Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №643/18435/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №643/18435/25

Суддя: Замікула Б. С.

Справа № 643/18435/25

Провадження № 2-а/643/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання – Юшиної К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить скасувати постанову № 10812 від 16.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2025 на адресу керівника роботодавця (Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»» надійшло повідомлення відповідача про необхідність явки відповідальної особи за ведення військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_3 16.10.2025 для надання пояснень.

Позивач у визначений час прибув за викликом, де йому повідомлено про нібито виявлені порушення законодавства про оборону та мобілізацію, що стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Із такими доводами позивач не погодився, на притягнення за його відсутності згоди не надавав та наполягав на дотриманні встановленої процедури розгляду справи.

Разом із тим, як зазначає позивач, відповідачем не було складено протокол про адміністративне правопорушення та не забезпечено реалізацію його процесуальних прав. У подальшому позивачу вручено постанову № 10812 від 16.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за

ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 59500 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 29.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Крім того, цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача: належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за наслідками розгляду яких прийнято постанову №10812 від 16.10.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; належним чином засвідчені копії документів на підтвердження створення (реєстрації) ІНФОРМАЦІЯ_1 як відокремленого підрозділу відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Харківській області.

27.11.2025 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке.

У відзиві зазначено, що 07.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час перевірки документів якого встановлено, що він перебуває у розшуку через неприбуття за мобілізаційними повістками на 10.04.2025 та 13.05.2025.

Водночас, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_3 отримав відстрочку від мобілізації відповідно до

п. 1 ч. 3 ст. 23 постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, у зв`язку із зарахуванням його з 01.10.2025 до аспірантури Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за денною формою навчання за державним замовленням.

У зв`язку з чим відповідач наполягає, що начальник військового мобілізаційного відділу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Протопопов О.Г., на якого покладено обов`язок перевірки військово облікових документів та їх правочинності, порушив законодавство про оборону та мобілізацію (п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487).

23.03.2026 представник позивача надіслала до суду додаткові письмові пояснення, в яких звернула увагу суду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не виконав ухвалу суду від 29.10.2025 в частині надання витребуваних судом документів.

Крім того, наполягала на відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого

ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її та позивача відсутності.

Відповідач, повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з копії листа ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.10.2025 № 10682, направленого на адресу керівництва Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», під час виконання заходів щодо призову громадян на військову службу, вказаним ТЦК та СП було виявлено неправомірні дії щодо зарахування військовозобов`язаних до вищого навчального закладу.

У зв`язку з чим вказаним листом повідомлено про необхідність забезпечити явку відповідальної особи за організацію та ведення військового обліку працівників на 10 год. 00 хв. 16.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання пояснень.

На зазначеному листі міститься власноручно виконана відмітка, що підтверджує своєчасну явку особи, яка викликалась.

Також в матеріалах справи наявна постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_4 за № 108112 від 16.10.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 59500 грн.

Як зазначено у постанові, 07.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з питанням щодо порушення військового обліку. При перевірці документів було встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи в розшуку за неприбуття вчасно за мобілізаційним розпорядженням, а саме: неприбуття по повістці на відправку на 10.04.2025 та 13.05.2025, був поданий у розшук як порушник військового обліку.

Водночас, при перевірці даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав відстрочку від мобілізації згідно з п. 1, ч. 3, ст. 23 Постанови №560 від 16.05.2024, а саме: згідно витягу з наказу №1728 від 26.10.2025 року Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» ОСОБА_3 зарахований з 01.10.2025 року аспірантом 1 курсу очної (денної) форми здобуття освіти за кошти державного (регіонального) бюджету по спеціальності С5 – Соціологія.

Також у постанові йдеться про те, що з метою перевірки актуальної інформації про дотримання вступником законодавства про військовий облік, навчальний заклад не був обмежений у праві запропонувати вступнику надати військово-обліковий документ в електронній формі, а не лише керуватись даними військово-облікового документа вступника у паперовій формі.

З наведених підстав, на переконання відповідача, начальник військового мобілізаційного відділу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Протопопов О.Г., на якого покладено обов`язок перевірки військо-облікових документів та їх правочинності, порушив законодавство про оборону та мобілізацію, зокрема, п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, що і слугувало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія наказу НТУ «ХПІ» від 26.09.2025 № 1728 СТ про зарахування з 01.10.2025 аспірантами першого року навчання очної денної форми здобуття освіти за спеціальностями (спеціалізаціями) за кошти державного (регіонального) бюджету, в додатку до якого містяться відомості про зарахування на навчання ОСОБА_3 .

Також позивачем надано копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 15.12.2020, виданого на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому, серед іншого, зазначені такі відомості: ВОС 461300, військове звання – молодший лейтенант; придатний до військової служби; взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 10.12.2020.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, а також правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положенням ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Вирішуючи спір щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд перевіряє її законність та обґрунтованість.

Зокрема, суд з`ясовує дотримання уповноваженим органом установленої процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, у тому числі щодо повноважень посадової особи, дотримання строків накладення адміністративного стягнення, а також відповідності постанови встановленим вимогам.

Крім того, суд перевіряє наявність події адміністративного правопорушення, доведеність вини особи на підставі належних і допустимих доказів, а також відсутність обставин, що виключають провадження у справі.

Також підлягає оцінці правильність юридичної кваліфікації дій особи та відповідність застосованого адміністративного стягнення вимогам закону.

Виходячи із наведених критеріїв оцінки законності оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Щодо дотримання процедури провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Як визначено ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно з ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частинi правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву (ч. 9 ст. 258 КУпАП).

Враховуючи наведені положення законодавства, а також прибуття за викликом особи, відносно якої в подальшому була винесена оскаржувана постанова, відсутність її згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, складання протоколу про адміністративне правопорушення за таких обставин є обов`язковим.

Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Водночас наведені позивачем порушення з боку суб`єкта владних повноважень не є визначальними для вирішення цього спору, оскільки суд виходить із того, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, з урахуванням відсутності у позивача відповідних обов`язків, невиконання яких йому інкримінується.

Зокрема, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугувало те, що під час перевірки документів вступника

ОСОБА_3 та його зарахування до аспірантури, позивач, як особа, на яку покладено обов`язок організації та ведення військового обліку, перевірив військово-обліковий документ вступника лише у паперовій формі, однак не вимагав надання військово-облікового документа в електронній формі.

Відтак, вирішуючи питання щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд враховує наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 7 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (в редакції, що діяв на момент зарахування ОСОБА_3 ) військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Зазначене формулювання «за бажанням особи» свідчить про відсутність у військовозобов`язаного на момент його зарахування до аспірантури обов`язку щодо наявності електронного військово-облікового документа.

Як наслідок, це виключало обов`язок вимагати у вступника електронний військово-обліковий документ.

В подальшому, а саме 10.12.2025 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення процедур оформлення військово-облікових документів», що набула чинності 16.12.2025.

Вказаною постановою були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 та від 30.12.2022 № 1487.

Зокрема, відповідно до п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16.05.2024 № 559 (з урахуванням внесених змін) визначено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів та громадян України, звільнених з військової служби у відставку із зазначених органів), - засобами Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (далі - Портал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

у паперовій формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах або звільнені у відставку із зазначених органів, - на бланку, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Відтак, лише після внесення змін, які набули чинності 16.12.2025, єдиним документом для громадян України, які перебувають на військовому обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів та громадян України, звільнених з військової служби у відставку із зазначених органів) став електронний військово-обліковий документ.

Крім того, змінено формулювання п. 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16.05.2024 № 559, а саме: якщо раніше визначалося, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження електронної ідентифікації та автентифікації, то в останній редакції вказаного Порядку зазначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Отже, вимога про обов`язкове пред`явлення електронного військово-облікового документа була запроваджена лише після 16.12.2025, тобто після зарахування ОСОБА_3 до аспірантури.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 , як особа, відповідальна за ведення військового обліку в НТУ «ХПІ», на момент зарахування ОСОБА_3 до аспірантури не був наділений ні правом, ні обов`язком вимагати подання військово-облікового документа в електронній формі або ставити під сумнів достовірність поданого вступником паперового документа. Наведене виключає юридичну відповідальність ОСОБА_1 .

Суд також зазначає, що відповідачем не надано витребуваних копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення на підтвердження обставин, викладених у постанові.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі досліджених доказів суд не вбачає в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки, як вже зазначалось, у позивача не було обов`язку вимагати від вступника ОСОБА_3 надання електронного військово-облікового документа.

Диспозиція ст. 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яких не дотримано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Водночас формулювання, викладені в оскаржуваній постанові, не дають підстав для висновку про порушення позивачем конкретних вимог законодавства щодо ведення військового обліку в частині ненадання вступником електронного військово-облікового документа.

Як визначено ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат, суд враховує статус ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Відповідно до п. 3 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі – Положення № 154) районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Згідно з п. 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З огляду на це, понесені позивачем витрати, пов`язані з протиправним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 мають відшкодовуватись за рахунок коштів ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Керуючись ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №10812 від 16.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua