Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №717/66/26 — Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/66/26

Номер провадження2/717/193/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого - судді Телешмана О.В.,

з участю секретаря судового засідання Глібіщук М.Л. ,

позивач ОСОБА_1 в судове засідання з`явився,

відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася,

представниця відповідачки ОСОБА_3 в судове засідання з`явилася.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 7750 гривень та шкоду, завдану його здоров`ю в розмірі 5500гривень та судові витрати по справі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди та шкоди здоров`ю ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та пояснив, що він був клієнтом «Ощадбанку» ще до того, як відповідачка стала керуючою відділенням в Кельменцях. Він мав депозити в даному банку і вирішив його закрити. Він прибув у відділення і на касі йому повернули 14000 гривень з депозиту, з яких 5000 гривень він передав касиру та пояснив, щоб вона погасила даними коштами його кредит. Проте виявилося, що касир не зробила цього, а потім він звернувся до відповідачки, як керуючої відділенням щоб вона вжила заходів до касира, яка заволоділа його коштами. Проте, відповідачка через свою некомпетентність, не вирішила це питання, не надала на його прохання дані про касира, яка вже десь зникла та не звернулася в поліцію через крадіжку його коштів. Тому він самостійно звернувся в поліцію з даного приводу, а в поліції йому письмово повідомили, що йому необхідно звертатися до суду для вирішення даного питання. Це відбулося осінню 2025 року. До нього почали телефонувати колектори, яких найняла відповідачка та вимагають в нього 4100 гривень боргу. Через це в нього погіршився психологічний стан. Він звертався до вищого керівництва банку щоб розібралися в даній ситуації, проте на його звернення банк відповів формально. Так як відповідачка не виконувала належно свої службові обовязки, то вона має вирішити питання з погашенням його боргу, так як касир зникла з його грошима, а йому такою бездіяльністю відповідачки була спричиненена моральна шкода. Він має захворювання з 5 років, коли мав переляк від собак. Йому лікарі призначили психотропні ліки, він вимушений приймати після цих обставин в більших дозах, що впливає на його пам`ять та розум. Проте він отримує підтримку від «Вищого розуму» і йому це допомагає. Крім того, суд допустив порушення його прав, примушуючи його в судовому засіданні висловлюватись та давати пояснення українською мовою, яка зникне через кілька років, як штучна. При цьому не буде також англійської мови, а Вищий розум прийняв рішення, що це буде лише російська мова.

Відповідачка ОСОБА_2 викликалася до суду в порядку, встановленому ЦПК України, проте в судове засідання не з`явилася.

Представниця відповідачки ОСОБА_3 позов не визнала повністю та пояснила, що підтримує заперечення, викладені у відзиві на позов, позивач неправильно кваліфікує правовідносини. Позивач не надав жодного доказу, що йому було спричинено моральну шкоду відповідачкою, що наявний склад даного порушення, зокрема певні дії або бездіяльність відповідачки щодо позивача, що йому спричинена моральна шкода і шкода здоров`ю і це є наслідком таких дій чи бездіяльності відповідачки. Позов та пояснення позивача побудовані на припущеннях та суб`єктивних судженнях позивача, які не підтверджені в судовому засіданні жодними доказами, зокрема, ні медичними висновками, ні висновками експертів, ні іншими доказами, передбаченими ЦПК України. Позивач систематично публікує образливі дописи в соціальних мережах щодо відповідачки, використовує образливу лексику, якою ображає честь і гідність відповідачки.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Інші заяви та клопотання не надходили.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 працює на посаді керуючої Кельменецького відділення 10025/0197 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ( далі АТ «Ощадбанк») з 27.02.2023 року, що визнається відповідачкою.

Позивач ОСОБА_1 стверджував, що він був клієнтом АТ «Ощадбанк» та мав договір банківського вкладу (депозиту) та обслуговувався у Кельменецькому відділенні 10025/0197 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». При знятті коштів з депозиту в розмірі 14000 гривень він передав касиру даного відділення 5000 гривень для погашення кредитного договору, проте сасир не виконала дану операцію, в подальшому зникла з банку та він має на даний час непогашену суму заборгованості в розмірі 4100 гривень

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження вказаних вище тверджень позивача ним не було надано в судових засіданнях жодних доказів.

Також позивач вважає, що внаслідок бездіяльності відповідачки, яка є керуючою Кельменецького відділення 10025/0197 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», щодо невжиття заходів до касира, яка не вчинила погашення його кредиту та не заявила про це в правоохоронні органи йому спричинена моральна шкода та шкода його здоров`ю, оскільки він вимушений збільшити дозування ліків, які приймає все життя через наявність певних захворювань.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд вважає, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди слід застосовувати положення ст.23 ЦК України, якою встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

В порушення ст.81 ЦПК України позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував, що відповідачкою ОСОБА_2 , як фізичною особою або як керуючою Кельменецького відділення 10025/0197 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» йому було спричинено моральну шкоду та шкоду його здоров`ю, що дана шкода була спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідачки, а також що відповідачка винна у спричиненні такої шкоди.

Позивач у заявах по суті, інших клопотаннях та в судовому засіданні надавав пояснення, в яких також наводив ряд фактичних обставин, які в судовому засіданні не підтвердив жодними доказами.

Враховуючи викладене вище, суд відхиляє доводи позивача ОСОБА_1 , що відповідачка ОСОБА_2 спричинила йому моральну шкоду та шкоду його здоров`ю внаслідок неналежного виконання нею службових обов`язків, як керуючою Кельменецького відділення 10025/0197 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи такі приписи законодавства, якщо позивач вважає, що йому була спричинена моральна шкода та шкода його здоров`ю відповідачкою, як працівником акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», то відповідачка ОСОБА_2 , в даному випадку, є неналежним відповідачем за даним позовом.

Отже, судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_2 не склалося жодних правовідносини з приводу відшкодування моральної шкоди та шкоди здоров`ю позивача.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У пункті 5 вказаної вище Постанови пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Крім того, відповідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів, які б підтверджували, що відповідачка ОСОБА_2 вчинила умисні або з необрержності протиправні дії(бездіяльність), внаслідок чого спричинила йому моральну шкоду та шкоду його здоров`ю своїми діями чи бездіяльністю, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю за безпідставністю.

Крім того, суд вважає, що в даному випадку відповідачка ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, оскільки з тверджень позивача вбачається, що, якщо певні події і мали місце, то вони відбувалися час виконання відповідачкою своїх трудових (службових) обов`язків, а відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

На підставі ст. ст. ст. 23, 280, 1166, 1167, 1172, 1174 ЦК України, керуючись ст. ст. 9-13, 76-81, 141, 200, 206, 217, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 29 квітня 2026 року.

Суддя Телешман О.В.