Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №646/867/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/867/26

№ провадження 2/646/2086/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,

за участю секретаря - Колєснік П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М.С. звернулася до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.08.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 263651202 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 21 970,00 грн, шляхом зарахування на його банківську картку, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами відповідно до умов договору.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 154 від 05.10.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 154 від 05.10.2021 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступле ння права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.

05.08.2020 З між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі – ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Дого вору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.

04.09.2024 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 0409/24 (далі – Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б\Н від 04.09.2024 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 63 142,29 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).

Таким чином, факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б\Н від 04.09.2024 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників Б/Н від 04.09.2024 за Договором факторингу 3. Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Позивача згідно Договору факторингу 3 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б\Н від 04.09.2024 до Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Платіжна інструкція.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви за відповідачем по укладеному кредитному договору № 263651202 від 05.08.2021 року наявна заборгованість на загальну суму 63142,29 грн, яка складається із:заборгованості за кредитом у розмірі 21 970,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 41 172,29 грн, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути заборгованість з відповідача.

Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 2 662,40 грн, сплачені ним при подачі позову до суду та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2026 року провадження по справі було відкрито та витребувано додаткові докази по справі.

12.02.2026 року представником відповідача до суду подано відзив у якому вказано, що з огляду на предмет спору, зміст позовних вимог та заперечень відповідача проти позову, процесуальний обов`язок щодо доказування (статті 12, 81 ЦПК України), позивач мав довести за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів, а суд, відповідно, перевірити, перш за все, факт набуття ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прав кредитора (право вимоги боргів) за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021. Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 2.1.1.5 Договору кредитної лінії № 263651202 від 05.08.2021 року кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, Кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до Позичальника будь-якій третій особі; Згідно п. 4.23. Договору у разі відступлення права вимоги за Договором третій особі, в тому числі внаслідок укладення договору факторингу та у разі залучення колекторської компанії Кредитодавець або новий кредитор (за домовленістю між ними) надсилає відповідне повідомлення, що за вибором кредитора направляється Позичальнику звичайним поштовим відправленням на його адресу та/ або електронним листом на електронну пошту Позичальника, вказану в Заявці та/або шляхом відображення відповідного повідомлення в Особистому кабінеті. При цьому, повідомлення вважається отриманим Позичальником з часу відправки відповідного листа на поштову та/або електронну адресу Позичальника та/або відображення в Особистому кабінеті. В матеріалах справи відсутні відомості щодо існування повідомлення про відступлення права грошової вимоги за Договором кредитної лінії № 263651202 від 05.08.2021 та будь-яке підтвердження про направлення позичальнику такого повідомлення за подальшими Договорами факторингу. 28 листопада 2018 року між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118 01, згідно п. 2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору:- кредитний договір кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються;- право вимоги означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;- реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором. Строк дії вказаного договору згідно п. 8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року. В подальшому додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року та № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024. Позивач зазначив, що первісне відступлення прав вимоги за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021, відбулось від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі зазначеного вище договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, підтвердженням чого є витяг з реєстру прав вимоги № 154 від 05 жовтня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого було відступлено право вимоги за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року. В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 було відступлено на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Відповідно до реєстру боржників договору факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 до позивача перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 63 142,29 грн., з яких: 21 970,00 грн. заборгованість за кредитом, 41 172,29 грн. заборгованість за відсотками. Встановлено, що договір факторингу № 28/1118-01, за яким згідно доводів позовної заяви відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 року, було укладено між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 28 листопада 2018 року, тобто більш ніж за 2 (два) роки до укладення кредитного договору від 05 серпня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 . Вказане свідчить про те, що предметом останнього на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за взагалі неіснуючим на той час кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021, як ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, так і в подальшому ТОВ ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» згідно договору факторингу № 0409/24 від 04.09.2024. Згідно п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора В ДЕНЬ ПІДПИСАННЯ Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги. Позивачем зазначено, що відступлення права за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 154 від 05 жовтня 2021 року. Вказані обставини також додатково виключають той факт, що станом на момент укладення договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 року. Таким чином, позивач вважає, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача, зокрема на підставі Реєстру права вимоги № 154 від 05.10.2021.

Проте, на момент укладання договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» не існувало ні кредитного договору № 263651202 від 05.08.2021, ні Реєстру права вимоги № 154 від 05.10.2021, на які позивач посилається як на підставу набуття право вимоги у ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Так, договір факторингу № 05/0820-01 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» був укладений у 2020 року, а кредитний договір № 263651202 укладений у 2021 підписаний у 2021 році. року, а Реєстру права вимоги № 154 так само Тому, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступаючи у 2020 році право вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ОСОБА_1 , не могло відступити таке право вимоги, оскільки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги до відповідача лише у 2021 році на підставі Реєстру права вимоги № 154 укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». У справі позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» та від ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». На момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року боргові зобов`язання ОСОБА_1 за договором № 263651202 від 05.08.2021 року взагалі ще не існували, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. Оскільки на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , тому у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року. Крім того, на час укладення такого Договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Таким чином, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на час укладення Договору відступлення прав вимоги 28 листопада 2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору. Крім того, звертаємо увагу на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

При цьому розділом 3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено «Фінансування та порядок розрахунків». Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання Додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. А пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу № 05/0820- 01 від 05 жовтня 2020 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС». Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора – ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ.

Незважаючи на недоведеність позовних вимог, сторона відповідача вважає за необхідне звернути суд увагу, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому позивачем договору, оскільки розмірі заборгованості за відсотками нараховано за межами строку дії кредитного договору.

За умовами Кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується надати ОСОБА_1 . Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі – «Правила») (п. 1.1 Кредитного договору).

З матеріалів справи встановлено, що укладаючи з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитний договір шляхом приєднання (акцепту оферти) відповідач ОСОБА_1 скористався належною первісному кредитору інформаційно-телекомунікаційною системою де йому було надано можливість самостійно обрати «суму кредиту», «термін» (строк кредитування) (згідно з Алгоритмом дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору. Заповнивши усі запитувані кредитором дані, відповідач акцептував оферту на зручних для нього умовах, які у момент акцепту пропонував йому первісний кредитор самостійно, в автоматичному порядку було сформовано Заявку відповідача на отримання грошових коштів в кредит від 03 жовтня 2021 року. У такій Заявці визначено, що сума кредиту становить 21 970,00 грн, строк кредиту 30 днів. Акцепт оферти було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що засвідчує спрямування волевиявлення сторони договору (позичальника) на встановлення саме таких істотних умов кредитного договору.

Таким чином, ОСОБА_1 акцептував, зокрема істотку умову договору – це строк кредиту 30 днів. З паспорту споживчого кредиту «СМАРТ» до договору № 263651202 від 05.08.2021 також слідує, що строк кредитування становить 1 - 30 днів (з можливістю продовження строку).

Відповідно до п. 1.3 Кредитно договору Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 21 970 грн. 00 коп. одразу після укладення Договору. Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі – «Дисконтний період»), а саме до 04.09.2021 (п. 1.7 Кредитного договору). Таким чином, 30-денний строк повернення кредиту закінчувався 04.09.2021. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Кредитного договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Кредитного договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (X-Y), де: Z кількість днів, на який продовжується Дисконтний період; X поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця. При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів (п. 1.8 Кредитного договору). Згідно п. 1.9 Кредитно договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються у наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 233,60 процентів річних, що становить 0,64 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 333,48 процентів річних, що становить 0,91 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. цього договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування кредитом протягом Дисконтного періоду (п. 1.10 Кредитного договору).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеного директором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо позичальника ОСОБА_1 за договором № 263651202 від 05.08.2021 вбачається, що останнім 15.09.2021 здійснено платіж в рахунок погашення заборгованості в розмірі 5,00 грн.

Однак, з огляду на те, що представником позивача не надано доказів, що в особистому кабінеті відповідача чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду, сторона відповідача вважає, що пролонгація строку кредиту на підставі п. 1.8 Кредитного договору НЕ ВІДБУЛАСЯ.

Також, автопролонгація договору кредитної лінії не відбулася, з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до п. 1.7 договору № 263651202 від 05.08.2021 року кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником. Пунктом 4.2. договору № 263651202 від 05.08.2021 передбачено, що у будь- якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання. При цьому, строк кредитування та строк дії договору є різними поняттями.

Оскільки умови договору № 263651202 від 05.08.2021 відповідачем в частині його зобов`язань щодо погашення заборгованості за тілом кредиту не виконані, тому відповідно до п. 4.2 Договору, даний договір діятиме і на день ухвалення судом рішення, і діяв після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, тому на спірні правовідносини поширюється дія абзацу другого частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

З огляду на те, що абзацом другим частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом і продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін, слід зробити висновок, що приписи п. 1.12 (п.п. 1.12.1 – 1.12.2) договору № 263651202 від 05.08.2021 щодо автоматичної пролонгації договору суперечать положенням абзацу другому частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» і не можуть застосовуватися та не можуть бути підставою для стягнення відсотків у період автоматичної пролонгації договору, адже додаткового договору про продовження строку користування кредитом сторонами не укладалося.

Після спливу визначеного договором строку кредитування (зміни строку виконання зобов`язання) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Заявляючи вимогу про стягнення заборгованості по несплаченим відсоткам в сумі 41 172,29 грн. ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» обчислило їх станом на 30 травня 2023 року (відсотки припинили нараховувати 02.12.2021), проте доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. Натомість встановлено, що строк кредитування був погоджений сторонами та становив 30 днів.

Відповідно до п 1.12 Договору факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії договору). Також, пунктом 1.12.1 Договору передбачено, що зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

В зв`язку з наведеним сторона відповідача приходить до висновку, що сторони в договорі № 263651202 від 05.08.2021 погодили строк правомірного користування кредитними коштами до 30 вересня 2021 року (30 днів). У справі, що розглядається, позивач не заявляв до стягнення з відповідача неустойку в порядку, установленому частиною другою статті 625 ЦК України, як наслідку прострочення споживачем ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом у порядку, встановленому статтею 1048 ЦК України, що не відповідає акцептованим відповідачем умовам оферти.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків заборгованості виготовлених ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021, заборгованість боржника ОСОБА_1 станом на 30.05.2023 становить 63 142,29 грн.

Між тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, що здійснений первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», на момент передачі права вимоги, у відповідача утворилася заборгованість за договором № 263651202 від 05.08.2021 по основному боргу у розмірі 21 970,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 26 864,31 грн., а всього на загальну суму 48 329,00 грн.

Звертаю увагу, що з передачею первісним кредитором фактору грошової вимоги, строк виконання якої настав, підстав для додаткового нарахування процентів після цієї дати не відбуватиметься, оскільки наведені обставини надавали право новому кредитору лише на нарахування процентів виключно в порядку, передбаченому положеннями статті 625 ЦК України.

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором, нарахована позивачем заборгованість відповідача за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 станом на 20 листопада 2025 року складає 63 142,29 грн., з яких 21 970,00 грн. заборгованість по тілу кредиту та 41 172,29 грн. заборгованість по відсоткам.

Документ, наданий ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» під назвою «Виписка з особового рахунка за Кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 ПІБ: ОСОБА_1 » фактично таким не являється, оскільки складений не банком, а самим ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», та не має обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Даний документ не містить інформації щодо періоду утворення заборгованості, а лише узагальнені суми по тілу кредиту та відсоткам, і в ньому не зазначено відсоткової ставки, за якою відсотки були нараховані. При цьому сама по собі ідентифікація позивачем як виписки з рахунку складеного ним письмового документу, не наділяє цей документ ознаками та правовою силою первинного документа. Відтак, надана позивачем виписка з особового рахунка за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості.

Нарахування відсотків за користування кредитом після спливу строку кредитування законом не передбачене і оскільки, враховуючи умови Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 05.08.2021, положення пунктів 1.3, 1.7., 1.14.1 кредитного договору, умови паспорту споживчого кредиту, строк кредитування за договором № 263651202 від 05.08.2021 не продовжувався та закінчився 08 листопада 2021 року, тому відповідач мав би повертати на користь кредитодавця заборгованість за період з 09 жовтня 2021 року по 04 вересня 2021 року включно в розмірі 26188,30 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 21 970,00 грн. та заборгованості зі сплати відсотків в сумі 4 218,30 грн., які розраховуються наступним чином: 21 970,00 грн. тіло кредиту *30 днів, *0,64% (140,61 грн.).

Таким чином, з огляду на умови договору № 263651202 від 05.08.2021 відсутні підстави для нарахування процентів з 05 вересня 2021 року, тобто за межами строку кредитування, а їх нарахування позивачем є неправомірним. Таким чином, позивачем безпідставно нараховано по 30.05.2023 заборгованість по процентам в розмірі 41 172,29 грн. Також визначений позивачем розмір заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 41 172,29 грн., не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 63 142,29 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту – 21 970,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом – 41 172,29 грн. За таких встановлених у справі обставин, вважаємо, що визначений ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у вказаному вище договорі розмір процентів, який застосований при розрахунку заборгованості (1,7 % за кожен день, тобто 620,50 % річних та 2,3 % за кожен день, тобто 839,50 % річних) є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак пункти 1.9.3, 1.12.2 кредитного договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. Отже, положення кредитного договору щодо різних відсоткових ставок не відповідають загальним засадам цивільного законодавства про договір щодо справедливості, добросовісності, розумності його умов.

За даних обставин, сторона відповідача вважає, що розмір відсотків для відповідача має становити 4 218,30 грн., що відповідає умовам п. 1.9.1 договору, і саме такий розмір відсотків буде справедливим, надасть відповідачу можливість сплатити борг, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеного директором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо позичальника ОСОБА_1 за договором № 263651202 від 05.08.2021 вбачається, що останнім 15.09.2021 здійснено платіж в рахунок погашення заборгованості в розмірі 5,00 грн.

Також, як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» щодо позичальника ОСОБА_1 за договором № 263651202 від 05.08.2021 вбачається, що останнім після відступлення первісним кредитором право вимоги, як вважає позивач, а саме 19.11.2021 здійснено платіж в рахунок погашення заборгованості в розмірі 15 000,00 грн.

Отже, як вбачається із розрахунків заборгованості наданих позивачем, відповідачем було сплачено всього 15 005,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором.,з яких: 5,00 грн. на користь ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та 15 000,00 грн. на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Отже, ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості, однак останній не в повній мірі повернув грошові кошти ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», тому у нього існує заборгованість за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 перед первісним кредитором ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у розмірі 11 183,30 грн. (21 970,00 грн. тіло кредиту + 4 218,30 грн. відсотки за користування кредитом = 26 188,30 грн. – 15 005,00 грн. сума сплачена ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором).

Тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро « Калінін і партнери» за надання професійної правничої допомоги у сумі 7000,00 грн.

16.02.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій вказано, щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача 1.1.Строк чинності договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА” (Клієнт) та між ТОВ “Таліон Плюс” (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 – якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

1.2.Предмет договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги – означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

05.10.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 154 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 48 834,31 грн (копія долучена до позовної заяви). Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу.

Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс” 05.10.2021, тобто після укладання Кредитного договору № 263651202 від 05.08.2021.

Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу.

Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 154 від 05.10.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Слід зазначити, що відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передача (відступлення) прав вимоги здійснюється у момент підписання реєстру прав вимог. При цьому така передача не прив`язується до конкретного кредитного договору, а охоплює всі права вимоги, зазначені в реєстрах. Згідно з умовами договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) зобов`язувався передати фактору всі права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги. Це підтверджує факт фактичного відступлення прав вимоги, яке не обмежується виключно моментом укладення кредитного договору чи датою договору факторингу, а відбувається на підставі відповідного реєстру. Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір №263651202 від 05.08.2021 укладено 05.10.2021, тобто через два місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач.

Отже, Відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід`ємною частиною договору факторингу. Враховуючи викладене, Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок Відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.

Перехід права вимоги за кредитним договором № 263651202 від05.08.2021 відповідно до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.20202.1. Строк чинності договору факторингу № 05/0820-01 від05.08.2020. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ОнлайнФінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820- 01 (копія долучена до позовноїзаяви).Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020строк дії цього Договору закінчується 04 серпня 2021 року.Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договорунабувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлятьйого невід`ємну частину.

В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряддодаткових угод: №2 від 03.08.2021 (копія долучена до позовної заяви) та №3 від30.12.2022 (копія долучена до позовної заяви) - якими продовжено строк дії Договоруфакторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.Таким чином, додатковими угодами №2 від 03.08.2021 та №3 від30.12.2022 продовжено строк дії Договору факторингу № 05/0820-01 від05.08.2020 до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

2.2. Предмет договору факторингу № 05/0820 -01 від 05.08.2020Пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ«ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах праввимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов`язується їх прийняти та передати грошовікошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Тобто предметом Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 євідступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитнимидоговорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті сумиБоргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а такожправа вимоги, які виникнуть в майбутньому.В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу №05/0820-01 від05.08.2020 встановлено, що Реєстр прав вимоги – означає перелік Прав вимоги доБоржників, що відступається за цим Договором. Форма вказаного Реєстру наведена вДодатку №1 до цього Договору.Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договірфакторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множиннукількість разів, у разі бажання та необхідності Сторін.Згідно п. 4.1. Право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог , поформі установленій в Відповідному додатку.Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 доДоговору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ«ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму63142,29 грн (копія долучена до позовної заяви).Відповідно до п.1.6. Договору Факторингу «Фінансування» - сума коштів, щосплачується Фактором Клієнту за відступлення Права вимоги на умовах цьогодоговору».Відповідно до п.3.1.1. Фінансування - належна до сплати Клієнту сумагрошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо.

Отже, договір № 05/0820 – 01 є рамковою угодою, адже вінпідтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеногопроміжку часу, а саме 05.08.2020 - 30.12.2024.З урахуванням визначених строків дії цього договору, йоговиконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.Тобто підписання реєстру прав вимог - передача права вимогивідбулась в межах часових рамок чинності Договору факторингу – до30.12.2024 р.

Слід також звернути увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу№ 05/0820-01 від 05.08.2020 Фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс») маєправо розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числівідступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Тобто, створення Реєстрів прав вимог до договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та №05/0820-01 від 05.08.2020 відбувається заформою, що визначена у відповідних додатках .Таким чином, вбачається, що вищезгадані Реєстри можуть бутиукладені в будь-який момент чинності Договорів факторингу, а перехідправа вимоги відбувається в день підписання кожного з Реєстрів.

Договір факторингу №0409/24 від 04.09.202404.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договірфакторингу №0409/24.

Відповідно до п.1.1. за цим договором Фактор зобов`язується передатигрошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступитиФакторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав абовиникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основногозобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою тапроценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та іншіплатежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Ціна Продажу – сума грошових коштів, що сплачується ФакторомКлієнту на умовах даного Договору, розмір якої встановлюється згідно зп.3.3. цього Договору.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги доБоржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, якийформується згідно з Додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору (п.1.1.). Витяг зРеєстру Боржників долучено до позовної заяви.

Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «ОнлайнФінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржниківвідбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачіРеєстру Боржників згідно з Додатком №2.Відповідно до Договору Реєстр Боржників – це інформація, щостосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в відповідномуДодатку (форма Реєстру Боржників) до цього Договору;Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги доВідповідача на загальну суму 63142,29 грн (додаток долучено до позовноїзаяви).Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачіРеєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав ВимогиЗаборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору .На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом зпозовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників заДоговором факторингу №0409/24 від 04.09.2024 (копію долучено до позовноїзаяви).

Щодо нарахування відсотків за кредитним договоромВідповідно до п. 4.1. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила таПаспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору.Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністюрозуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст якихрозміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, щомістяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання)до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта),має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включаютьумови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення доелектронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхомперенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронногодоговору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнанняправочину нікчемним.

Отже, Правила є у відкритому доступі на Сайті Товариства з обмеженоювідповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісного кредитора) запосиланням: https://moneyveo.ua/confidentiality/creditrules/ та Відповідач погодився,що ознайомився з ними (п. 4.1. Договору). Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

Відповідно до п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 233,60 (двісті тридцять три цілих шість десятих) процентів річних, що становить 0,64 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 21 970,00 грн. (сума виданого кредиту)* 30 (строк Кредиту)*0,64 (процентна ставка)/100= 4218.24 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 4218.24/30=140,61 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 05.08.2021 - 04.09.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). Згідно з п. 1.9.3, Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Слід зазначити, що 08.09.2021 нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування. Кредитом протягом Дисконтного періоду. До того ж, в п. 1.12.2 зазначено, що . з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. 21 970,00 (сума виданого кредиту)* 2,30(процентна ставка)/100= 505,31грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 09.09.2021- 02.12.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Таліон Плюс»). Під час укладення договору Відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила та з ними погодилась, про що свідчать її підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги, які просить суд задовольнити.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали до суду відзив на позовну заяву в якому просять суд відмовити у задоволення позову.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

З`ясувавши думку учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так судом встановлені наступні фактичні обставини.

05.08.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 263651202.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV53B7E.

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, на суму 22 000,00 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором у сумі 21 970,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 04.09.2021 року.

Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»), а саме до 04.09.2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу (п. 1.7 договору).

Згідно з п. 1.9 договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 233,60 процентів річних, що становить 0,64 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 333,48 процентів річних, що становить 0,91 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 цього договору.

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.12 договору).

Кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі (п. 2.1.1.5 договору).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало алгоритм дій стосовно укладання кредитних договорів, алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 05.08.2021, довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ОСОБА_1 звернувся із заявкою на отримання грошових коштів в кредит у сумі 21 970,00 грн зі сплатою процентів; процентна ставка 1,70% в день; строк кредитування 30 днів; номер карти 4149-43-ХХ-ХХХХ-5468; акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) здійснено за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV53В7Е».

Також представником наданий паспорт споживчого кредиту до договору № 263651202 від 05.08.2021 в якому визначені порядок, умови надання та користування кредитними коштами, надано інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, який не підписаний відповідачем.

Із витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» установлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). З наданої виписки руху коштів по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період 08-05-2021 – 08-10-2021, установлено зарахування на суму 21 970,00 грн у додатку та вбачається користування відповідачем грошовими коштами.

Згідно з розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 складає 48 834,31 грн, з яких 21 970,00 грн тіло кредиту; 26 864,31 грн нараховані проценти. Також з розрахунку вбачається, що відповідач вчинив 15.09.2021 року платіж на суму 5,00 грн, яка була врахована на погашення заборгованості по відсоткам.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 (строк дії якого закінчується 28.11.2019), відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за палату на умовах, визначених цим договором (п.2.1).

28.11.2019 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді №26 договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення та номер договору залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01.

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 154 від 05.10.2021 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 48 834,31 грн, з яких: 21 970,00 грн заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 26 864,31 грн заборгованість по відсоткам.

Протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно реєстру прав вимоги №154 від 05.10.2021 підтверджено, що 05.10.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було здійснено відступлення права вимоги до боржників в кількості 2984 осіб ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно з договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

31.12.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплатою суми фінансування за реєстром прав вимоги №154 від 05.10.2021 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Згідно з розрахунком ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 263651202 станом на 30.05.2023 складає 63 142,29 грн, з яких: 21 970,00 грн тіло кредиту; 41 172,29 грн нараховані проценти. Також з розрахунку вбачається, що відповідач вчинив 19.11.2021 року платіж на суму 15 000,00 грн, яка була врахована на погашення заборгованості по відсоткам.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01.

03.08.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №2, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 05.08.2020.

30.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №3, яка продовжила строк дії договору до 30.12.2024. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 05.08.2020.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 63142,29 грн з яких: 21 970,00 грн тіло кредиту; 41 172,29 грн нараховані проценти.

Відповідно до платіжної інструкції № 4097 від 30.05.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило за відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023 та договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» кошти в сумі 3 818 981,17 грн.

04.09.2024 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №0409/24, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №0409/24 від 04.09.2024, реєстру боржників до договору факторингу №0409/24 від 04.09.2024 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 63 142,29 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 05.09.2024 № 68 на суму 260 026,17 грн, ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» оплату за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу №0409/24 від 04.09.2024.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021, наданою ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.11.2025 складає 63 142,29 грн, з яких: 21 970,00 прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту); 41 172,29 грн прострочена заборгованість за процентами.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором та зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на Кредитний договір № 263651202 укладений 05.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» установлено, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV53B7E, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У цій справі позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Додатковими угодами до договору факторингу № 28/1118-01, укладеними між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», продовжено строк дії договору загалом до 31 грудня 2024 року.

Отже, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 був неодноразово продовжений, та договір між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 від 08.08.2021 був укладений в межах строку його дії.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 154 від 05.10.2021 на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», значиться боржник ОСОБА_1 , Кредитний договір № 263651202 від 05.08.2021.

Таким чином, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 05.10.2021 відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 154, та договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 на момент переходу права вимоги був чинним.

Надалі між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01.

Додатковими угодами до договору факторингу № 05/0820-01, укладеними між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» продовжено строк дії договору загалом до 30 грудня 2024 року.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 на виконання договору факторингу № 05/0820-01, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», значиться боржник ОСОБА_1 , Кредитний договір № 263651202 від 05.08.2021.

У подальшому між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 0409/24 від 04.09.2024. Відповідно до витягу з реєстру боржників б/н від 04.09.2024 до вказаного договору факторингу значиться боржник ОСОБА_1 , Кредитний договір № 263651202 від 05.08.2021.

При цьому, умовами договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та наступних договорів факторингу не було передбачено, що права грошової вимоги вважаються відступленими в день отримання клієнтом в повному обсязі оплати за такими договорами.

Отже умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги, та не пов`язано перехід з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.

Висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25 підтверджує: майбутня вимога індивідуалізується на момент виникнення, рамковий договір факторингу з пролонгаціями дозволяє передачу прав за реєстрами після виникнення зобов`язання, підписання реєстру засвідчує перехід права. Презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) діє, доки договір не визнаний недійсним судом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором кредиту № 263651202 від 05.08.2021, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , перейшло від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Крім того, матеріали справи не містять доказів визнання судом договору факторингу від 28.11.2018 за №28/1118-01 недійсним. За таких обставин, діє презумпція правомірності правочину, оскільки його недійсність прямо законом також не встановлена.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведені обставини та докази у справі вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 263651202 від 05.08.2021 укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .

Отже, доводи представника відповідача викладені у відзиві про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту переходу права вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором, а тому позивач не має права вимоги до ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими.

Із розрахунку заборгованості установлено, що станом на час подання позову заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 63 142,29 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 21 970,00 грн, заборгованість по відсоткам 41 172,29 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором та сплати повністю грошових коштів.

Отже, оскільки відповідач порушив зобов`язання, встановлені Кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за Кредитним договором в матеріалах справи відсутні, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 21 970,00 грн.

Щодо розміру відсотків, нарахованих позивачем у розмірі 41 172,29 грн суд зазначає наступне.

Згідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, такі правові висновки наведено зокрема в Постановах Верховного Суду: від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 06.02.2019 у справі №175/4753/15, від 24.04.2024 у справі № 1519/21474/12.

Як вбачається з матеріалів справи між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»(первісний кредитор) 05.08.2021 було укладено Договір кредитної лінії № 263651202.

Факт укладення Договору та отримання коштів не оспорюється та визнається безпосередньо відповідачем.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що за цим договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику Кредит у вигляді Кредитної лінії.

Пунктом 1.7. Договору встановлено, що Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником(Дисконтний період).

У пункті 1.8. Договору сторони погодили, що встановлений в п.1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно строк Кредитної лінії може бути подовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів. У даному пункті Договору також зазначено що на умовах описаних у даному пункті кількість продовжень Дисконтного періоду не обмежно та наведена формула розрахунку строку продовження Дисконтного періоду.

Підпунктами 1.9.1., 19.2., 1.9.3., пункту 1.9. Договору узгоджені розміри процентних ставок та умови їх застосування.

Пунктом 1.12 Договору сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії(продовження загального строку дії Договору) на умовах визначених у відповідних підпунктах цього Договору.

Так підпунктом 1.12.1.пункту 1.12 Договору передбачено, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Підпунктом 1.12.2.пункту 1.12 Договору узгоджено розмір процентної ставки, яка застосовується для визначення розміру плати за користування Кредитом за період часу(строк) визначений відповідно до умов визначених підпунктом 1.12.1.

З урахуванням наведених положень Договору, суд приходить до висновку що первоначально умовами Договору було визначено, що строк користування(Дисконтний період) Кредитною лінією складає 12(Дванадцять) днів (п.1.7.), в подальшому шляхом оплати Позичальником фактично нарахованих процентів строк дисконтного періоду та строк Кредитної лінії може бути продовжено на строк визначений за формулою що зазначена у п.1.8. Договору. У разі користування Позичальником отриманою сумою Кредиту після спливу Дисконтного періоду, строк дії Кредитної лінії продовжується на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів(п.1.12).

Як свідчать матеріали справи первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», 05.08.2021 на платіжну карту відповідача були перераховані грошові кошти у сумі 21 970,00 грн. Факт отримання грошових коштів не спростовується відповідачем.

15.09.2021 первісним кредитором було отримано кошти від відповідача у розмірі 5,00 грн даний факт також визнається відповідачем, про що зазначено у відзиві на позов.

У відповідності до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Враховуючи що суми 5,00 грн було достатньо тільки для оплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами, первісним кредитором зазначені кошти були зараховані в рахунок оплати процентів. Враховуючи оплату нарахованих процентів Дисконтний період та відповідно строк надання Кредитної лінії, відповідно до п.1.8. Договору було подовжено.

В подальшому строк дії Кредитної лінії кредитором подовжувався в порядку визначеному підпунктом 1.12.1. пункту 1.12. Договору та здійснювалось нарахування процентів в порядку визначеному підпунктом 1.12.2. пункту 1.12..

19.11.2021 року відповідачем було здійснено оплату у розмірі 15 000,00 які були зараховані як оплата процентів.

05.10.2021 відповідно до Реєстру права вимоги №154 та на підставі Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яке в подальшому здійснило донарахування процентів включно по 02.12.2021, тобто в межах 90 календарних днів на які подовжувався строк кредитної лінії відповідно до п.1.12 Договору.

Також враховуючи, той факт, що коштів які були оплачені відповідачем 19.11.2021 було недостатньо для оплати всієї суми нарахованих процентів та/або погашення кредиту, кредитором було здійснено перерахунок/донарахування процентів відповідно до п.1.9.3. Договору.

Станом на 02.12.2021 загальна сума заборгованості склала 63 142, 29 грн, яка складається з сума неповернутого кредиту 21 970,00 грн та сума нарахованих процентів 41 172,29 грн.

30.05.2023 відповідно до Реєстру права вимоги №9 та на підставі Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС». Будь які донарахування за Договором не здійснювались.

04.09.2024 відповідно до Реєстру права вимоги №Б/Н та на підставі Договору факторингу №0409/24 право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Будь які донарахування за Договором не здійснювались.

Таким чином суд дійшов висновку що сума боргу відповідача розрахована правильно, проценти нараховані в межах строку кредитної лінії відповідно до умов Договору та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Доводи представника відповідача стосовного того що позивачем не надано належних доказів, стосовно нарахування відсотків пощза межами строку кредитування, суд оцінює критично, оскільки у відзиві на позов відповідач не оспорює суму отриманого кредиту та здійснення платежів на користь первісного кредитора та настпуного кредитора ТОВ « ТАЛІОН ПЛЮС» у розмірах які зазначив позивач та з урахування яких зроблено розрахунок заборгованості.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості відповідно до наданого позивачем розрахунку, оскільки не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань порушує права, свободи та інтереси позивача, тим самим задовольнивши позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн стягується з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн суд зазначає наступне.

За п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору надання правничої допомоги від 10.09.2025 № 10/09/25-02, додаткова угода № 25770503946 до Договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, копія Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025.

Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є спів мірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3 000,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.

Що стосується вимоги представника відповідача викладеної у відзиві про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у сумі 7 000, 00 грн суд зазначає наступне.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідача є обгрунтованим, доводи викладені у відзиві є безпідставними то заявлені представником відповідача витрати на правову допомогу у сумі 7 000,00 грн не підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 280-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 610, 611, 612, 623, 625, 1054, 1048-1050 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163 заборгованість за договором кредиту № 263651202 від 05.08.2021 року в розмірі 63 142,29 гривень ( шістдесят три тисячі сто сорок дві гривні 29 копійок), а також витрати по сплаті судового збору у сумі – 2 662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.

В іншій частині у задоволенні позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги, з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua

Суддя С.В. Клімова