Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №404/1800/26 — Кропивницький апеляційний суд

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/185/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Куценко О. В.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 07.02.2026 року о 10 год. 53 хв., в м. Кропивницькому по вул. Холодноярська, 44, керував транспортним засобом «OpelAstra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився відповідно до встановленого законодавством порядку в закладі охорони здоров`я та підтверджується висновком №83 від 07.02.2026 року. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікував за ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння.

Своє рішення суд мотивував тим, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю знайшла своє підтвердження матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589032 від 11.02.2026 року(а.с.1), які підтверджують обставини встановлені судом; висновком КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» від 07.02.2026 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (барбітурати) (а.с.2); повідомленням з ДПП УПП в Кіровоградській області від 07.02.2026 р. (а.с.3); довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом (а.с.4); диском з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, який долучений до матеріалів справи та переглянутий в судовому засіданні, які у своїй сукупності підтверджують обставини встановлені в суді.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне.

Апелянт вважає, що суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виключно через наявність в матеріалах справи складеного лікарем КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» висновку про те, що він нібито під час керування транспортним засобом вранці 07.02.2026 р. перебував у стані наркотичного сп`яніння. У даному висновку вказано, що він зроблений спираючись на складений того ж дня цим же лікарем Акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом. Сам цей Акт в матеріалах справи відсутній, його зміст невідомий.

За текстом висновку вказується, що стан наркотичного сп`яніння обґрунтовується наявністю в організмі апелянта барбітуратів. Їх кількість та джерело походження у висновку не відображені. Водночас в ході освідування, лікарем у КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» (процес якого повністю відображений на наявному у матеріалах справи відеозаписі з бодікамер двох з працівників поліції, файл з іменем «еxport-laasc», в районі 01:33:00 за таймінгом тривалості файлу, реальний час події, що вказаний на відеозаписі - 12:27:08) апелянт повідомляв лікарю, що наявність барбітуратів у сечі може бути пов`язана з тим, що він вночі того дня приймав лікарський препарат «Барбовал», до, складу якого дійсно входить діюча речовина фенобарбітал (копія Інструкції для медичного застосування даного лікарського засобу додається).

Даний препарат апелянт періодично приймає вже доволі тривалий час, ще з листопада 2024 року, коли його було рекомендовано вживати сімейним лікарем у зв`язку із наявними у апелянта діагнозами «Ішемічна хвороба серця/Атеросклеротичний кардіосклероз» та «Остеохондроз шийно-грудного відділу хребта». Відповідний запис лікаря від 05.11.2024 р. та його призначення наявні у медичній картці у поліклініці за місцем проживання апелянта (копії відповідного аркушу картки та її першого аркушу додаються, оригінал картки буде наданий в судовому данні для огляду). Зокрема лікарем рекомендовано апелянту вживання «Барковалу» у дозуванні 15 крапель при відчутті тривоги. Відчуття тривоги в той період у апелянта було дуже сильним, у зв`язку з масованим обстрілом неподалік будинку.

При цьому, розгляд справи проводився без участі апелянта, оскільки на його номер телефону надійшла смс повістка про виклик до суду на 17.03.2026 року натомість розгляд справи відбувся 03.03.2026 року, на пояснення працівників суду відбулась технічна помилка при надсиланні повідомлення про виклик.

Так, судом першої інстанції при розгляді даної справи не було здійснено всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а також позбавлено апелянту гарантованої можливості заявляти суду клопотання та подавати докази.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, пояснення лікаря ОСОБА_2 , переглянувши відеозапис події, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 6, Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) – огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з розділом III Інструкції №1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду видається на підставі акта медичного огляду. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.

Відповідно до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 589032 від 11.02.2026 р., ОСОБА_1 07.02.2026 року о 10 год. 53 хв., в м. Кропивницькому по вул. Холодноярська, 44, керував транспортним засобом «OpelAstra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився відповідно до встановленого законодавством порядку в закладі охорони здоров`я та підтверджується висновком №83 від 07.02.2026 року. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.

Згідно до копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 83 від 07 лютого 2026 року, під час огляду ОСОБА_1 встановлено що останній перебуває в стані наркотичного сп`яніння, під впливом речовини барбітуратів.

Відповідно до Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 83 від 07 лютого 2026 року, складеного під час огляду ОСОБА_1 , встановлено, що на момент огляду останній був одягнутий охайно, видимі пошкодження шкіри відсутні, мова прискорена та дизартрична, хода не порушена, у позі Ромберга — стійкий, пальце-носову пробу виконує невпевнено.

Разом з тим, під час візуального огляду лікар не зазначив, що громадянин ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Допитаний у суді апеляційної інстанції лікар ОСОБА_2 , роз`яснюючи зміст акта медичного огляду, повідомив, що за результатами дослідження не встановлено наявності визначеної кількості барбітуратів в організмі ОСОБА_1 .

При цьому, суд зазначає, що виявлення слідів барбітуратів саме по собі не є тотожним встановленню стану наркотичного сп`яніння, особливо з урахуванням можливості вживання лікарських засобів, що містять такі речовини (зокрема «Барбовал»). До того ж, за результатами дослідження не встановлено кількісного показника відповідної речовини, що унеможливлює оцінку ступеня її впливу на організм особи.

Крім того, з матеріалів відеозапису вбачається, що працівниками поліції було грубо порушено процедуру зупинки транспортного засобу. Зокрема, працівникам поліції здалося, що водій продемонстрував їм нецензурний жест, після чого вони, не вказавши належної причини зупинки та спілкуючись у грубій формі, почали шукати підстави для її обґрунтування. При цьому, посилання працівників поліції на нібито порушення правил користування ременем безпеки як підставу для зупинки транспортного засобу не підтверджується належними доказами та має ознаки формального обґрунтування, оскільки первинною причиною зупинки було суб`єктивне припущення працівників поліції щодо поведінки водія, а не конкретне зафіксоване порушення ПДР.

Після того, як ОСОБА_1 повідомив про вживання препарату «Барбовал», його було доставлено на медичне обстеження. У даному випадку працівники поліції фактично здійснили зупинку без належної правової підстави, що тягне незаконність усіх подальших процесуальних дій, у тому числі направлення на медичний огляд.

Клінічні ознаки, зазначені в акті медичного огляду, зокрема прискорена (жвава) мова, є сумнівними та не можуть розглядатися як об`єктивний доказ стану сп`яніння, оскільки могли бути зумовлені емоційним станом особи. Такий стан був спричинений стресовою ситуацією та некоректною поведінкою працівників поліції під час спілкування, що підтверджується матеріалами відеозапису. Водночас інші об`єктивні показники (координація рухів, стійкість у позі Ромберга які не порушені) не свідчать про перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння.

Вказані обставини позбавляють апеляційний суд можливості використовувати результати огляду, як беззаперечний доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і дають апеляційному суду підстави дійти висновку про те, що стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 встановлений не був.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. За відсутності чіткого медичного висновку про стан сп`яніння та належного лабораторного підтвердження, а також з урахуванням порушення процедури зупинки транспортного засобу, має місце недотримання встановленої законом процедури огляду. У зв`язку з цим отримані результати не можуть вважатися належними та доказами у справі.

Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, враховуючи вищевикладене, в матеріалах справи відносно ОСОБА_1 відсутні будь-які лабораторні данні наявності концентрації вмісту наркотичної речовини та можливості впливу на реакцію і увагу людини, а інші форми і методи діагностики - огляд зовнішнього виду, оцінка поведінки, стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, мовна здатність, які зафіксовані в акті медичного огляду № 83 від 07 лютого 2026 року в сукупності виключають стан наркотичного сп`яніння.

Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, вказані обставини необґрунтовано були залишені поза увагою судом першої інстанції, як такі, що вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовують та можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею виключають.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод регламентовано, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, постанова Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 березня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 294 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 березня 2026 року - задовольнити.

Постанову Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03 березня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 – скасувати, та на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд