Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №142/298/26 — Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/298/26

Номер провадження № 3/142/138/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В, отримавши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Тульчинського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорномин Піщанського району Вінницької області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу пенсіонера,

за ч.1 ст. 190 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

28 квітня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області від Відділення поліції №1 Тульчинського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 421088 від 24 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2026 року дану справу для розгляду було передано судді Нестеруку В. В.

Відповідно до вказаного протоколу 22 квітня 2026 року, за адресою АДРЕСА_1 , в домогосподарстві, яке належить громадянину ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено мисливські гладкоствольні рушниці ІЖ-18Е 12 к. № НОМЕР_1 , ТОЗ-54 12 к № НОМЕР_2 , які ОСОБА_1 зберігав без відповідних дозвільних документів.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Дослідивши зміст протоколу, вивчивши долучені до нього матеріали, прихододжу до висновку, що вони мають бути повернуті відповідному органу, для належного дооформлення з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

На підставі ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 190 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без відповідного документа дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом.

Вказана норма є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативних актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретизованим змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Згідно положень ч.1, ч.2 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені в ст. 256 КУпАП. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), визначений в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376

Відповіднодо п.9 Розділу 2 зазначеної Інструкції № 1376 передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Судом встановлено, що складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має суттєві недоліки, зокрема, у ньому суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у диспозиції частини 1 статті 190 КУпАП, оскільки норма ч.1 ст.190 КУпАП, є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, в даному випадку до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за №622 від 21.08.1998.

У зв`язку з цим, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.190 КУпАП, повинен містити вказівку на передбачене цією статтею конкретне адміністративне правопорушення з відображенням його об`єктивної сторони відповідно до диспозиції частини першої цієї статті та посилання на відповідний нормативний підзаконний акт чи закон України із зазначенням конкретної статті, пункту, розділу, які вважаються порушеними.

Разом з тим, у порушення вищенаведених вимог у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КУпАП суть правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст.190 КУпАП, та не містить всіх ознак об`єктивної сторони даного правопорушення, оскільки у протоколі відсутні посилання на нормативний акт, який визначає порядок придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської зброї та не конкретизовано, які вимоги такого нормативно-правового акту порушив ОСОБА_1 .

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Отже, суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14).

Також, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» відповідно до якої звертається увага на те, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те особою або без додержання вимог ст.256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

Вищевказані недоліки протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів виключають можливість прийняття справи до розгляду, а тому суддя приходить до висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 421088 від 24 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП та доданих до нього матеріалів для належного дооформлення.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року за №2-рп/2015 положення частини другої статті 294 КУпАП України щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього Кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу, про закриття справи. Тобто, постанова судді про повернення матеріалу на дооформлення оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 130, 247, 284 КУпАП суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 421088 від 24 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП та долучені до нього матеріали повернути до відділення поліції №1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області для належного дооформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: