Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №475/288/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/288/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 квітня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Кащака А.Я., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , наявний електронний кабінет в ЄСІТС) про визнання протиправною та скасування постанови №2138 від 31.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

13.03.2026 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 31 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що складено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 31.12.2025р. №2138 та накладено штраф у сумі 17 000 грн.

Про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався лише 11.03.2026 року, коли на його адресу надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт отримання поштового відправлення підтверджується за номер-трекінгом зазначеного листа L55213002580 6 - «Видано для доставки на адресу отримувача». У звязку із чим просить поновити строк на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Суть адміністративного порушення полягало в тому, що він своєчасно не пройшов медичниш огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням війрьково-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не виконання правил військового обліку, чим порушив вимоги п.3 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вважає, що до адміністративної відповідальності притягнутий незаконно, виходячи із наступного. Військовозобов`язані проходять медичний огляд (ВЛК) на підставі направлення ТЦК та СП (електронного або паперового), згідно з Постановою КМУ №560 від 16.05.2024. та Положенням (Наказ МОУ № 402). Направлення має бути сформоване в Єдиному державному реєстрі або видане в паперовій формі (додаток 11 до Постанови № 560). Направлення на ВЛК підлягає обов`язковій реєстрації в ТЦК та СП або військовій частині для обліку військовозобов`язаних та контролю за проходженням комісії, що забезпечує законність огляду та фіксацію дати початку процедури. Однак повістки від ТЦК та СП, або направлення для проходження ВЛК він не отримував, а тому підстав для проходження ВЛК у нього не було.

Крім того, він є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 09.01.2024 року виданою спеціалізованою психоневрологічною МСЕК м. Миколаєва, яка є чинною до 01.02.2027 року. Особи з інвалідністю II групи в Україні не підлягають призову під час мобілізації. Згідно зі ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вони мають законну відстрочку та можуть бути мобілізовані лише за власним бажанням, уклавши контракт із ЗСУ. Оскільки він не виявляв бажання укладати контракт із ЗСУ, то обов`язку проходити ВЛК у нього немає.

Ухвалою судді від 16.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити вказуючи, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними. Так, Протокол №1267 від 15.12.2025 року про скоєння ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складений у його присутності, про день, місце та час розгляду справи, а саме: 31.12.2025 року о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет №3 ОСОБА_1 , було доведено при ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 , доведено та роз`яснення положення ст. 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, після чого було надано можливість особисто ознайомитись із змістом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Проте особисто ознайомитися із змістом протоколу№1267 від 15.12.2025 року, ОСОБА_1 від підписання та пояснень у протоколі відмовився у присутності свідків.

Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 , достовірно знав, що справа відносно нього буде розглядатися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год 00 хв. 31.12.2025 року. Проте, ОСОБА_1 , не вживав заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому адміністративного провадження, не робив ніяких дій для з`ясування, на якій стадії перебуває адміністративна справа стосовно нього, яка йому достовірно відома. Після розгляду справи по суті примірник постанови №2138 від 31.12.2025 року був направлений ОСОБА_1 , поштовим відправлення AT «Укрпошта» №14979 на задекларовану/зареєстровану адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 . Вказує, що факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про що зроблено запис в протоколі. На підставі протоколу, та всіх зібраних доказів у справі, та вивчивши всі матеріали справи, та надані докази 31.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 була винесена постанова №2138 про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 . Також, останній перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до даних, наявної інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС та ЗСУ військовозобов`язаний ОСОБА_5 , не завершив уточнення даних, а саме не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби. (Витяг з системи АІТС «Оберіг» додається). Термін дії рішення військово-лікарської комісії (ВЛК) про придатність до військової служби становить один рік з моменту проведення медичного огляду. Але так як позивачем цих законних дій вчинено не було, (не пройдено ВЛК) то 15.12.2025 року ОСОБА_1 було супроводжено (доставлено) працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де під час звірки облікових даних було виявлено, що ОСОБА_1 не пройшов медичний огляд для визначення придатності до до військової служби згідно рішення ВЛК, чим порушив п.3 ч.1 ст.22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що він дізнався про існування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП лише 11.03.2026 року, коли на його адресу надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_2 із данною постановою, та додано поштовий конверт та витягом про перевірку статусу відстеження за номер-трекінгу зазначеного листа №L55213002580 6 - «Видано для доставки на адресу отримувача».

