Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №377/166/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/166/26

Провадження №2/377/282/26

28 квітня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Малишенко Т.О., за участі секретаря судового засідання – Приліпко К.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року до суду в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій представник позивача, посилаючись на ст.ст. 24, 105, 110, 141, 180, 182 СК України, ст.ст. 19, 27, 175, 177, 274, 276 ЦПК України просить:

- Розірвати шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про що складено відповідний актовий запис № 1948.

- Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_6 .

- Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч гривень 00 коп.), щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 30 вересня 2017 року між позивачем, ОСОБА_4 (прізвище до шлюбу: ОСОБА_8 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб у Шевченківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про що складено відповідний актовий запис № 1948. Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

У шлюбі у подружжя народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 22 вересня 2020 року.

Дитина наразі проживає разом з позивачем, та після розірвання шлюбу між батьками залишається проживати з позивачем. Спору між позивачем та відповідачем щодо місця проживання дитини немає. Відповідач має власні джерела доходів, а отже як батько може та зобов`язаний надавати допомогу на утримання дитини. Відповідач не заперечує проти того, щоб фінансово забезпечувати сина.

Кожен із подружжя живе окремим самостійним життям, відповідно спільного бюджету не мають та спільного господарства не ведуть з липня місяця 2024 року.

Сімейні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені і наразі шлюб для подружжя має лише формальне значення. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, примирення з відповідачем є неможливим, відповідно позивач бажає розірвати шлюб.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Як передбачено ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Ухвалою судді від 02 березня 2026 року позов залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 15 квітня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною 6 статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 28 квітня 2026 року.

В призначене судове засідання 28 квітня 2026 року сторони не з`явились.

Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. До суду направили заяву, в якій просили розглянути справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 30 вересня 2017 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 14 квітня 1992 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 1948. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_9 , дружині - ОСОБА_9 .

Під час шлюбу в них народилась дитина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого є відповідач, мати – позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якого долучена до матеріалів справи серія НОМЕР_2 .

Як вбачається з довідки управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 15-08/319, відповідач ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 18.03.2014 року по теперішній час.

Як вбачається із змісту позовної заяви, спільне життя у сторін не склалося, шлюбні відносини фактично припинені через різні погляди на життя і сімейні стосунки. Спільне господарство не ведеться, спільний бюджет відсутній. На час розгляду справи спірні питання про поділ майна та утримання дитини сторони не мають.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року) вбачається, що кожен із подружжя має рівні цивільні права та обов`язки у відносинах між собою і зі своїми дітьми, а також щодо одруження, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною 2 статті 18, пункту 3 статті 51, частиною 3 статті 56, частиною 1 статті 110 СК України, дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, яка виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливо.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та відповідача.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як зазначено у позовній заяві, дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після розірвання шлюбу залишається проживати разом з позивачем. Спірних питань по розподілу майна, набутого за час шлюбу, між сторонами немає. Спору між позивачем та відповідачем щодо місця проживання дитини немає.

У відповідності до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачем заявлено про відновлення дошлюбного прізвища, отже після розірвання шлюбу їй необхідно повернути дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 ».

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини, суд виходить з такого.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, між сторонами спору не має. Відповідач визнав позовні вимоги і не заперечує проти зазначеної суми та форми стягнення аліментів.

У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною 2 статті 27 Конвенції про права дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків (частина 3 статті 51 Конституції України).

У відповідності до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною 1 статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Як зазначено у частині 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

За правилом частини 2 цієї статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За змістом частини 1-2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, при визначенні розміру аліментів з врахуванням обставин, зазначених у частині 1 статті 182 СК України, суд бере до уваги стан здоров`я дитини, нормальний стан здоров`я відповідача, оскільки доказів іншого суду не надано, матеріальне становище, та вважає правильним визначити аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч гривень 00 коп.), щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що забезпечить необхідну участь батька в його утриманні.

Згідно з частиною 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Виходячи з того, що датою направлення позову до суду є 20 лютого 2026 року, то аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду з 20 лютого 2026 року.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 гривень за позовну вимогу про розірвання шлюбу, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 331,20 гривень.

Крім цього, за правилами статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого звільнена позивач на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1 331,20 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду у межах сум платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1948.

Після розірвання шлюбу повернути позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 ».

Стягувати із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000 (п`ять тисяч гривень 00 коп.), щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 331 гривень 20 копійок.

Стягнути із ОСОБА_5 судовий збір на користь Держави в розмірі 1 331 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення направити сторонам для ознайомлення.

Рішення виготовлено 28 квітня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача - адвокат Назарець Дарія Костянтинівна, місце знаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. О. Малишенко