Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №344/681/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/681/24

Провадження № 22-ц/4808/476/26

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 адвоката Клюби П.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Дяківа Дмитра Івановича про скасування заходів забезпечення позову, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області,постановлену суддею Татаріновою О.А. 20 січня 2026 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст заяви:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати усі встановлені ним перегородки та очистити від усіх будівельних матеріалів нежитлове приміщення літер. А, загальною площею 679,9 кв. що знаходиться на горищі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , відновивши приміщення до попереднього стану. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну шкоду квартирі АДРЕСА_2 в розмірі 228 000 грн. 00 коп.

Заяву обґрунтовано тим, що 16 січня 2024 року Івано-Франківський міський суд постановив ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, якою заборонив ОСОБА_1 проводити будь-які будівельні роботи у нежитловому приміщенні літер. А, загальною площею – 679,9 кв., що знаходиться у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Оскільки заходи забезпечення позову втратили свою актуальність у зв`язку з набранням рішенням суду про відмову у задоволенні позову законної сили, заявник просив скасувати заходи забезпечення позову вжиті судом ухвалою від 16 січня 2024 року по справі № 344/681/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання дій відповідача незаконними та зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 січня 2026 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дяківа Дмитра Івановича про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі №344/681/24 та скасовано заходи забезпечення позову.

Короткий зміст апеляційної скарги:

Позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій з такою ухвалою суду не погодилася, вважає цю ухвалу передчасною, протиправною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, вказує, що суд розглянув заяву за відсутності позивача ОСОБА_2 , яка не повідомлялася належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення свідчить про порушення права позивача на участь у судовому розгляді та принципу змагальності сторін, що є фундаментальними засадами цивільного судочинства.

Вважає висновок суду про набрання рішенням від 03 листопада 2025 року законної сили передчасним і необґрунтованим, оскільки позивачем подано апеляційну скаргу, а отже справа перебувала на стадії апеляційного перегляду. За таких умов відсутні підстави вважати спір остаточно вирішеним, а відповідно і для скасування заходів забезпечення позову, які продовжують виконувати свою функцію забезпечення ефективного захисту прав позивача.

Звернув увагу суду на неналежне підтвердження повноважень представника відповідача, оскільки долучений до матеріалів справи ордер не відповідає встановленим вимогам щодо його оформлення, зокрема містить неправильне найменування суду, що ставить під сумнів правомірність участі такого представника у справі.

З урахуванням наведеного, позивач просив скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 січня 2026 року та відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Позиція інших учасників справи:

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Клюба П.Р. апеляційну скаргу не визнав, просив у задоволенні її відмовити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, суд виконав свій обов`язок щодо повідомлення учасників справи про день, місце та час розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає перегляду справи в апеляційному порядку, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності.

За статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у загальному позовному провадженні, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено з повідомленням (викликом) учасників справи.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника заявника, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав.

Встановлені обставини справи:

Позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 15 січня 2024 року подано позов до ОСОБА_1 про зобов`язання до вчинення дій та відшкодування шкоди. Позовні вимоги (із врахуванням заяви про зміну предмету позову) полягали у зобов`язанні ОСОБА_1 за власний рахунок демонтувати усі встановленні перегородки та очистити від усіх будівельних матеріалів нежитлове приміщення літер. А, загальною площею 679,9 кв. що знаходиться у горищі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , відновивши приміщення до попереднього стану; стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяної шкоди в розмірі 228 000 грн. 00 коп.

15.01.2024 року разом з позовною заявою представником позивача подано і заяву про забезпечення позову у цій цивільній справі.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16 січня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі №344/681/24.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16 січня 2024 року заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проводити будь-які будівельні роботи у нежитловому приміщенні літер.А, загальною площею - 679,9 кв., що знаходиться у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії відмовлено. Рішення не оскаржено та набрало законної сили 11 грудня 2025 року.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд:

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

За змістом п.8 частини першої статті 364 ЦПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.9,10 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції при ухваленні рішення мав скасувати заходи забезпечення позову.

У такому б випадку заходи забезпечення позову діяли б до набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Колегія погоджується з висновком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області щодо задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову з огляду на таке.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 відмовлено.

Водночас при ухваленні цього рішення суд першої інстанції помилково не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення у даній справі ухвалене судом 03 листопада 2025 року за участю представника позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Абрам`юка А.І., його повний текст складено 10 листопада 2025 року, отже ОСОБА_2 обізнана зі змістом цього рішення і могла скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.

Проте, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначене рішення набрало законної сили 11 грудня 2025 року та не оскаржувалося учасниками справи у встановленому законом порядку. Також і матеріали справи не містять відомостей про відкриття апеляційного провадження чи прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

У цій справі оскаржувалася відповідачем лише ухвала про застосування заходів забезпечення позову і з цього питання прийнята Івано-Франківським апеляційним судом постанова 02 квітня 2024 року.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що ця справа перебувала на стадії апеляційного оскарження, а рішення, на час подання заяви про скасування заходів забезпечення позову не набрало законної сили є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач ОСОБА_5 не повідомлялася належним чином про дату, час і місце розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову колегія суддів не приймає. Суд першої інстанції належним чином виконав обов`язок щодо повідомлення учасників справи про судове засідання, що підтверджується матеріалами справи, зокрема розписками зі штампом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про відправлення ОСОБА_5 та іншим учасникам справи 02 січня 2026 року та 12 січня 2026 року судових повісток.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови його належного повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, передбачених цією статтею.

Позивач ОСОБА_5 була обізнана про результати розгляду справи та про набрання законної сили рішенням суду, не могла не усвідомлювати, що збереження заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову порушуватиме права відповідача. Таким чином, відсутність позивача у судовому засіданні не могла бути перешкодою для розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо дефектів ордера представника заявника ОСОБА_1 адвоката Клюби П.Р. (зазначення в ордері суду першої інстанції як «міськрайонного» замість «міського»), який представляв інтереси відповідача у судових засіданнях, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Долучений до матеріалів справи ордер адвоката Клюби П.Р. відповідає вимогам щодо його оформлення та підтверджує повноваження представника на участь у справі. Навіть за наявності технічних неточностей у його оформленні, такі недоліки не свідчать про відсутність повноважень у представника заявника і не є безумовною підставою для визнання участі представника у даній справі неправомірною.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову, оскільки спір вирішено по суті, відповідне судове рішення набрало законної сили, а підстави, які слугували застосуванню заходів забезпечення позову, відпали.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з дотримання вимог процесуального права, тому її слід залишити в силі. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 383, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 28 квітня 2026 року