Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №485/596/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/596/26

Провадження №2/485/452/26

Рішення

іменем України

29 квітня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Трофименка А.О., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 вересня 2019 року у Снігурівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем. Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З лютого 2026 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Враховуючи, що з відповідачем не проживають однією сім"єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейних відносин як подружжя, позивачка вважає, що подальше збереження сім`ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати та після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ", а також судові витрати покласти на неї.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник позивача - адвокат Трофименко А.О. згідно поданої письмової заяви просив справу слухати у відсутність позивача та її представника, позов підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_2 також подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає, заперечень не має.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 27 вересня 2019 року Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 62. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_6 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим 27 вересня 2019 року (а.с.12).

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 11).

Як зазначає в заявлених вимогах позивачка, з лютого 2026 року шлюбні відносини з відповідачем фактично припинені, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин як подружжя не підтримують.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнав, суд вважає, що сім`я розпалася остаточно, примирення між сторонами не відбулося, а тому збереження даної сім`ї не відповідало б інтересам сторін та дитини, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 113 СК України, позивачка має право відновити дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На вимогу сторони позивача суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 27 вересня 2019 року Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 62 - розірвати.

Відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 29 квітня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов