Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №153/428/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"29" квітня 2026 р. Справа153/428/26

Провадження3/153/257/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 06.03.2026 о 18 годині 32 хвилині по вул. Соборна, 36 в м.Ямпіль, керував транспортним засобом ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, при цьому, був протягом року притягнутий за ч.2 ст.126 КУпАП – постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6743296 від 01.03.2026, чим порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 на виклик суду двічі не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме: судовими повістками із рекомендованими повідомленнями, які надсилалася на адресу його місця проживання. На адресу суду повернулася судові повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

В матеріалах справи відсутні інші засоби зв`язку із ОСОБА_1 , зокрема номер телефону чи адреса електронної пошти, а відтак суд використав усі можливі способи належного повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи.

Крім цього, звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, повідомлявся належним чином про місце і час розгляду справи, будь-яких дій з його боку, спрямованих на визначення результату розгляду справи не вчинялось, тому на переконання суду наявні підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №607988 від 06.03.2026; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №6743296 від 01.03.2026 та відеозаписом від 06.03.2026.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, знайшла своє підтвердження і його дії кваліфікує за ч.5 ст.126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховую характер скоєного правопорушення та особу винного.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.

З врахуванням зазначених обставин справи та особи порушника ОСОБА_1 , який раніше притягався до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне застосувати відносно нього захід адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст.126, 221, 283, 284 ч.1 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець