Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №702/491/24 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/491/24

Провадження №2/702/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю

секретаря судового засідання Прилуцької О.І.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів органу Домачука В.А.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , про визнання шлюбу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 р., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , згідно якого просили визнати недійсним шлюб, укладений 28.01.2023 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , скасувати актовий запис про реєстрацію шлюбу, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63711212 від 27.05.2022 та визнати спадковим майном земельну ділянку площею 3,3609 га з кадастровим номером 7123480300:03001:0218.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним шлюбу обґрунтовані тим, що померлий брат позивачів ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_3 28.01.2023 зареєстрували шлюб без наміру створення сім`ї. На переконання позивачів, відповідач уклала спірний шлюб виключно для звільнення ОСОБА_6 з військової служби за сімейними обставинами, а наявність у відповідача обов`язкової долі у спадщини, на думку позивачів, порушують їх права як спадкоємців майна після смерті брата.

Ухвалою від 29.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

19.06.2024 від представника відповідача подано письмовий відзив у якому він заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів його необґрунтованості та недоведеності, крім того представник відповідача просив стягнути витрати на правову допомогу 40000 грн. т. 1 /а.с.83-86/.

Ухвалою від 02.07.2024 за клопотанням представника позивача, витребувано з АТ «Укрпошта» та Міграційної служби письмові докази та задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків. Т.1 /а.с.103/.

Ухвалою від 18.09.2024, за клопотанням представника позивача призначено посмертну почеркознавчу експертизу, провадження у справі було зупинено. /т.1 а.с.142/.

Ухвалою від 07.01.2025 було поновлено провадження у справі, у зв`язку з надходженням клопотання експерта про надання додаткових доказів. Т.1 /а.с.149/.

Ухвалою від 22.01.2025 задоволено клопотання експерта та справу направлено в експертну установу для подальшого проведення експертизи з зупиненням провадження у справі. т.1 /а.с.163/.

Ухвалою від 24.03.2025 було поновлено провадження у справі, у зв`язку з надходженням експертного висновку т.1 /а.с.187-196/.

Ухвалою від 17.04.2025 задоволено клопотання представника позивача про залишення без розгляду позовних вимог в частині скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63711212 від 27.05.2022 та визнання спадковим майном земельної ділянки площею 3, 3609 га з кадастровим номером 7123480300:03001:0218. т.1 /а.с.211/.

Ухвалою від 17.04.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був його рідним братом, який до смерті проживав разом з матір`ю по АДРЕСА_1 . Відповідачку ОСОБА_3 знає як односельця, яка тривалий час проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_7 . Після початку війни з РФ його брат уклав контракт, але після отриманих поранень намагався звільнитись з військової служби. За весь час бачив ОСОБА_3 разом з братом ОСОБА_6 лише два рази під час святкувань. Після того як ОСОБА_6 та ОСОБА_3 уклали шлюб, вони продовжили проживати окремо. Після того як його брат повернувся на реабілітацію, він часто вживав алкогольні напої та в нетверезому стані потрапив до будинку ОСОБА_3 , де тиждень продовжував вживати алкогольні напої. Вважає, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були відсутні сімейні стосунки оскільки відповідач не здійснювала догляд за його братом, а після того як він помер ОСОБА_3 пред`являла права на майно, у зв`язку з чим між нею та його матір`ю відбувались конфлікти .

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був її рідним братом, який до смерті проживав разом з матір`ю. Про те, що її брат уклав шлюб з ОСОБА_3 дізналась лише після того як ОСОБА_6 помер. Іноді бачила як ОСОБА_3 приходила на ніч до його брата, але не вважає це сімейними стосунками, оскільки не бачила особистих речей ОСОБА_3 в будинку матері, крім того відповідач не допомагала матері у домогосподарстві. Вважає, що укладений між її братом та ОСОБА_3 шлюб є фіктивним, оскільки він був зареєстрований з метою звільнення ОСОБА_6 з військової служби. Крім того, позивач вважає, що ОСОБА_3 укладаючи шлюб з ОСОБА_6 , намагалась заволодіти спадковим майном, оскільки після смерті брата між ОСОБА_3 та її матір`ю відбувались конфлікти через пред`явлення прав відповідачки на майно померлого.

Представник позивачів - адвокат Домачук В.А. в судовому засіданні підтримав викладені у позовній заяві обставини, позовні вимоги просив задоволити. Пояснив, що відповідач не проживала, не вела спільного господарства з ОСОБА_6 , оскільки шлюб між ними був фіктивним та укладений з метою звільнення ОСОБА_6 з військової служби. Відповідач претендує на отримання спадщини, тому спадкові та майнові права позивачів порушено.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та в судовому засіданні пояснила, що шлюб між нею та ОСОБА_6 був бажаним для обох та обмірковувався ще задовго до початку повномасштабної війни. Впродовж десяти років до укладення шлюбу перебувала з померлим ОСОБА_6 у фактичних шлюбних відносинах, в період яких у них народилась дитина ОСОБА_5 . ЇЇ чоловік ОСОБА_6 приймав участь у вихованні як рідного сина так і двох дітей, які народились під час попередніх шлюбних відносин з ОСОБА_7 .. Діти дуже добре ставились до ОСОБА_6 , він був опорую як для неї так і для дітей. До укладення шлюбу ОСОБА_6 більшу частину часу перебував у відрядженнях, а коли він повертався, спільно проживали як у неї в будинку по АДРЕСА_2 так і в будинку ОСОБА_6 , разом з його матір`ю, якій допомагала обробляти городину та приносила продукти харчування. Після початку війни ОСОБА_6 пішов на військову службу, після чого вони вирішили укласти шлюб. Протягом усього часу перебування ОСОБА_6 на військовій службі відповідач тримала з ним постійний зв`язок та після його поранення вона їздила до нього в лікувальний заклад, а також приймала участь у його похоронах. Шлюб з ОСОБА_6 був укладений з метою реєстрації сімейних відносин і в неї досі зберігаються речі чоловіка. Не погоджується з позицією позивачів, що метою шлюбу було звільнення ОСОБА_6 з військової служби, оскільки укладення шлюбу не надавало таких прав ОСОБА_6 . До шлюбних відносин з ОСОБА_6 вона дійсно перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_7 .. Просила в позовних вимогах відмовити.

Представник відповідача - адвокат Невкритий В.Ю. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що спірний шлюб був укладений з метою створення сім`ї. До укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були довготривалі відносини притаманні подружжю. Вони піклувались один про одного та спільно приймали участь у вихованні та утриманні дітей. Шлюб між ними був зареєстрований за їх власним волевиявленням та з бажанням створити сім`ю. Просив в позовних вимогах відмовити та стягнути витрати на правову допомогу.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є односельцем сторін та проживає поряд з будинком померлого ОСОБА_6 та його померлої матері, яка за життя йому розповідала, що якась дівчина бажає забрати її зерно та хату. ОСОБА_6 жив в будинку по пров. Добровольського, часто їздив у відрядження, про особисте життя померлого ОСОБА_6 не відомо.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що є односельцем сторін. Відомо, що ОСОБА_6 до військової служби більшу частину часу був у відрядженнях та після відряджень повертався в будинок до матері. Приблизно десять років тому ОСОБА_3 проживала однією сім`єю з ОСОБА_7 .. Про особисте життя померлий ОСОБА_6 їй не розповідав. Про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 уклали шлюб дізналась лише на похоронах. Відповідач ОСОБА_3 також була на похоронах ОСОБА_6 , але свідок вважає, що ОСОБА_3 , під час похорон, поводилась не так, як повинна була поводитись дружина. Вважає, що шлюб був зареєстрований без мети створення сім`ї.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що є односельцем сторін, також позивач ОСОБА_11 є її свекрухою. Відомо, що ОСОБА_6 до військової служби більшу частину часу був у відрядженнях. Після поранення ОСОБА_6 повернувся на реабілітацію в будинок до матері. Останній раз бачила ОСОБА_6 в 2023 році.. Особистим життям ОСОБА_6 з нею не ділився. Про те, що ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6 дізналась лише на його похоронах, на яких також була присутня відповідач ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що є односельцем сторін та йому відомо, що ОСОБА_3 з 2006 року проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 .. В 2023 році ОСОБА_3 вийшла заміж за ОСОБА_6 , крім того йому відомо, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є спільна дитина. Незадовго до смерті ОСОБА_6 зайшов в будинок ОСОБА_3 , в якому перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що є дружиною позивача ОСОБА_1 та проживає поряд з будинком ОСОБА_6 та його матері. Померлого ОСОБА_6 знає з дитинства та вони перебували у дружніх відносинах. За життя ОСОБА_6 жив разом зі своєю матір`ю. Перший раз побачила ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 лише за рік до його смерті, під час спільного святкування. Відповідача ОСОБА_3 знала як дружину ОСОБА_7 , але коли ОСОБА_6 було поранено, ОСОБА_3 повідомила їй, що вона одружена з ОСОБА_6 . Після його поранення ОСОБА_3 їздила до ОСОБА_6 в госпіталь та вона давала гроші ОСОБА_3 на лікування. Коли ОСОБА_6 повернувся після поранення на реабілітацію він жив в будинку своєї матері, в зазначений час ОСОБА_3 періодично, на нетривалий час, приходила до ОСОБА_6 .. Під час реабілітації ОСОБА_6 та ОСОБА_3 спільно вживали алкогольні напої і ОСОБА_3 йому в цьому сприяла. Свідок вважає, що ОСОБА_3 , під час похорон, поводилась не так, як повинна була поводитись дружина, крім того ОСОБА_3 , після похорон, пред`являла права на майно померлого.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що був у дружніх відносинах з ОСОБА_6 , до війни спільно з ним працював та знав його тривалий час. До війни робота ОСОБА_6 була пов`язана з відрядженнями, після повернення з яких він їхав до ОСОБА_3 та своєї дитини, якій завжди привозив подарунки. Проживав як в будинку своєї матері так і в будинку ОСОБА_3 . Після початку війни він вирішив про укласти шлюб з ОСОБА_3 , з приводу чого ОСОБА_6 радився з ним. Після поранення, він разом з ОСОБА_3 їздили до ОСОБА_6 в лікувальний заклад та під час його відвідування ОСОБА_6 висловлював йому переконаність у правильності рішення про одруження. ОСОБА_6 після поранення зловживав алкогольними напоями, але не мав на меті використати шлюб для звільнення з військової служби та казав, що шлюб йому потрібен для впевненості в тому, що його син та дружина будуть матеріально забезпечені. Періодично в будинку по АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_3 жив колишній її цивільний чоловік ОСОБА_7 , але вони не підтримували сімейних відносин.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є її односельцями, яких давно знає оскільки проживає біля будинку ОСОБА_3 .. До реєстрації шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_3 тривалий час підтримували сімейні відносини. У ОСОБА_6 була невелика ферма в якій він тримав живність. Коли ОСОБА_6 був у відрядженнях управляла фермою ОСОБА_3 . Померлий ОСОБА_6 добре ставився як до дітей ОСОБА_3 так і до свого сина. Більшу частину часу ОСОБА_6 перебував у відрядженнях, під час яких ОСОБА_3 жила в своєму будинку по АДРЕСА_2 , а коли ОСОБА_6 повертався вони переходили жити до будинку його матері. З початку війни ОСОБА_6 перебував на військовій службі, та коли йому давала відпустку він приходив до ОСОБА_3 . Подробиці їх життя знає як від ОСОБА_3 так і від ОСОБА_6 . Їй відомо, що ОСОБА_6 давно пропонував ОСОБА_3 одружитись, але вона відповідала, що потрібне власне житло, оскільки будинок в якому проживала ОСОБА_3 , їй не належить. Відомо, що в одному будинку з ОСОБА_3 періодично жив ОСОБА_7 ..

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що він був співробітником з ОСОБА_6 а також з ним товаришував. Відомо, що до укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 між ними існували тривалі відносини притаманні подружжю та у них народилась спільна дитина. ОСОБА_6 приймав участь у вихованні сина, бачив як вони разом грали в теніс. До повномасштабної війни ОСОБА_6 працював на роботі, яка була пов`язана з відрядженнями, з яких він завжди повертався до ОСОБА_3 .. Періодично був в будинку ОСОБА_3 , розташований по АДРЕСА_2 , та бачив там разом ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , які жили разом.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що є односельцем сторін та проживає по сусідству з ОСОБА_3 .. Свідку відомо, що до укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_3 проживали разом близько десяти років в будинку по АДРЕСА_2 де їх періодично бачив разом. Від ОСОБА_6 дізнався, що він одружився з ОСОБА_3 в січні 2023 року для реєстрації фактичних шлюбних відносин. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 весь час жили як сім`я, спільна дитина у них народилась до реєстрації шлюбу. Неодноразово був в будинку по АДРЕСА_2 , де бачив особисті речі ОСОБА_6 . Періодично в будинку по АДРЕСА_2 жив ОСОБА_7 , який їздив на заробітки.

Згідно матеріалів справи померлий ОСОБА_6 є рідним братом позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з витягу наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 з 2022 року проходив службу у складі Збройних Сил України. /т.1 а.с. 28/.

28.01.2023 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис . /т.1 а.с. 29/.

Згідно витягу з Державного реєстру, померлий ОСОБА_6 визнав батьківство відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /т.1.а.с. 29а/.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. /т.1 а.с.15/.

Звертаючись до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, з підстав його фіктивності, позивачі зазначали, що відповідач не мала наміру створювати сім`ю із ОСОБА_6 , шлюб було зареєстровано з метою звільнення його з військової служби.

У частині першій статті 1 СК України визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Сімейний союз жінки та чоловіка після реєстрації шлюбу породжує певні правовідносини між подружжям, породжує взаємні права і обов`язки. Виникають особисті немайнові та майнові відносини, наявність певних прав і обов`язків подружжя для забезпечення і реалізації прав членів сім`ї.

Статтею 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 СК України).

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 41 СК України).

У постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 752/2337/16-ц Верховний Суд зазначив, що причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило, вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо.

У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.

Розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним (частина перша статті 43 СК України).

Шлюб вважається фіктивним лише тоді, коли обидві сторони діяли свідомо і кожна з них не мала наміру створити сім`ю.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 761/11845/19 (провадження № 61-10406св20).

У постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 285/720/16 (провадження № 61-558св18) та від 23 січня 2020 року у справі № 521/9042/15 (провадження № 61-28513св18) зроблено висновок, що "окреме проживання подружжя та непроведення святкової церемонії укладання шлюбу самі по собі не можуть бути підставою для визнання шлюбу недійсним (фіктивним)".

Крім того, за відсутності належних і допустимих доказів у подружжя реального наміру створити сім`ю і набути прав та обов`язків подружжя самі по собі доводи позивача про те, що метою укладення шлюбу для відповідача було отримання спадкового майна, не дають підстав для визнання шлюбу недійсним з підстав фіктивності (постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 591/1860/16-ц (провадження № 61-12414св18)).

Так, в судовому засіданні доведено, що близькі відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 тривали довгий час, до укладення шлюбу. Як до укладення шлюбу так і після укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_3 піклувались один про одного, приймали участь у вихованні спільної дитини. В силу специфіки роботи ОСОБА_6 до повномасштабної війни а також перебування його на військовій службі після одруження, померлий та ОСОБА_3 проживали разом періодично. Вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ..

Суд приймає до уваги, що вказані свідки знають ОСОБА_6 та ОСОБА_3 тривалий час, спілкувались з ними безпосередньо, співпрацювали та жили поруч, тому обізнані про життя, в тому числі особисте, як покійного так і ОСОБА_3 .

Також факт відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до та після укладення ними шлюбу, підтверджується показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Суд зауважує, що свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не перебували в довірливих відносинах з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які не розповідали свідкам про особисте життя, відтак про особисте життя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зазначені свідки не були обізнані.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо недійсності спірного шлюбу позивачі посилались на відомі їм обставини спільного періодичного та нетривалого проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Крім того позивачі, посилаючись на довідку Монастирищенської міської ради від 22.04.2024 № 03-01-38/2053 /т.1 а.с. 25/ та пояснення свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 наполягали на тому, що ОСОБА_3 постійно проживала зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 .

Суд критично ставиться до зазначеної позиції позивачів, оскільки само по собі окреме проживання, як зазначено Верховним Судом, не може бути підставою для визнання шлюбу фіктивним.

Крім того, суд звертає увагу, що на час укладення шлюбу 28.01.2023 ОСОБА_6 , 1978 р.н. та ОСОБА_3 , 1985 р.н., вже пройшли певний життєвий шлях, мали дітей від інших шлюбів, що беззаперечно впливало на особливості сімейних відносин. За тривалий час взаємних стосунків, в період яких ОСОБА_6 систематично перебував у відрядженнях та на військовій службі, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 звикли до певного сімейного укладу. Так, ОСОБА_6 не постійно проживав поруч з ОСОБА_3 але між ними існували тривалі взаємовідносини притаманні подружжю, зокрема ОСОБА_6 приймав участь у вихованні спільної дитини та поводив себе як член сім`ї, а періодичне проживання подружжя після укладення шлюбу, очевидно пояснюється тим, що ОСОБА_6 перебував на військовій службі.

В судовому засіданні не було надано переконливих доказів, що ОСОБА_3 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_6 , продовжувала фактичі шлюбні відносини з ОСОБА_7 .

Доводи позивачів, щодо того, що дійсною причиною укладення спірного шлюбу було звільнення з військової служби ОСОБА_6 також не були підтверджені належними доказами.

Посилання позивачів на періодичне зловживання ОСОБА_6 алкоголем не можуть вказувати на відсутність у нього наміру створення сім`ї та набуття прав і обов`язків подружжя.

Отже, враховуючи, що позивачами не надано достатніх доказів на підтвердження обставин реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 без їх реального наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

14.04.2026 представником відповідача - адвокатом Невкритим В.Ю. до суду через підсистему "Електронний суд" надана заява щодо судових витрат, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, в якій представник відповідача зазначив, що докази щодо понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд покладає судові витрати на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , про визнання шлюбу недійсним, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено - 23.04.2026

Інформація про сторін

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ;

Позивач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником якого є ОСОБА_3

Суддя І.М. Нейло