Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №473/2010/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2010/26

Номер провадження1-кп/473/266/2026

ВИРОК

іменем України

"29" квітня 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження № 12026153190000058 від 18.04.2026 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, з неповною базовою середньою освітою, українець, громадянин України, має інвалідність І групи, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України не судимий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 -

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Учасники кримінального провадження:

прокурор: ОСОБА_4 ,

потерпіла: ОСОБА_5 ,

законний представник неповнолітньої потерпілої: ОСОБА_6 ,

обвинувачений: ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

Досудовим розслідування встановлено, що 18.04.2026, приблизно о 01:00 год., автомобіль марки Hyunday, номерний знак НОМЕР_2 , що перебуває у користування ОСОБА_7 , здійснював рух по вул. Гончаренко в напрямку вул. Свірьопкіна, що в с. Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області. Під час руху вищевказаного транспортного засобу, в салоні автомобіля перебували неповнолітня ОСОБА_5 та її батько ОСОБА_3 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 , є батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 є його донькою, на них розповсюджуються вимоги Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству».

Під час їх спільного перебування у вищевказаному транспортному засобі та спілкування між ними виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3 , виник умисел направлений на спричинення неповнолітній ОСОБА_5 , тілесних ушкоджень.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді тілесних ушкоджень потерпілій та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , долонею лівої руки умисно, наніс неповнолітній ОСОБА_5 , один удар в область лівої сторони обличчя, а саме в область носу та губи.

Після чого ОСОБА_3 , на досягнутому не зупинився і продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_5 , умисно, наніс долонею лівої руки один удар в область лобної ділянки, та ще один удар долонею лівої руки в область вушної раковини зліва.

В результаті умисних та протиправних дій ОСОБА_3 неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: забоїв м`яких тканин лівої вушної раковини, лобної ділянки зліва, спинки носу, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 ,

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав вину повністю та підтвердив вчинення ним даних кримінальних правопорушень при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок проти життя та здоров`я особи, що виразилося у заподіянні потерпілій забоїв м`яких тканин лівої вушної раковини, лобної ділянки зліва, спинки носу, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Обвинувачений щиро розкаюється в скоєному.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 .

Крім того, винна обвинуваченого підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якій потерпіла ОСОБА_5 просить притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за нанесені їй тілесні ушкодження;

-довідкою КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради» від 18.04.2026 року, відповідно до якої у ОСОБА_5 виявлено забій м`яких такнин обличчя, садно внутрішньої поверхні верхньої губи, підшкірна гематома лоба, забій носа;

-висновком експерта № 239 від 21.04.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мають місце тілесні пошкодження у вигляді забоїв м?яких тканин лівої вушної раковини, лобної ділянки зліва, спинки носу. Дані тілесні пошкодження могли утворитися від не менш ніж 4 ударних дій тупими твердими предметами, з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути руки, та інші предмети, з давністю їх утворення біля 2 діб до часу огляду. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень (кожне). Утворення даних тілесних пошкоджень при падінні тіла з положення стоячи на площину як з приданням тілу прискорення так і без нього малоймовірно. При нанесенні тілесних пошкоджень потерпіла могла бути звернена передньою поверхнею тіла до нападника (нападників.)

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_5 , яка підтвердила обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України доведена в повному обсязі.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд виходить з наступних обставин та враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком проти життя та здоров`я особи, вчинене щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та щиро розкаюється в скоєному.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_3 , його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, рівень культури та освіти, сімейний стан, соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_8 повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має неповну базову середню освіту, в силу статті 89 КК України не судимий, не працює, одружений, на утриманні має чотирьох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку лікаря нарколога комунального некомерційного підприємства «Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради Миколаївської області.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, позиції прокурора, потерпілої, обвинуваченого, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а також інші обставини кримінального провадження, при наявності пом`якшуючої покарання обставини та наявності обтяжуючої обставини покарання, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його ставлення до вчинених ним кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді штрафу в межах санкції визначених ч. 1 ст. 125 КК України для даного виду покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати за залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 при проведенні судового слідства не застосовувався, підстави для обрання запобіжного заходу при ухваленні вироку відсутні.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1