При цьому, суд визнає строк звернення до суду із позовною заявою про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не пропущеним, так як відповідачем не підтверджено отримання її позивачем, а тому рахує строк оскарження з 11.03.2026 року, коли ОСОБА_1 отримав оскаржувану постанову поштовим листом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до статті 252 КУпАП та ч.1 ст.90 КАС України орган (посадова особа) та суд оцінюють докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 31.12.2025р., начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесена постанова №2138 згідно якої, 15.12.2025 року о 15 год. 00 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 , працівниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення-звірки-облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушенням, а саме відповідно до абз. 4 п. 69 Постанови Кабінету Міігістрів України від 16.05.2024 року № 560 у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік, отже гр. ОСОБА_1 своєчасно не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, порушивши вимоги п. 3, ч.1, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП та позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

В позовній заяві представник позивача вказує, що у діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно матеріалів справи, 15.12.2025 року відносно ОСОБА_1 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1267, згідно якого 15.12.2025 року о 15 год. 00 хв. під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 співробітниками поліції був доставлений громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме, відповідно до абз. 4 п. 69 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 у разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить 1 рік, отже гр. ОСОБА_1 , своєчасно не пройшов медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, порушивши вимоги п.3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. При цьому, останнього було повідомлено, що розгляд справи відбудеться у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год 00 хв. 31.12.2025 року.

Згідно положень ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно- правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв. 24.02.2022 р., дію якого було неодноразово продовжено і який діє до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 30.06.2023 року мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Також, за визначенням, наведеним у пункті 1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза це, зокрема: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ.

Наведені норми кореспондуються з приписами пункту 3.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402.

Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період врегульований главою 3 розділу ІІ Положення №402.

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Згідно пункту 3.2 розділу ІІ Положення №402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Згідно пункту 3.10 розділу ІІ Положення №402 (в редакції на час спірних правовідносин) у воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров`я надається військовозобов`язаному на строк від 1 до 6 місяців залежно від захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та прогнозованої тривалості лікування. Після закінчення відстрочки військовозобов`язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.

Також, порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560.

Порядком №560 врегульовано, серед іншого, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За правилами пункту 20 Порядку №560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Згідно пунктів 27, 28 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються, зокрема, з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Пунктами 29, 30 Порядку №560 (в редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що у повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Повістка формується за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або бланк повістки заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу.

Згідно пункту 35 Порядку №560 представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.

Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

Пунктом 41 Порядку №560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до пункту 68 Порядку №560 у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження.

Згідно пункту 69 Порядку №560 резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.

У пункті 74 Порядку №560 резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1цього Порядку (п. 74 Порядку).

Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію (п. 69 Порядку).

Законом України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» чітко визначено, що необхідність проходження повторного медичного огляду стосується усіх громадяни України віком від 25 до 60 років (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом.

До внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025, організацією медичного огляду займались територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання військовозобов`язаних громадян України. Водночас, після внесення змін до вищевказаних положень Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025 саме на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) було покладено обов`язок самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених правових норм показав, що проходження військовозобов`язаними в особливий період медичного огляду для визначення придатності до військової служби є одним з комплексів заходів мобілізації.

Таким чином, процедурі проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби передує виклик військовозобов`язаного до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а саме надсилання чи вручення повістки із зазначенням, у тому числі, мети виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів, місця, дня і часу явки за викликом.

Виходячи з обставин справи, ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним, на момент спірних правовідносин перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Будь – яких належних доказів стосовно того, що районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки здійснювався виклик військовозобов`язаного ОСОБА_1 , для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби відповідачем не надано.

Більш того, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 510580 виданої 09.01.2024 року спеціалізованою психоневрологічною МСЕК м.Миколаєва, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є особою з інвалідністю з дитинства (друга группа з 01.01.2024 року), довідка чинна до 01.02.2027 року.

Тобто, на момент винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 був визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю.

Після внесення змін до положень Законом України №4235-ІХ від 12.02.2025, на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом було покладено обов`язок самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Водночас даними зміними, такий обовязок відсутній в осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Будь яких інших доказів на підтвердження правомірності дій посадової особи, яка винесла постанову, відповідачем не надано.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому позов слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення протиправною задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Отже, позов підлягає до чатскового задоволення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач у справі ОСОБА_1 в силу ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (як особа з інвалідністю II групи) від сплати судового збору звільнений та відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань не підлягає.

Керуючись ст.210-1, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 257, 268, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник №2138 від 31 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, - скасувати.

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до П`ятого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК