Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №205/19554/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/861/26 Справа № 205/19554/25 Суддя у 1-й інстанції - Таус М. М. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

При обставинах, встановлених місцевим судом, відповідно до вказаного протоколу 24 жовтня 2025 року о 03 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1 , рухаючись у Новокодацькому районі міста Дніпра по вулиці Івана Мазепи, біля будинку № 43, керував транспортним засобом Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком КП «ДБКЛПД» ДОР № 3587 від 25.10.2025 року. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги по суті мотивує тим, що:

- ухвала суду є незаконною, неогрунтованою та не відповідає фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Гурський В.С. та сам ОСОБА_1 підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1№539975 від 13 грудня 2025 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; актом медичного огляду, відповідно до якого зазначено, що використовувався технічний пристрій приладу Alcotest 6510, відповідно до якого, у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння, результат 0,76 ‰ та 0,75 ‰; рапортом інспектора поліції від 13 грудня 2025 року, відповідно до якого, було зупинено транспортний засіб, в ході спілкування, у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, згідно висновку за №3587 від 25.10.2025 року водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння;відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно пройшов огляду на стан алкогольного сп`яніння на приладі “Драгер” у медичному закладі, при цьому не вказував на жодні зауваження щодо незгоди з результатом огляду, а також не вказував на порушення порядку його огляду на стан алкогольного сп`яніння з боку працівників поліції.

Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.

Щодо пояснень захисника в тій частині, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то вони спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, згідно якого, автомобіль знаходиться на проїзній частини, а сам ОСОБА_1 не оскаржує факт керування.

Тобто, наведені вище обставини безумовно вказують на те, що під час розглядуваних подій ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Посилання захисника на те, що поліцейським була порушена процедура огляду, так як поліцейський не запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці не є такими, що впливають на висновки суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 відповідно до відеозапису події на питання працівника поліції -”чи готовий пройти огляд”, водій ОСОБА_1 відповідає однозначно ”можемо проїхати у лікарню” (03:11).

Також відповідно до відеозапису (03:30) у медичному закладі, підписав згоду на проходження медичного огляду без зауважень.

Твердження захисника про упереджене ставлення працівників поліції до водія ОСОБА_1 , не є слушними та не підтверджено жодними доказами.

Посилання на те, що в автомобілі було проведено обшук, не впливають на висновки суду першої інстанції, та не є підставою для скасування постанови.

Посилання захисника на те, що в матеріалах відсутності відомості щодо причини зупинки транспортного засобу, не є слушними, так як відповідно до рапорту поліцейського зазначено, що близько о 03:15 було зупинено автомобіль Mercedes, державний номерний знак НОМЕР_1 за порушення комендантської години.

Твердження захисника про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки будь - якого сп`яніння, а лише тремтіли руки та виступів піт, що притаманно для стресових ситуацій, не є слушними, оскільки відповідно до рапорту поліцейського зазначено, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя (а.п.5).

Твердження про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснені підстави зупинки, не є слушними, оскільки відповідно до рапорту поліцейського зазначено, що водія було зупинено за порушення комендантської години.

Посилання захисника, про те, що відеозапис, який міститься у матеріалах справи не може вважатися належним доказом, є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України “ Про Національну поліцію”, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тому долучений до протоколу відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст. 251 КУпАП та обґрунтовано взятий до уваги судом першої інстанції.

Твердження захисника про те, що на відеозаписі огляду видно, що після проведення лікарем огляду за допомогою алкотестеру (на вигляд Драгер), сп`яніння не підтвердилось, лікар розвів руками, а поліцейський прикро зітхнув, після чого поліцейський почав оформлювати направлення, не є слушними, оскільки відповідно до акту медичного огляду, який було надано на адресу апеляційного суду, зазначено, що при огляді водія ОСОБА_1 використовувався технічний пристрій приладу Alcotest 6510, відповідно до якого, у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння, результат 0,76 ‰ та 0,75 ‰. Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 були надані результаті приладу Alcotest 6510 та будь-яких заперечень щодо процедури проведення огляду чи зафіксованих показників приладу останній не висловлював.

Твердження захисника, про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права, не є слушними, оскільки ОСОБА_1 було забезпечено право на апеляційний перегляд справи, що є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України, та оскарживши постанову по справі про адміністративне правопорушення, в апеляційній скарзі виклав свої письмові пояснення, щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП.

Твердження про те, що поліцейськими не було виписано направлення на проведення огляду, а було складено таке направлення після проведення огляду, не впливають на висновки суду першої інстанції, та не є підставою для скасування постанови суду.

Посилання захисника на те, що автомобіль не перебував у русі, не спростовує встановленого факту керуванням автомобілем та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого адміністративного правопорушення, є доведеною поза розумним сумнівом.

З огляду на викладене, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 січня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Корчиста