 4в1 10 шт.», загальною вартістю 399 гривень 60 копійок, у цей час її дії було помічено працівниками магазину ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , однак ОСОБА_8 усвідомлюючи, що її дії вже набули відкритого характеру для вказаних осіб, вибігла з магазину, чим відкрито викрала капсули для прання торгової марки «Solar universal Vanilla 4в1 10 шт.» у кількості 4 упаковок, вартістю 99 грн 90 коп кожна, що належать Фізичній-особі підприємцю « ОСОБА_12 », код ЄДРПОУ №2 339 000 0000 027489 від 28.08.2019, юридична адреса: 08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 44, чим спричинила останньому майнову шкоду на загальну суму 399 гривень 60 копійок.

Не погодившись із вироком суду прокурором подано апеляційну скаргу, в якій вона, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікації дій, просить вирок суду скасувати у частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання:

за ч. 3 ст. 389 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання даного покарання із покаранням за вироком Нововозаводського районного суду м. Чернігова від 30.06.2025 призначити покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі.

за ч. 4 ст. 186 КК України призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до даного покарання частково приєднати покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.06.2025 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 6 років.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання, з 02.08.2025.

В решті вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом при призначенні остаточного покарання обвинуваченій ОСОБА_8 було не правильно застосовано положення ч. 1 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 КК України та не враховано положення п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду Про практику призначення покарань, якими передбачено, що коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК ( 2341-14 ): спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Як убачається з вироку, ОСОБА_8 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України після постановлення Новозаводським районним судом м. Чернігова вироку 30.06.2025, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України до його постановлення, тому при призначенні покарання необхідно було застосовувати як положення ст. 71 КК України, такі і ч. 4 ст. 70 КК України.

Обвинувачена також не погодилась із вироком суду в частині призначеного покарання та подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити вирок та пом`якшити призначене їй покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити із викладених підстав, у задоволенні ж апеляційної скарги обвинуваченої просила відмовити; обвинувачену, яка підтримала подану нею апеляційну скаргу, просила задовольнити та вказала, що апеляційну скаргу прокурора залишає на розсуд суду; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 389, ч. 4 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у вироку правильний, дії кваліфіковані правильно і в апеляційній скарзі не оспорюються, у в`язку з чим колегією суддів не перевіряється.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, то колегія визнає їх слушними виходячи з такого.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 була засуджена вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.06.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України, який ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15.10.2026 було залишено без змін.

У цьому об`єднаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 389 та ч. 4 ст. 186 КК України.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України, за яке ОСОБА_8 засуджено оскаржуваним вироком, було вчинено до постановлення вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.06.2025, то їй необхідно було призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Водночас, злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, за який ОСОБА_8 засуджено оскаржуваним вироком, був вчинений після постановлення вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.06.2025, а тому є підстави для призначення покарання за сукупністю вироків за правилами, встановленими ст. 71 КК України.

Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушеннях, одне з яких було вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Аналогічний алгоритм призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень за та сукупністю вироків визначено висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року (справа №511/37/16-к, провадження № 51-830км18).

В оскаржуваному вироку суд першої інстанції не дотримався послідовності призначення покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків, оскільки, призначаючи остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70, не врахував, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України ОСОБА_8 вчинила до попереднього вироку, отже мав спочатку призначити покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, а потім за злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України та призначити остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України.

Отже, судом неправильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність у частині призначеного покарання, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409, ст. 413 КПК України є підставою для скасування вироку в цій частині.

При призначенні покарання ОСОБА_8 колегія суддів враховує такі ж обставини, які були враховані судом першої інстанції та відповідно до прохання в апеляційній скарзі прокурора призначає обвинуваченій таке ж за розміром покарання, яке було призначено оскаржуваним вироком, у тому числі із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання за ч. 4 ст. 186 КК України. Колегія суддів не вбачає підстав для його пом`якшення, як про те йдеться в апеляційній скарзі обвинуваченої, оскільки за своїм розміром покарання відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації, є необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатись явно несправедливим внаслідок суворості.

При призначенні ОСОБА_8 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та за сукупністю вироків, суд апеляційної інстанції застосовує такі ж принципи призначення покарання, які застосував суд першої інстанції: принцип часткового складання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, та часткове приєднання частини покарання, передбачене ч. 1 ст. 71 КК України.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга обвинуваченої підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, вирок суду - скасуванню в частині призначеного покарання.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 409, 413, 418, 420, ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченої залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити.

Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2025 року щодо ОСОБА_8 - скасувати у частині призначеного покарання.

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 389 та ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 389 КК України - у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання даного покарання з покаранням за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.06.2025 та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці.

- за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, ОСОБА_8 частково приєднати покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30.06.2025 та призначити остаточно покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту фактичного затримання, з 02.08.2025.

Зарахувати у строк відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення, з 02.08.2025 року до 15.10.2025 року.

У решті вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою – в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4