Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №153/639/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"29" квітня 2026 р. Справа153/639/26

Провадження3/153/242/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , старшого солдата, молодшого інспектора І категорії – номер обслуги першої групи ІПС віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №334262 від 14.04.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 13.04.2026 в період часу з 04:00 до 08:00, виконуючи обов`язки прикордонного наряду «ОКСТЗ» з використанням біоспектральної камери в місці дислокації віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 », вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду та недисциплінованість, низьку виконавчу дисципліну, що виразилось у незадовільному веденні спостереження в районі прикордонних знаків 0174-0175 та призвело до порушення вимог ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, п.2.1 та 20 «Кодексу поведінки працівників».

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 13.04.2026 в період часу з 04:00 до 08:00 виконував обов`язки оператора «ОКСТЗ» з використанням біоспектральної камери в місці дислокації віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та вів спостереження згідно картки наказу сектору 5А в районі прикордонних знаків 0174-0175. Близько 06:11 він перевів камеру в сектор 5А і ним було виявлено рух на воді. Однак, при детальному огляді було встановлено, що це були птахи. Жодної активності в районі спостереження не було виявлено. Після зміни його викликали до керівництва та повідомили, що відбувся незаконний перетин кордону і йому були висунуті претензії, чому він не побачив порушників. Вважає, що він належним чином виконував свої службові обов`язки та в тому, що сталося його вини немає.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Приписами ч.2 ст.172-15 КУпАП встановлена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Диспозиція вказаної статті є бланкетною, оскільки не розкриває та не містить визначення конкретної дії чи бездіяльності, за які настає відповідальність, це порушення пов`язане з поняттям військової служби і для визначення ознак правопорушення положення статті відсилають до інших нормативно-правових актів, порушення яких призвело до вчинення зазначеного проступку.

Поняття військової служби наведено в ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якою визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Нормами ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

З комплексного аналізу наведених норм можливо дійти висновок, що у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.172-15 КУпАП суть адміністративного правопорушення має бути викладена таким чином, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності розуміла, в чому саме полягає її недбале ставлення до військової служби, з зазначенням конкретної дії чи бездіяльності, яка порушує порядок проходження військової служби, визначений Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» або, відповідно до ч.4 ст.2 вказаного закону, іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.05.2021 року справі №185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 став рапорт начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старшого лейтенанта ОСОБА_2 , в якому вказано, що за результатами перевірки порядку організації та несення служби складом зміни прикордонних нарядів, яка несла службу в період з 20:00 12.04.2026 до 09:00 13.04.2026, виявлено ряд порушень та упущень з боку складу прикордонних нарядів, що сприяло порушенню державного кордону з України до Республіки Молдова трьома невідомими особами з використанням гідрокостюмів та акваскутерів орієнтовно о 06:10 13.04.2026 на напрямку Франківка «Україна) – Єгорівка (РМ) в районі п/зн №0174.

Однак, матеріали справи не містять відомостей у підтвердження того, що дійсно було вчинено порушення державного кордону з України до Республіки Молдова трьома невідомими особами саме в районі прикордонних знаків №0174-0175 в період орієнтовно о 06:10 13.04.2026 на напрямку Франківка (Україна) – Єгорівка (РМ).

Зокрема, до справи не додано жодних відомостей щодо осіб порушників, не долучено повідомлення з Республіки Молдова, щодо виявлення ними громадян України, які в незаконний спосіб потрапили за кордон.

Крім того, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів про те, що молодший інспектор І категорії – номер обслуги першої групи ІПС віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_1 в період часу з 04:00 до 08:00 13.04.2026 не виконував або неналежно виконував свої службові обов`язки через недбале чи несумлінне ставлення до них. Також не встановлено причинного зв`язку між діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 та можливим фактом незаконного перетину державного кордону.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення письмові матеріали не містять належної інформації про обставини, що підлягають доказуванню.

Наявність лише рапорта начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) старшого лейтенанта ОСОБА_2 за відсутності будь-яких інших доказів не може слугувати достатнім доказом, який поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Крім того, слід зазначити, що аналіз змісту протоколу про адміністративне правопорушення свідчить, що значна частина викладених у ньому формулювань носить загальний та оціночний характер.

Зокрема, у протоколі зазначено про «недисциплінованість», «низьку виконавчу дисципліну», однак не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Враховуючи бланкетний характер диспозиції ч.2 ст.172-15 КУпАП, обвинувачення повинно містити чітке посилання на конкретну норму та конкретні фактичні обставини її порушення. Невизначеність та узагальненість формулювань протоколу виключає можливість встановлення об`єктивної сторони правопорушення.

Відповідно до частин першої-третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-15, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець