Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №941/180/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 рокусмт ПетровеСправа № 941/180/26

Провадження № 2-а/941/6/26

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Петрове Кіровоградської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 03 жовтня 2025 року було винесено постанову №229 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, про накладення адміністративного стягнення, яку позивач вважає незаконною, тому просить визнати протиправною та скасувати вказану постанову. Крім того, позивач просить суд поновити строк для подання позову, у зв`язку з тим, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав лише 04.02.2026 року, тому строк оскарження постанови був пропущений з поважних причин, які не залежали від сторони позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 03 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена відносно нього постанова в справі про адміністративне правопорушення №229, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Позивач вказує на те, що під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності він присутній не був та копія вказаної вище постави після її винесення йому не вручалась, про існування вказаної постанови він довідався тільки 04.02.2026 року, отримавши постанову державного виконавця Петрівського відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання. Тоді ж, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, він зміг отримати копію цієї постанови. Позивач вважає постанову абсолютно безпідставною та протиправною, так як будь-які докази вчинення ним інкримінованого правопорушення, що давали б підстави для накладення на нього адміністративного стягнення, відсутні, крім того, дана постанова винесена із істотними порушеннями та всупереч вимогам норм діючого законодавства.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява в якій він просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Згідно з ч.1ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена відносно позивача ОСОБА_1 постанова в справі про адміністративне правопорушення №229, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 19 вересня 2025 року о 14 годині 20 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся військовозобов`язаний ОСОБА_1 , який в особливий період порушував правила військового обліку, а саме: військовозобов`язаний ОСОБА_1 не проходив військово-лікарську комісію та не звіряв власні військово-облікові дані за місцем перебування військового обліку, що передбачено, порушивши вимоги п. п.10, п.1 Додатку 2 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні зіряти не пізніше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

ТакожОСОБА_1 не проходив військово-лікарську комісію понад п`ять років, чим поршив вимоги п.3.2 Наказу Міністерства оборони України №402 від

14.08.2008 року, повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на п`ять років ВЛК районних (міських) ТЦК та СП.

Доказом винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення згідно з постановою є: копія паспорту, витяг з реєстру ТГ, військовий квиток, витяг з ЄДРПВР.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КУпАП та іншими законами України.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Виходячи з наведених положень КУпАП, а також враховуючи норми п.1.12 глави 1 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (затверджено Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800), за якими відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи) призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у встановленому законодавством порядку, необхідно зробити висновок, що єдиним належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення у вигляді непроходження своєчасно військово-лікарської комісії можуть бути тільки відповідні відомості та інформація з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на підставі яких уповноваженою посадовою особою складається протокол про адміністративне правопорушення.

Так, статею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної дповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП. Частинами 6, 7 статті 258 КУпАП, в свою чергу, визначено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених виськовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтверджувальних документів про отримання особою виклику.

Також протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не отримувались будь-які виклики від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо необхідності явки для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові посилання на докази отримання ним такого виклику відсутні, а також не подавалась на адресу відповідача відповідна заява про визнання факту порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, до моменту винесення відносно нього постанови №229 від 03.10.2025 року в обов`язковому порядку повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення.

Крім цього, відповідач, грубо порушуючи наведені вище приписи законодавства, без дослідження в якості доказів по справі відомостей та інформації з Єдиного державного реєстру призовників, і військовозобов`язаних та резервістів та без складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, незрозуміло яким чином, дійшов висновку щодо наявності події та складу інкримінованого йому правопорушення та його винуватості у його вчиненні виключно на підставі копії його паспорту, що є неприпустимим. Також будь-які передбачені законом докази на підтвердження факту порушення позивачем правил військового обліку у вигляді непроходження вчасно військово-лікарської комісії відсутні, в зв`язку з чим відповідач не мав ніяких законних підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

За приписами частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач отримував виклик і не прибув у призначений час, суду не надано. Розглянувши справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за його відсутності та за умов неповідомлення його про місце і час розгляду цієї справи, відповідач в такий спосіб повністю позбавив його можливості скористатись передбаченими законом правами, що також однозначно свідчить про притиправніцсть винесеної відносно нього постанови.

Правом подання відзиву, правом доказування правомірності свого рішення відповідач не скористався. Суд звертає увагу, що положення ч.2 ст.77 КАС України, перекладають обов`язок доказування правомірності оскаржуваного рішення на відповідача, однак у цій справі таких доказів відповідачем суду не надано.

Згідно з ч.1 ст.287, ст.289 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушень може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, впродовж десяти днів з дня винесення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щод якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що копія оскаржуваної постанови в день її винесення позивачу не вручалась, в матеріалах мається копія відкритого відносно позивача виконавчого провадження з її примусового виконання, згідно з яким дана постанова направлялась на поштову адресу позивача. Відтак, про існування постанови позивач довідався тільки 04.02.2026 року.

В зв`язку з цим, суд вважає за необхідне поновити строк для подання позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд доходить висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.ч.1, 3, 5 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 від 03 жовтня 2025 року №229 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 витрати, які були понесені на оплату судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шісдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Петріський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2026 року.

Суддя Петрівського раойнного суду

Кіровоградської області Ю. В. Шаєнко