Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №638/17753/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 28 квітня 2026 р.

Справа: №638/17753/25

Суддя: Латка І. П.

Справа № 638/17753/25

Провадження № 2/638/2938/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог, просила суд:

- у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право особистої власності на:

1) Житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 24 кв.м., до якого примикають господарсько-побутові будівлі: літня кухня під літ. Б, сараї під літ. В.Г.Д.Ж, гараж під літ. 3, погріб під літ. И, убиральня під літ. Л, альтанка під літ. М, паркан під літ. №1, ворота з хвірткою під літ. №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0971, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

3) Житловий будинок АДРЕСА_3 ;

4) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0582, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

5) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0580, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право особистої власності на:

2) Земельну ділянку кадастровий номер 6322887501:01:001:1030, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

3) Земельну ділянку кадастровий номер 6322887501:01:001:1031, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

4) Транспортний засіб - автомобіль марки FORD EXPLORER, з номерним знаком НОМЕР_3 , 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_4 ;

5) Транспортний засіб - автомобіль марки FIAT TALENTO, НОМЕР_5 , 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_6 ;

6) Транспортний засіб – автомобіль марки DAF 55, з номерним знаком НОМЕР_7 , 2005 року випуску, VIN: НОМЕР_8 ;

7) Транспортний засіб - автомобіль марки ГАЗ 330202 ЗНГ, з номерним знаком НОМЕР_9 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_10 ;

8) Транспортний засіб - автомобіль марки SUBARU FORESTER, з номерним знаком НОМЕР_11 , 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_12 ;

9) Транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 21214, з номерним знаком НОМЕР_13 , 2007 року, VIN: НОМЕР_14 ;

10) Транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES-BENZ 818D, з номерним знаком НОМЕР_15 , 1998 року випуску, VIN: НОМЕР_16 ;

11) Транспортний засіб – причіп СHEVAL LIBERTE 2002XL, з номерним знаком НОМЕР_17 , 2012 року випуску, VIN: НОМЕР_18 ;

12) Транспортний засіб – причіп ПФ 01 ФЕРМЕР, з номерним знаком НОМЕР_19 , 2006 року випуску, VIN: НОМЕР_20 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію частини спільного майна подружжя у розмірі 1231503,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 23.07.2004 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Шлюб розірвано рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 10.07.2025. За час перебування у шлюбі сторони набули рухоме та нерухоме майно.

Починаючи з кінця 2020 року відносини між подружжям стали погіршуватися, внаслідок чого вони вирішили жити окремо. Оскільки у них було декілька будинків, то кожен став мешкати в будинках, які зареєстровані за ними, а саме, ОСОБА_2 користувався будинком НОМЕР_21 , а ОСОБА_1 будинком АДРЕСА_4 . Також ОСОБА_1 користувалася будинком АДРЕСА_5 , де у неї було власне підсобне господарство. Тобто з того часу між сторонами склався порядок користування нерухомим майном, який зберігається і на теперішній час.

Все рухоме майно перебувало у повному володінні та користуванні відповідача, який на початку війни вивіз усі автомобілі у невідомому напрямку, хоча позивач жодного дозволу на це не надавала. На теперішній час усі автомобілі та причепи зареєстровані за ОСОБА_2 .

З метою визначення вартості спірного майна було проведено оцінку та встановлено, що загальна вартість майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 становить 2281595 грн, загальна вартість майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_2 становить 4744601,98 грн. Отже, різниця між вартістю майна, належного ОСОБА_1 та вартістю майна, належного ОСОБА_2 , становить 2463006,98 грн, половина з яких, тобто 1231503,49 грн, відповідно до ст. 71 СК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як різниця у вартості майна подружжя.

Оскільки відповідач не бажає добровільно здійснювати розподіл спільного майна, місцезнаходження його невідоме, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року за клопотанням позивача витребувано у Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру в Харківській, Полтавській та Сумській областях (адреса: вул. Шевченка, 26, м. Харків, 61013, info_kha@hsc.gov.ua) інформацію про ідентифікаційні номери (VIN) та державні номерні знаки транспортних засобів, зареєстрованих за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

17 грудня 2025 року до суду надійшла інформація на виконання ухвали суду від 11 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , про зменшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача просив справу розглянути за відсутністю сторони позивача. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Крім того, відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.04.2004 року, який розірвано заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Харкова від 10 липня 2025 року у справі № 638/6101/25, яке набрало законної сили 12 серпня 2025 року.

За час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали наступне нерухоме майно:

1) Житловий будинок АДРЕСА_4 під літ. «А-1» загальною площею 43,5 кв.м., житловою площею 41,7 кв.м., з терасою під літ. «а» площею 24,5 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: господарська будівля під літ. «Б» площею 173,1 кв.м., убиральня під літ. «В» площею 1,9 кв.м., навіс під літ. «Г» площею 87,3 кв.м., сарай під літ. «Д» площею 290 кв.м., навіс під літ. «Е» площею 780 кв.м., паркан під літ. «№1» площею 47,47 кв.м., ворота під літ. «№2» площею 6,72 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 678560363228; право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (номер відомостей про речове право – право власності: 10383059) на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_22 від 13.07.2015, видавник – реєстраційна служба Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області. Вартість відповідно до звіту з незалежної оцінки № 201-20250825-0010286568, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», складає 638141,98 грн;

2) Земельну ділянку кадастровий номер 6322887501:01:001:1030, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283065463228; право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 15.03.2014 (номер відомостей про речове право – право власності: 4989503) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 2223, виданого 15.03.2014, видавник – приватний нотаріус Чистов С.Ю. Вартість відповідно до звіту з незалежної оцінки № 20-20250902-0010326429, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», складає 580150,00 грн;

3) Земельну ділянку кадастровий номер 6322887501:01:001:1031, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 280324763228; право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 15.03.2014 (номер відомостей про речове право – право власності: 4989727) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 2227, виданого 15.03.2014, видавник – приватний нотаріус Чистов С.Ю. Вартість відповідно до звіту з незалежної оцінки № 20-20250902-0010326435, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», складає 580150,00 грн;

4) Житловий будинок №39 літ. А1, загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 24 кв.м., до якого примикають господарсько-побутові будівлі: літня кухня під літ. Б, сараї під літ. В.Г.Д.Ж, гараж під літ. 3, погріб під літ. И, убиральня під літ. Л, альтанка під літ. М, паркан під літ. №1, ворота з хвірткою під літ. №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 194130563228; право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 20.12.2013 (номер відомостей про речове право – право власності: 3958117) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 3325, виданого 20.12.2013, видавник – приватний нотаріус Стрельцова О.О. Вартість відповідно до звіту про оцінку майна № 34ВС-250902-004, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ВЕСТСАЙД-2020», складає 522983,00 грн;

5) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0971, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 217101763228; право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 20.12.2013 (номер відомостей про речове право – право власності: 3959264) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 3330, виданого 20.12.2013, видавник – приватний нотаріус Стрельцова О.О. Вартість відповідно до звіту з незалежної оцінки № 20-20250902-0010332520, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», складає 395800,00 грн;

6) Житловий будинок АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3101688463040; право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 06.03.2025 (номер відомостей про речове право – право власності: 58919910) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 2646, виданого 13.05.2010, видавник – приватний нотаріус Чистом С.Ю. Вартість відповідно до звіту про оцінку майна № 34ВС-250902-008, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ВЕСТСАЙД-2020», складає 344899,00 грн;

7) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0580, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 136223063228; право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 12.08.2013 (номер відомостей про речове право – право власності: 2164304) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 882, виданого 05.07.2010, видавник – приватний нотаріус Васьковець В.В. Вартість відповідно до звіту з незалежної оцінки № 20-20250902-0010333418, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», складає 438013,00 грн

8) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0582, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 136099063228; право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 12.08.2013 (номер відомостей про речове право – право власності: 2162427) на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 2649, виданого 13.05.2010, видавник – приватний нотаріус Чистов С.Ю. Вартість відповідно до звіту з незалежної оцінки № 20-20250902-0010333537, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», складає 579900,00 грн.

Згідно з інформацією, наданою Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру в Харківській, Полтавській та Сумській областях за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстровані наступні транспортні засоби:

- транспортний засіб FORD EXPLORER, з номерним знаком НОМЕР_3 , 2014 року випуску, VIN: НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб FIAT TALENTO, з номерним знаком НОМЕР_5 , 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_6 ;

- причіп СНЕVАL LІВЕRТЕ 2002ХL, з номерним знаком НОМЕР_23 , 2012 року випуску, VIN: НОМЕР_18 ;

- транспортний засіб DАF 55, з номерним знаком НОМЕР_7 , 2005 року випуску, VIN: НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб ГАЗ 330202 ЗНГ, з номерним знаком НОМЕР_24 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_25 ;

- транспортний засіб SUВАRU FОRЕSТЕR, з номерним знаком НОМЕР_26 , 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_12 ;

- транспортний засіб ВАЗ 21214, з номерним знаком НОМЕР_13 , 2007 року, VIN: НОМЕР_14 ;

- транспортний засіб МЕRСЕDЕS-ВЕNZ 818D, з номерним знаком НОМЕР_15 , 1998 року випуску, VIN: НОМЕР_16 ;

- причіп ПФ 01 ФЕРМЕР, з номерним знаком НОМЕР_27 , 2006 року випуску, VIN: НОМЕР_20 .

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість транспортного засобу FORD EXPLORER, 2014 року випуску, складає 641087,00 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість транспортного засобу FIAT TALENTO, 2017 року випуску, складає 570719,00 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість транспортного засобу СНЕVАL LІВЕRТЕ 2002ХL, 2012 року випуску, складає 248166,00 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість транспортного засобу DАF 55, 2005 року випуску, складає 703106,00 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість транспортного засобу ГАЗ 330202 ЗНГ, 2010 року випуску, складає 144752,00 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість транспортного засобу SUВАRU FОRЕSТЕR, 2007 року випуску, складає 268832,00 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ 21214, 2007 року випуску, складає 124080,00 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість транспортного засобу МЕRСЕDЕS-ВЕNZ 818D, 1998 року випуску, складає 227447,00 грн.

Відповідно до Звіту з незалежної оцінки від 03 вересня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинг-Експерт І», ринкова вартість причепу ПФ 01 ФЕРМЕР, 2006 року випуску, складає 17971,00 грн.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 та відображає актуальну судову практику щодо розгляду справ про поділ майна подружжя.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тобто, законом закріплено презумпцію рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦК України виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 ЦК України.

Згідно з ч. 1-3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом ч. 2-3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункту 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 756/13997/15-ц, у процесі поділу майна суд може одночасно застосувати не один спосіб, а їх комбінацію: відносно одних видів речей застосувати їх поділ в натурі, стосовно інших здійснити передачу одному із подружжя з зобов`язанням певної компенсації другому, а треті види речей - розподілити між сторонами з урахуванням їх вартості. При цьому, враховується вартість окремих речей, а також загальна вартість майна, що передається кожному з подружжя.

Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема (але не виключно) на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України (частина четверта статті 71 СК України).

Оскільки майно подружжя складається, як правило, з різних за призначенням та вартістю речей, розподіл здійснюється таким чином, щоб в остаточному підсумку кожен одержав у натурі таку кількість речей, вартість яких була б тотожна величині частки дружини та чоловіка. У випадку, коли такої натуральної точності досягти неможливо, виходом із ситуації є доплата одному з подружжя грошової компенсації (постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 532/1269/20).

Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), підлягає застосуванню до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя (позивача) до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя (відповідача) на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зробила висновок, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

За системним тлумаченням частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України згоду на отримання компенсації за частину майна при його поділі повинен надати той з подружжя, на чию користь така компенсація присуджується, оскільки іншому з подружжя присуджується майно. Вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого з подружжя (відповідача) грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15, підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20.

У пункті 50 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України) та диспозитивності (ст. 13 ЦПК України).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України принци диспозитивності полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (принцип змагальності).

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства та релевантної практики Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, спірне нерухоме майно набуте сторонами під час перебування у шлюбі на підставі договорів купівлі-продажу, відтак в силу вимог ст. 60 СК України та ст. 368 ЦК України є спільною сумісною власністю подружжя. Рухоме майно зареєстровано за відповідачем під час перебування у шлюбі. Доказів того, що будь-який з об`єктів рухомого чи нерухомого майна придбавався у особисту приватну власність чоловіка або дружини матеріали справи не містять. Відповідачем не спростовано рівність часток сторін у праві спільної сумісної власності подружжя.

Як зазначає позивач і цю обставину не заперечував відповідач, між сторонами склався фактичний порядок користування спільним майном подружжя, відповідного до якого сторони користуються тим майно, право власності на яке за ними зареєстровано.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи щодо правового режиму спірного майна (спільна сумісна власність подружжя), не спростовану презумпцію рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності, відсутність обставин, які перешкоджають здійсненню поділу майна подружжя в обраний позивачем спосіб, беручи до уваги, що запропонований позивачем поділ неподільних речей подружжя буде ефективним, оскільки не буде зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 буде визнання за сторонами права особистої власності на те майно, яке за кожним із них зареєстровано, з одночасним стягнення компенсації з ОСОБА_2 на користь позивача грошової компенсації частини спільного майна подружжя.

Визначаючи розмір грошової компенсації, судом враховано, що загальна вартість майна спільного майна подружжя складає 7026196,98 грн, що підтверджується дослідженими в судовому засіданнями звітами суб`єктів оціночної діяльності. При цьому, вартість нерухомого майна, яке внаслідок поділу майна подружжя залишається у власності позивача, складає 2281595 грн, тоді як вартість рухомого та нерухомого майна подружжя, яке залишається у власності відповідача, складає 4744601,98 грн. Отже, різниця у вартості майна, яке залишається у власності кожної зі сторін, складає 2463006,98 грн.

Суд зазначає, що всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду доказів на спростування як загальної вартості майна, так і вартості тих чи інших об`єктів спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, з огляду на не спростовану презумпцію рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності, встановлену судом дійсну вартість об`єктів рухомого та нерухомого майна, що підлягає поділу між сторонами, згоду позивача на отримання грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину різниці вартості розподіленого майна подружжя, тобто 1231503,49 грн.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та здійснює поділ спільного майна подружжя у запропонований нею спосіб.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнена від сплати судового збору згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За подання цього позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

З урахуванням викладеного, у зв`язку із задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 141, 223, 259, 263-266, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – задовольнити.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право особистої власності на:

2) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0971, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

3) Житловий будинок АДРЕСА_3 ;

4) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0582, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

5) Земельну ділянку з кадастровим номером 6322887501:01:001:0580, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право особистої власності на: