Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №644/3300/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 644/3300/26

Провадження № 2/644/3296/26

27.04.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачкою він перебуває у шлюбі з 22.11.2001 року. Причинами для розірвання шлюбу є згасанні почуття любові, поваги та розуміння і тому, стосунки між ними зіпсувались. Він та відповідачка не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя. Подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.

Ухвалою судді від 31 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Відповідач позовні вимоги визнала та проти їх задоволення не заперечувала.

Суд, заслухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 22 листопада 2001 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.11.2001 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану по м. Черкаси, актовий запис № 1825.

Позивачем зазначено, що вже тривалий час він та відповідачка не проживають однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя. Подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України та відповідно до ст. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідачем доказів в спростування позиції позивача, викладених обставин та наданих доказів в обґрунтування вимог позовної заяви, суду не надано, своїм правом приймати участь при розгляді справи та надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що сторони сумісного господарства не ведуть, примирення не можливо, сімейно-шлюбні відносини остаточно припинені, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, шлюб між сторонами повинен бути розірваний.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У відповідності до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просив суд судові витрати покласти на нього.

На підставі викладеного, ст.ст. 55, 105, 110, 112, 114 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 13, 15, 16, 76-78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 22.11.2001 року, відділом реєстрації актів громадянського стану по м. Черкаси, актовий запис № 1825 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвища залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Сторони:

позивач – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М. Ритов