Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №404/6827/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/6827/25

Номер провадження 2/404/2338/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», у липні 2025 року, звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 2001412972201 від 25.09.2019 року в загальній сумі 40577,70 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 40577,40 грн. Позов мотивований тим, що 25.09.2019 року між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та відповідачем було укладений кредитний договір № 2001412972201, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, нарахованих згідно умов договору. Оскільки відповідач зобов`язання за кредитним договором № 2001412972201 від 25.09.2019 року належним чином не виконав у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, в загальній сумі 40577,70 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 40577,40 грн, а відтак, позивач вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 03 жовтня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 18).

На виконання вимог ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 03 жовтня 2025 року позивачем подано заяву (вх. № 40434 від 07.10.2025 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 03.10.2025 року усунуто (а.с. 22-27).

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 11 листопада 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 28).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначив, про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с.1-4).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 30) причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань та відзиву на позов до суду не подавав.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, та є адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (довідка № 014842/1 про задеклароване/зареєстроване місце проживання, а.с. 17 на звороті), а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

На підставі заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001412972201 від 25.09.2019 року ОСОБА_1 отримав від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» кредит.

На підставі наведеного відповідачу на одній із кредитних карток починаючи з 25.09.2019 року встановлений кредитний ліміт в сумі 20000,00 грн, починаючи з 28.01.2020 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 25000,00 грн, починаючи з 14.07.2020 року кредитний ліміт відповідача знову збільшено до 26000,00 грн, починаючи з 14.08.2020 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 27000,00 грн, починаючи з 11.09.2020 року кредитний ліміт відповідача знову збільшено до 29000,00 грн, починаючи з 16.11.2020 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 29000,00 грн, починаючи з 14.12.2020 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 31000,00 грн, починаючи з 19.03.2021 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 34000,00 грн, починаючи з 22.04.2021 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 39000,00 грн, починаючи з 20.05.2021 року кредитний ліміт відповідача збільшено до 50000,00 грн, починаючи з 27.02.2022 року кредитний ліміт відповідача зменшено до 49968,00 грн, починаючи з 16.03.2022 року кредитний ліміт відповідача зменшено до 49967,22,00 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту, на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001412972201 від 25.09.2019 року становить в загальній сумі 40577,70 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 40577,40 грн, яку і заявив до стягнення позивач.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Положеннями частин першої та другої статті 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Обов`язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Водночас, згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин п`ятої, шостої, сьомої статті Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2001412972201 від 25.09.2019 року, проте самого договору до матеріалів справи не долучено. Будь-які пояснення з приводу не подання такого доказу позивачем не зазначено. Відповідних клопотань не заявлено.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів укладення кредитного договору № 2001412972201 від 25.09.2019 року, а також належних доказів отримання відповідачем грошових коштів у кредит за вищезазначеним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд залишає по фактично понесеними позивачем.

Керуючись Законом України «Про електронну комерцію», статями 516, 526, 530, 625, 1046, 1047, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 11-13, 76-81, 141, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829; місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок № 4;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 29.04.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка