Вирок від 19 квітня 2026 р. у справі №367/14854/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14854/25

Провадження по справі № 1-кп/367/588/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду кримінальне провадження, внесене 07.09.2024 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100130002502 від за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ромни, Роменського району, Сумської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 09.02.2023 року призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до наказу начальника командира військової частини НОМЕР_1 НГ України від 09.02.2024 за № 37 ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця (помічника кулеметника) 1 відділення 2 взводу оперативного призначення 12 роти оперативного призначення. Згідно наказу ОСОБА_4 приступив до виконання службових обов`язків за посадою, та включено до списків військової частини. Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, під час дії воєнного стану військовослужбовець за мобілізацією на особливий період військової частини НОМЕР_1 НГ України солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, 29.07.2024 не з`явився вчасно без поважних причин на службу до військової частини НОМЕР_1 НГ України, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , після чого до 29.10.2025 проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення до військової частини НОМЕР_1 НГ України.

29.10.2025 ОСОБА_4 затримано співробітниками правоохоронного органу у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у нез`явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 5 статті 407 КК України визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, факти та обставини, наведені в обвинувальному акті, зазначив, що йому дали відпустку після повернення з зони активних бойових дій, а він не захотів повертатись. Зазначив, що була пожежа в будинку, треба було його відновлювати, бо не було де жити.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді п`яти років позбавлення волі.

Захисник обвинуваченого просив врахувати щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , захисник та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 5 статті 407 КК України як у нез`явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_4 є військовослужбовцем, за місцем несення військової служби характеризується негативно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, раніше не судимий, про що свідчать: службова характеристика, медична характеристика, вимога щодо судимості.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 407 КК України відповідно до статті 12 КК України, віднесене до тяжких злочинів.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст. 65 та ст. 68 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, є військовослужбовцем та проходить військову службу в лавах ЗСУ, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 5 ст. 407 КК України у межах санкції цієї статті, в мінімальному розмірі, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не вбачається, суд вважає, що інших обставин, що пом`якшує покарання, окрім щирого каяття, не встановлено.

Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою з утриманням на гауптвахті.

Речові докази, цивільний позов та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 5 статті 407 КК України, статтями 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 29.10.2025 року.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання з 11 жовтня 2024 року.

Речові докази, цивільний позов та судові витрати - відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити не пізніше наступного дня копію вироку учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1