Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №711/3086/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №711/3086/26

Суддя: Комплєктова Т. О.

Справа № 711/3086/26

Номер провадження 3/711/810/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 623574, протокол серії ЕПР1 № 623587), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, працюючого водієм, ІПН в матеріалах справи відсутній,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

05.03.2026 о 18 год. 54 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «AMBASSADOR 200», д.н.з. НОМЕР_1 по бул. Шевченка, 428 в м. Черкаси, порушуючи п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, після зупинки та висадки пасажирів перед початком руху не впевнився в безпечності та допустив падіння пасажира ОСОБА_2 на проїзну частину, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження та матеріальні збитки, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Також, 05.03.2026 о 18 год. 54 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «AMBASSADOR 200», д.н.з. НОМЕР_1 по бул. Шевченка, 428 в м. Черкаси, порушуючи вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, став учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишив, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та пояснив, що він працює водієм автобуса «маршрут № 4». 05.03.2026 під`їхав на зупинку «Депот», висаджував людей. Коли вийшли люди він закрив двері і розпочав рух, а пасажири в салоні автобуса почали кричати. Він зупинився і вийшов на вулицю, побачив жінку, яка була асфальті, він її випадково придавив дверима, не побачивши у дзеркала. Подивився, що з нею все добре, поліцію та швидку медичну допомогу не викликав і поїхав далі по маршруту, оскільки було дуже багато пасажирів, а автобус повинен рухатися по розкладу. Він являється пенсіонером, має невеликий розмір пенсії, тому коли йому запропонували повернутися на роботу водієм, він погодився. У зв`язку з воєнним станом в країні та мобілізацією, водіїв зараз не вистачає. Рух автобусом із зупинки громадського транспорту він повинен розпочинати коли висадить пасажирів, але в той день він запізнювався по графіку, було багато пасажирів у салоні, на дворі вже темно, тому він подивився у дзеркала та розпочав рух, не побачивши жінку. Потерпілій він відшкодував 10000 грн в рахунок заподіяної шкоди. Вибачився перед потерпілою. Просив не позбавляти його права керування ТЗ, оскільки цей вид діяльності є його основним доходом.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що близько 19.00 год. 05.03.2026 вона виходила з маршрутного автобуса № 4 на зупинці «Депот», а водій передчасно закрив двері та притиснув її, внаслідок вона впала на проїзну частину, а водій автобуса зачинив двері та продовжував рух, тоді люди, які були на зупинці допомогли витягнути її з-під колес автобуса, зупинили водія. Швидку допомогу одразу не викликали, оскільки очікували приїзду поліції. Внаслідок цього ДТП вона отримала травми лівої ноги та забій колінного суглобу правої ноги, що підтверджується висновком експерта. Вона зверталася до поліції з клопотаннями про витребування відеозаписів з камер відеоспостереження, але їй не надали, тому вона подавала скаргу прокурору на бездіяльність працівників поліції. ОСОБА_1 відшкодував їй 10 000 горн. в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, претензій до нього вона не має та просила не позбавляти його права керування ТЗ.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та потерпілу ОСОБА_2 , суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, підставою для притягнення до відповідальності за ст.124 КУпАП є не будь-яке порушення правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків.

Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною нормою, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв`язком між наведеними діянням та наслідками.

Відповідно до Правил дорожнього руху України:

П.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

Пунктом 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

П. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

При цьому згідно з роз`ясненнями термінів, що містяться в п. 1.10. Правил:

дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.

учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Відповідно до вимог п.1.4 ПДР України - кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ПДР України.

Пунктом 10.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Суд зазначає, що причинний зв`язок в автотранспортних пригодах відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР й відповідними наслідками. При цьому виключається відповідальність особи, яка порушила ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка була учасником дорожнього руху або відсутність технічної можливості у водія уникнути зіткнення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 19.03.2026; довідкою травматологічного пункту КНП «Третя Черкаська лікарня ШМД» від 05.03.2026; копією висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 11.03.2026; електронним рапортом; фотокартками та відеозаписом з камер відеоспостереження, на якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 і ст. 122-4 КУпАП, а саме: саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

До обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 суд відносить повне визнання своєї провини та щире розкаяння. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, який являється пенсіонером, ступеня його вини, а також враховуючи, що його основний засіб отримання доходу пов`язаний з керуванням транспортними засобами, наявності обставин, які пом`якшують та відсутності обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ст.124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП. На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ст.122-4 КУпАП, яке буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1,122-4, 124, 280,283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративні стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених:

ст.124 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.;

ст.122-4 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 (три тисячі чотириста) грн.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ст.122-4 КУпАП - у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua