Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №707/1057/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №707/1057/26

Суддя: Тептюк Є. П.

707/1057/26

2/707/1051/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Заруби Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача:

ОСОБА_1 звернулась до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивовано тим, що 10.11.2012 року між сторонами було укладено шлюб, який було розірвано згідно рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24.07.2015 року. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 .

Згідно рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11.03.2020 року по цивільній справі 707/37/20 та виконавчого листа, з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн, починаючи з 09.01.2020 року щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, і відповідно державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження. Позивач повідомляє, що аліменти отримувала лише двічі, оскільки відповідач офіційно не працював, допомагати дитині не вважав за потрібне, хоча дитині постійно потрібно купувати їжу, одяг, коли хворіла ліки і т.д. До своїх батьківських обов`язків відповідач відносився безвідповідально, з дитиною не спілкувався, не допомагав.

Оскільки, на зараз порівняно з 2020 роком, коли позивач подавала позов на стягнення аліментів відбулася велика інфляція, підвищився прожитковий рівень необхідний для дитини, змінився вік дитини (витрати збільшилися), дуже виросли ціни на необхідне для розвитку та нормальне життя дитини. Крім того дитина часто хворіє, а ціни на ліки дуже високі. Є рекомендації від гастроентеролога про необхідність лікування в санаторії та травматолог рекомендував спорт та відвідування реабілітаційних груп, оскільки є порушення постави, що теж не дешево. Позивачка має інвалідність, внаслідок перенесеного онкологічного захворювання, після якого дуже погіршилося її здоров`я і тому змушена часто звертатись до лікарів різних профілей та щороку проходити обстеження на виключення рецидиву захворювання. Тому самотужки утримувати дитину важко, у зв`язку із чим була змушена звертатися до суду про зміну розміру аліментів, з твердої грошової суми в розмірі 2 000,00 грн на

Судові витрати по сплаті судового збору просила покласти на відповідача.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Одночасно сторонам було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також зазначено строки подання такого клопотання.

Відповідача було повідомлено про вказаний позов шляхом направлення копії позовної заяви разом з додатками та ухвалою суду за місцем його реєстрації. Рекомендоване повідомлення повернулось із зазначенням: «адресат відсутній за вказаною адресою». Відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відзиву від відповідача не надходило. Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

26 березня 2026 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області було прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Встановлені судом обставини:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданим Виконавчим комітетом Хацьківської сільської Черкаського району Черкаської області від 01.11.2013 року, серії № НОМЕР_1 , актовий запис №33.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 24.07.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 11.03.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти щомісячно в твердій грошовій в розмірі 2 000, 00 грн, з урахуванням інденксації, щомісячно, починаючи з 09.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

07.08.2020 року на підставі вищевказаного рішення видано виконавчий лист № 707/37/20.

21.07.2021 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 66140075 щодо стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно виписки № д2743 від 03.04.2025 року із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_3 зазначено, що остання поступила із хронічним поверхневим гастритом (помірна вогнещева гастропатія), період загострення та супутніми захворюваннями – функціональним розладом жовчновивідних шляхів.

Згідно консультативного висновку травматолога під час профілактичного огляду пацієнту ОСОБА_3 рекомендоване плавання, укріпляти м`язовий корсет, спати на твердому, ходити та сидіти рівно.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, загального захворювання, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .

Норми права, що підлягають застосуванню:

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

ч. 1 ст. 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ч.1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.02.2014 року у справі за № 6-143цс13.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей в Україні на 2026 рік становить: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності та повноті вважає, що позов підлягає до повного задоволення. Оскільки, вирішення питання про стягнення аліментів стоїть за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Позивач бажає змінити розмір аліментів з твердої грошової суми в розмірі 2000 грн на кожну дитину та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини щомісячно в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця.

Також суд враховує, що під час ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, та сума аліментів, яка на сьогодні стягується з відповідача є низькою, меншою ніж мінімально визначений розмір аліментів та недостатньою для належного матеріального утримання неповнолітньої дитини.

Виходячи із засад розумності та справедливості, суд, приходить до висновку, що розмір аліментів, які на даний час стягуються з відповідача на користь його дитини не може забезпечити достатній необхідний рівень для її розвитку, а зміна аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу може збільшити розмір стягуваних аліментів, що відповідатиме інтересам дитини. Відповідач не надав обґрунтувань, які б свідчили про неможливість зміни розміру аліментів на користь дітей. За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати:

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п .3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, під час розгляду справи в суді. Отже з відповідача на користь держави потрібно стягнути судовий збір в сумі 1331,20 грн, від сплати якого був звільнений позивач при подачі позову. Доказів того, що відповідач звільнений від сплати судового збору, у суду відсутні.

Керуючись ст.ст.180-183,192 СК України та ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити повністю.

Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11.03.2020 року по справі №707/37/20.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у справі, що складаються із судового збору у сумі 1 331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації у АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя: Є. П. Тептюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua