Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №398/101/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/101/25

провадження №: 1-кп/398/150/26

ВИРОК

Іменем України

"29" квітня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області кримінальне провадження №12023121060001981 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, із загальною середньою спеціальною освітою, не одруженого, не має на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , будучи взятий на військовий облік 16.06.2015 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовозобов`язаним та 29.03.2023 року визнаний придатним до військової служби військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно довідки №1037 від 29.03.2023 року.

У цей же день, 29.03.2023 року ОСОБА_6 в ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , отримав під особистий підпис мобілізаційне розпорядження та повістку про прибуття на 08:00 годину 05.04.2023 року у якості солдата до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки на військову службу під час мобілізації.

Працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було письмово доведено 29.03.2023 року ОСОБА_6 про призов його на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки ухилення від призову за мобілізацією та передбачену ст. 336 КК України кримінальну відповідальність.

В ході чого, ОСОБА_6 діючи умисно, у період воєнного стану, достовірно знаючи, про загальну мобілізацію, оголошену Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» та дії на території України воєнного стану запровадженого Указом Президента України №64-2022 «Про введення воєнного стану на території України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, який було продовжено на підставі внесеними Указом від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 року № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 року № 2500-IX, Указом від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 року № 2738-IX, і триває дотепер у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, та передбачену законом кримінально правову відповідальність, діючи умисно з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи свої протиправні дії, не маючи права на відстрочку, будучи визнаним придатним до військової служби не з`явився на 08:00 годину 05.04.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 для відправки за повісткою до війська для проходження військової служби за загальною мобілізацією до команди № НОМЕР_1 .

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_6 порушив порядок комплектування Збройних Сил України, ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII», ст.1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543- XII та Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від №69-2022 від 24.02.2022 року та допустив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винуватим по пред`явленому обвинуваченню за ст.336 КК України в повному обсязі, погодився із обставинами, викладеними в обвинувальному акті та зібраними у справі доказами, у скоєному щиросердечно розкаявся. Суду пояснив, що він з шістнадцятирічного віку перебуває на обліку як військовозобов`язаний. В березні 2023 року пройшов медичну комісію, був визнаний придатним для проходження військової служби та отримав повістку про виклик до РТЦК на відправку о 08:00 год. 05.04.2023 року. У визначений час він не з`явився бо на його утриманні перебуває бабуся, яка є особою з інвалідністю ІІ групи і в 2024 році була визнана недієздатною, та мати – хвора на ВІЛ ІV стадії. За фахом він медик тож здійснював за родичками догляд. В скоєному розкаявся. 27.11.2025 року він уклав контракт про проходження військової служби у ЗСУ. Просить призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі для можливості проходження військової служби за контрактом.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_6 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд за згодою всіх учасників судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу. Крім того, судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що його характеризують, суд прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінуюється, доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

При призначенні ОСОБА_6 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_6 вчинив умисний закінчений нетяжкий злочин.

Як особа ОСОБА_6 не одружений, має на утриманні недієздатну бабусю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудний, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, з листопада 2025 року проходить військову службу за контрактом.

До визначених ч.1 ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин визначених ч.1 ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченого, який наразі перебуває на військовій службі, досудової доповіді, наданої органом пробації, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб) середній, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, оскільки на думку суду виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а покладені судом обов`язки будуть гарантувати запобігання вчинення обвинуваченим інших злочинів, заходи контролю стимулюватимуть його виправлення.

На переконання суду саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України.

Підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Шкода майнового характеру кримінальним правопорушенням не завдана. Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та в ході судового розгляду справи не застосовувалися.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та у відповідності до п.2 ч.3 ст.76 КК України додатково покласти обов`язок, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-копії документів особової справи ОСОБА_6 , які постановою про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів та визначення місця їх зберігання від 10.10.2024 року долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів (а.с.50) – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- оригінали документів особової справи ОСОБА_6 , які передані на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі постанови про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів та визначення місця їх зберігання від 10.10.2024 року (а.с.50) - повернути за належністю ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України, може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1