Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №521/7077/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 11-кп/813/1690/26

Справа № 521/7077/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2025 року у кримінальному провадженні №12025164470000076, відомості про яке внесені до ЄРДР 13.03.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 26.11.2018 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбуття покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- 30.05.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.185 КК України, ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі і згідно ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбуття покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 роки;

- 13.09.2019 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 21.06.2022 року звільненого у зв`язку із відбуттям строку покарання;

- 16.01.2023 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробовуванням з іспитовим строком 3 роки;

- 04.05.2023 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 186, ч.1 ст. 71 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

установив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Оскарженим вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та йому призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково – у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком, а саме вироком Київського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року.

З урахуванням того, що згідно пп. б п.1 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, визначено остаточно до відбуття ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування призначеного ОСОБА_8 покарання визначено рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Також вказаним вироком вирішені питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Оскарженим вироком встановлено, що ОСОБА_8 , 13.03.2025 року, приблизно о 10 годині 50 хвилин, перебуваючи на прогулянковій ділянці, розташованій на території ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 2А, діючи з прямим умислом, з мотивів придбання та зберігання наркотичного засобу, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, привласнив знайдені на землі паперові згортки, всередині одного з яких знаходилась 1 таблетка білого кольору, яка містить наркотичний засіб обіг якого обмежено – метадон, кількісний вміст якого становить 0,022 г, тим самим незаконно придбав шляхом знахідки вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, для власного вживання без мети збуту.

У подальшому ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено – метадон, кількісний вміст якого становить - 0,022 г, помістив зазначені паперові згортки до ротової порожнини, тим самим став незаконно зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, при собі, для власного вживання, без мети збуту, до моменту його вилучення працівниками ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» в ході особистого огляду засудженого при поміщенні до приміщення камерного типу, після чого вказану речовину вилучено працівниками відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області о 12 годині 07 хвилині 13.03.2025 під час проведення огляду місця події в приміщенні КПП №3 ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14)» , розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 2 А.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеним вироком суду першої інстанції, заступник керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що вирок підлягає скасуванню в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання з підстав істотного порушення вимог КПК та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Доводи апеляційної скарги прокурор обґрунтував тим, що призначене судом остаточне покарання за сукупністю вироків є меншим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року, яка станом на 28.08.2025 року становить 4 роки 8 місяців 24 дні, згідно відомостей ДУ «Одеська виправна колонія №14».

На підставі викладеного прокурор просить скасувати вирок в частині призначення покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 309 КК України призначити покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі п.п. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України перерахувати ОСОБА_8 призначене покарання у виді обмеження волі на позбавлення волі, де одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, що становить 1 рік позбавлення волі.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду міста Одеси від 04.05.2023, що становить 4 роки 8 місяців 24 дні позбавлення волі, до нового покарання за цим вироком та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 10 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з 28.08.2025.

В іншій частині вирок просив залишити без змін.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор ОСОБА_6 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в апеляційних скаргах, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки судовий розгляд судом першої інстанції був проведений у порядку ч. 2 ст. 381 КПК України, а в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, апеляційний суд не переглядає оскаржений вирок в цій частині.

Порушень під час судового розгляду кримінального провадження в порядку ст. ст. 381, 382 КПК України судом апеляційної інстанції не встановлено.

Доводи апеляційної скарги прокурора стосовно того, що вирок суду ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд вважає не обґрунтованими з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

В апеляційній скарзі прокурора не зазначені обставини, які свідчать про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Під час апеляційного розгляду апеляційним судом також не встановлено обставин, які свідчать про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили, або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що в цій частині апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою.

Разом з тим, у своїй апеляційній скарзі прокурор також просив апеляційний суд постановити судове рішення, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що оскарженим вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 був визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, та йому вже було призначене саме таке покарання, яке повторно просить призначити прокурор.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що дана вимога прокурора також не підлягає задоволенню.

Проте за результатами апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи прокурора в частині того, що під час ухвалення оскарженого вироку суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Положеннями ч.1 ст.409 КПК України передбачені підстави для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в тому числі і неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

Згідно з положеннями п.3) ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є зокрема неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Частиною 1 ст.71 КК України встановлено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому частиною 4 цієї ж норми права передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінальних покарань" за сукупністю вироків (ст.71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст.71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог закону при призначені ОСОБА_8 остаточного покарання за сукупністю вироків.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що за попереднім вироком Київського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року ОСОБА_8 призначено покарання за ч. 4 ст. 186 із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років та 2 місяці.

Згідно з довідкою з особової справи засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданою начальником відділу по контролю за виконанням судових рішень ОСОБА_11 ДУ «Одеська виправна колонія №14», станом на 28.08.2025 року невідбута ОСОБА_8 частина строку покарання згідно вироку Київського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року становить 4 роки 8 місяців 24 дні.

Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому покарання за сукупністю вироків, всупереч вимогам ч.4 ст.71 КК України, помилково визначив частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_8 за попереднім вироком, а саме вироком Київського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року, у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, до покарання за цим вироком, та призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць, що меншим, ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Положеннями ст.72 КК України встановлено, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид.

Відповідно до п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Пунктом 3 частини 1 статті 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Пунктом другим частини першої статті 420 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_8 підлягає частковому скасуванню в частині призначення покарання за сукупністю вироків, з ухваленням нового вироку, яким необхідно до покарання, призначеного ОСОБА_8 оскарженим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Одеси від 04.05.2023 року, та визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у відповідності до вимог ч.4 ст.71 КПК України, із врахуванням положень п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України.

Зазначені обставини, відповідно до положень п.4) ч.1 ст.409; п.3) ч.1 ст.413; п.2) ч.1 ст.420 КПК України, є підставами для часткового задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування оскарженого вироку стосовно ОСОБА_8 в цій частині та ухвалення нового вироку.

Керуючись статтями 370, 372, 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420, 532, 615 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 – частково задовольнити.

Вирок Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28 серпня 2025 року, яким ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, - скасувати в частині призначення покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 вважати засудженим за ч. 1 ст. 309 КК Українидо покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі п.п. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України перерахувати ОСОБА_8 призначене покарання у виді обмеження волі на позбавлення волі, де одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, що становить 1 рік позбавлення волі.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду міста Одеси від 04.05.2023 року до покарання за цим вироком та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 10 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 28.08.2025 року.

В іншій частині оскаржений вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк, з дня вручення йому копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та направити до ДУ «Одеській слідчий ізолятор» для вручення засудженому ОСОБА_8 , інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4